20 березня 2025 року м. Київ
Справа №761/540/24
Апеляційне провадження №22-ц/824/1481/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Верланова С.М., Поліщук Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Пономаренко Н.В. 30 квітня 2024 року у м. Київ, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заробітної плати (премії),
В січні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути із відповідача на свою користь заробітну плату (премію) за квітень-грудень 2023 року, яка за розрахунками позивача становить 192921,91 грн.
Позовні вимоги обгрунтовував тим, що позивача було поновлено на роботі наказом №477-к від 18 квітня 2023 року на посаді директора департаменту міжнародних програм та проектів технічної допомоги дирекції з міжнародного співробітництва з 12 серпня 2021 року.
В подальшому, наказом від 13 грудня 2023 року №438-к позивача було звільнено з роботи у зв'язку зі скороченням штату на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.
При цьому, як вказано в позові, з квітня по грудень 2023 відповідач тільки частково виплачував позивачу заробітну плату, оскільки премія не виплачувалась. За розрахунками позивача, загальний розмір премії за квітень - грудень 2023 року включно становить 192921,91 грн.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 94, 97 КЗпП України, відповідно до яких роботодавець не має право в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами, для захисту порушених прав позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заробітної плати (премії) - залишено без задоволення.
Рішення суду мотивовано тим, що законодавцем визначено, що виключно до дискреційних повноважень саме роботодавця відносяться питання оплати праці. Законність вказаних наказів не була предметом розгляду, оскільки позивачем в даному провадженні вони не були оскаржені, доказів оскарження в інших провадженнях або надання доказів їх нечинності на час розгляду справи, - суду надані не були. Таким чином, оскільки накази про ненарахування та невиплату позивачу премії не оскаржувались, на даний момент є чинними, а до компетенції суду не належить вирішення питання щодо визначення розміру премії позивачу, як працівнику, та її виплати, тому правові підстави для задоволення заявлених вимог про стягнення із відповідача на користь позивача заробітної плати (премії) за квітень-грудень 2023 року, за розрахунками позивача, в розмірі 192921,91 грн - відсутні.
Не погодився із вказаним судовим рішенням позивач ОСОБА_1 , ним подана апеляційна скарга, в якій він вказує на те, що суд не повно з'ясував обставини справи, послався у судовому рішенні на обставини, що не були встановлені, виклав висновки, які не відповідають обставинам справи, чим порушив норми матеріального та процесуального права.
Позивач зазначає, що відповідач цілеспрямовано не провів перевірку знань і не допустив позивача до самостійної роботи, що і стало першопричиною невиплати позивачу щомісячних премій. Відповідач ввів суд в оману, апелюючи до службової записки директора з міжнародного співробітництва від 19 червня 2023 року де вказана дата проведення перевірки знань ОСОБА_1 , яка припадає на дату перебування ОСОБА_1 на лікарняному, а тому вказане не може бути прийнято до уваги суду. також вказує на те, що відповідачем не був виданий наказ про проведення такої перевірки.
На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу сторона відповідача заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України (в редакції чинній на момент відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду) апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» від 19 червня 2024 року установлено, що позовні заяви і апеляційні скарги, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з такого.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги по суті спору апеляційним судом встановлені та підтверджуються матеріалами справи наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Наказом ДП «НАЕК «Енергоатом» від 18 квітня 2023 року був скасований наказ ДП «НАЕК «Енергоатом» від 06 травня 2021 року № 573-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та від 11 серпня 2021 року № 1035-к «Кадрові питання». Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора департаменту міжнародних програм та проектів технічної допомоги дирекції з міжнародного співробітництва з 12 серпня 2021 року. Підставою видання наказу визначено рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2023 року у справі № 61/23289/21 /т.1 а.с.11/.
З витягу з наказу від 05 червня 2023 року № 665-к «Кадрові питання» вбачається, що поновлені працівники та працівники, посади яких не передбачені штатним розписом, підпорядковуються керівникам структурних підрозділів Дирекції за відповідним напрямком діяльності, визначено таким працівникам обов'язки за посадовими інструкціями, що діяли на момент зміни організаційної структури і штатного розпису та продовжено їх дію до переведення/переміщення/звільнення цих працівників відповідно до чинного законодавства /т.1 а.с.87-88/.
У посадовій інструкції директора департаменту міжнародних програм та проектів технічної допомоги дирекції з міжнародного співробітництва, зокрема, у п.2.2.1 визначено, що директор департаменту проходить чергову перевірку знань відповідно до «Положення про навчання, інструктажі та перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки персоналу ДП «НАЕК «Енергоатом» в обсязі розділів 1-5 Додатка А цієї посадової інструкції один раз на три роки /т.1 а.с.93-102/.
З протоколу засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці та пожежної безпеки № 4007 від 22 серпня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 - директор департаменту міжнародних програм та проектів технічної допомоги дирекції з міжнародного співробітництва пройшов перевірку знань та датою наступної перевірки визначено 22 серпня 2021 року /т.1 а.с.111/.
Директор департаменту з міжнародного співробітництва Д. Єгоров у службовій записці від 19 червня 2023 року просив генерального інспектора - директора з безпеки О. Остапця погодити проведення перевірки знань з питань охорони праці та пожежної безпеки 20 червня 2023 року директору департаменту міжнародних програм та проектів технічної допомоги дирекції з міжнародного співробітництва ОСОБА_1 /т.1 а.с.113/.
У відповідача, як роботодавця, розроблено та діє Положення про преміювання працівників ДП «НАЕК «Енергоатом» за результатами роботи за місяць, і вказане Положення є невід'ємною частиною Колективного договору на 2023-2024 роки і включено до Колективного договору як додаток 9 /т.1 а.с.24-29/.
Відповідно до п.1.3. цього Положення преміювання - це частина системи стимулювання працівників у загальному процесі управління виробництва електроенергії та іншими видами діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом».
У пункті 2.1.цього Положення зазначено, що преміювання працівників за підсумками роботи за місяць здійснюється з фонду оплати праці Дирекції та відокремлених підрозділів Компанії в межах коштів, передбачених статтею «Оплата праці» бюджету ДП «НАЕК «Енергоатом» та відокремлених підрозділів, при дотриманні обов'язкової умови преміювання відповідно до п.2.2. цього Положення та виконанні основних показників преміювання.
У п.п. 2.2. Положення визначено, що обов'язковою умовою преміювання в повному обсязі є не перевищення планового фонду оплати праці Дирекції та ВП Компанії з початку року.
Пунктом 2.9 цього Положення визначені умови преміювання працівників і в тому числі зазначено, що працівникам, які не пройшли перевірку знань, передбачені посадовою (робочою) інструкцією у встановлені терміни, премія не нараховується до моменту її проходження.
Відповідно до п. 4.8. Колективного договору ДП «НАЕК «Енергоатом» на 2022-2023 роки щомісячно проводиться преміювання працівників Компанії згідно із вищевказаним Положенням.
В свою чергу, Пунктом 2.12 Положення про преміювання працівників Акціонерного товариства «НАЕК «Енергоатом», передбачено, що рішення про позбавлення працівника премії приймається: для Дирекції - президентом Компанії, для відокремленого підрозділу Компанії - його керівником за погодженням з відповідною профспілковою організацією.
Як передбачено пунктами 4.2, 4.3, 4.4 Положення про преміювання, виплата премії здійснюється на підставі відповідного наказу, виданому у визначеному порядку нарахування та виплати премії працівникам.
Додатком А визначений перелік порушень, за які працівникам компанії базовий розмір премії може бути зменшений або не нараховується та не виплачується, у п.2 вказаного Додатку визначено порушення встановлених строків перевірки знань (або неявка на перевірку знань (чергову) без поважних причин) з питань ОП, ПБ, ядерної і радіаційної безпеки, ПТЕ та ін. зменшення визначено на рівні 100 % премії /т.1 а.с.29/.
Із долучених до позову витягів із наказів № 175-ОП від 26 травня 2023 року, №178-ОП від 27 червня 2023 року, №180-ОП від 27 липня 2023 року, №186-ОП від 30 серпня 2023 року, №192-ОП від 03 жовтня 2023 року, №3-ОП від 02 лютого 2024 року вбачається, що на підставі п.2.9 Положення про премію за результатами роботи за місяць, ОСОБА_1 - директору Департаменту, як працівнику, якій не має допуску до самостійної роботи за вказані місяці: за квітень, травень, червень, липень, серпень, грудень 2023 року, - премію не нараховувати та не виплачувати /т.1 а.с.16-20,160/.
З копій лікарняних листів вбачається, що ОСОБА_1 був тимчасово непрацездатним: з 02 травня 2023 року по 19 травня 2023 року, з 29 травня 2023 року по 09 червня 2023 року, з 16 червня 2023 року по 20 червня 2023 року, з 21 червня 2023 року по 23 червня 2023 року, з 24 червня 2023 року по 30 червня 2023, з 01 липня 2023 року по 07 липня 2023 року, з 08 липня 2023 року по 14 липня 2023 року, з 30 жовтня 2023 року по 03 листопада 2023 року, з 04 листопада 2023 року по 07 листопада 2023 року, з 07 листопада 2023 року по 14 листопада 2023 року, з 15 листопада 2023 року по 21 листопада 2023 року, з 22 листопада 2023 року по 28 листопада 2023 року, з 29 листопада 2023 року по 01 грудня 2023 року /т.1 а.с.114-126/.
Наказом від 13 грудня 2023 №438-к звільнено ОСОБА_1 з роботи у зв'язку зі скороченням штату на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України /т.1 а.с.12/.
Згідно із ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До структури заробітної плати входять також інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті (ч.ч.2,3 ст. 97 КЗпП, ст.15 Закону України «Про оплату праці»).
В порядку ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
З наведених обставин справи вбачається, що сторони перебували у трудових правовідносинах у спірний період, а саме з квітня по грудень 2023 року.
З протоколу засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці та пожежної безпеки №4007 від 22 серпня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 - директор департаменту міжнародних програм та проектів технічної допомоги дирекції з міжнародного співробітництва проходив перевірку знань та цією комісією була визначена дата наступної перевірки 22 серпня 2021 року. Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що позивач був поновлений на роботі на підставі судового рішення від 17 березня 2023 року з 12 серпня 2021 року.
Сторонами визнається та обставина, що після поновлення на роботі ОСОБА_1 не проходив перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки, у зв'язку з чим наказами був позбавлений виплати премії.
Документом, який свідчить про намір відповідача здійснити проведення перевірки знань з питань охорони праці та пожежної безпеки позивача є службова записка директора департаменту з міжнародного співробітництва Д. Єгоров у службовій записці від 19 червня 2023 року, у цій записці він просить проведення перевірки вже 20 червня 2023 року. Однак слід погодитись з твердженнями позивача про відсутність даних щодо його повідомлення про це, а також про те, що у цей період він був тимчасово непрацездатним, згідно з лікарняним листом наданим стороною відповідача.
Разом з цим, і позивач, який згідно з посадовою інструкцією був обізнаний про обов'язкове проходження перевірки знань з питань охорони праці та пожежної безпеки кожні три роки, а також про обставини невиплати йому премії не вчиняв жодних дій направлених на усунення підстав невиплати премії.
Виходячи з визначення наведеного в Положенні преміювання - це частина стимулювання працівників у загальному процесі діяльності відповідача. Вказаним Положенням визначені умова нарахування і умови позбавлення преміювання і серед останніх визначено порушення встановлених строків перевірки знань.
Слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що питання оплати праці відносяться до дискреційних повноважень роботодавця, оскільки умовами колективного договору нарахування такої премії поставлено під умови та не визначено її розмір. Разом з цим позивачем не оскаржуються рішення роботодавця щодо не нарахування йому премії, оформлені наказами, які видавались щомісяця, а виключно ставиться вимога про стягнення коштів відповідно до здійсненого ним розрахунку.
З вищенаведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не впливають на законність і обґрунтованість ухваленого судом рішення. Крім цього, наведені в апеляційній скарзі доводи, які на думку позивача, є підставою для скасування рішення суду, є тотожними із його поясненнями на обґрунтуванням позовних вимог, ці доводи були предметом судового розгляду в суді першої інстанції, яким суд надав ґрунтовну оцінку, яка узгоджується з вимогами закону і з якою у суду апеляційної інстанції відсутні підстави не погодитися.
Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.
При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач В.В. Соколова
Судді С.М. Верланов
Н.В. Поліщук