Провадження № 33/803/833/25 Справа № 175/5509/24 Суддя у 1-й інстанції - Заборський В. О. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.
17 березня 2025 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Мороза К.Т., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно постанови судді, 26.02.2024 о 23:30 год. біля буд.38 на вул. Двірцева в м.Краматорськ водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel» Combo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводився зі згоди водія у встановленому порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6820, результат якого становить 1,01‰ (тест №839). Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказане рішення захисник Мороз К.Т. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що суд грубо порушив норми права, не дослідив всі докази та не надав їм належної оцінки. Причина зупинки транспортного засобу не роз'яснена. ОСОБА_1 не було запропоновано робітниками поліції проїхати до медичного закладу та не було пред'явлено сертифікат пригодності приладу Драгер. Направлення до медичного закладу відсутнє в матеріалах справи. Крім того, ОСОБА_2 не був відсторонений від керування транспортного засобу, та з цього приводу не складено жодного документу. Наголошує, що огляд на стан сп'яніння проводився з порушенням вимог ст.. 266-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 перебував на службі та виконував бойові завдання.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується даними, що містить протокол про адміністративне правопорушення, квитанція Alcotest 6810, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, відеозапис з бодікамер.
Згідно до тесту газоаналізатора Alcotest 6820, водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння - вміст алкоголю «1,01 % проміле». (а.с.6)
ОСОБА_1 після продуття алкотестера, був згоден з його результатами. Всі його дії були зафіксовані на бодікамери робітників поліції.
Таким чином, поліцейськими в повному обсязі виконано вимоги ст. 266 КУпАП.
Перевіривши відеозапис адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає, що він надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Отриманий відеозапис у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів. Той факт, що відеозапис переривається, не є порушенням, оскільки в ньому чітко простежується хід подій.
Обговорюючи доводи захисту про відсутність в матеріалах справи сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, апеляційний суд зазначає, що їх долучення до матеріалів не передбачено, а надані вони можуть бути лише за вимогою особи, яка від ОСОБА_1 не надходила.
Враховуючи викладене, підстав для визнання результатів огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів не вбачається.
Крім того, доводи, щодо безпідставного зупинення ОСОБА_1 поліцейськими, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до відеозапису з бодікамери поліцейських ОСОБА_1 було зупинено 26.02.2024 року о 23-30 години під час дії в Донецькій області комендантської години, коли рух транспортних засобів забороняється.
Контроль дотримання комендантської години мешканцями населеного пункту покладається військовим комендантом на спеціально виділені для цієї мети комендантські патрулі, до складу яких входять поліцейські Національної поліції України, військовослужбовці ЗС України та можуть залучатися військовослужбовці Національної гвардії України та державної прикордонної служби України.
У разі порушення комендантської години, комендантський патруль та правоохоронці можуть, серед іншого, зупиняти транспорт, перевіряти у громадян, у тому числі водіїв, документи, а в разі потреби, проводити огляд транспортних засобів, особистих речей та багажу.
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що в даному випадку дії працівників поліції були законні, вони діяли в межах Закону України «Про Національну поліцію» оскільки завданнями поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку, охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи захисту з приводу того, що водій не був відсторонений від керування транспортним засобом в порядку ч.1 ст.266 КУпАП та з цього приводу не був складений акт.
З аналізу ч. 1 ст. 266 КУпАП вбачається, що з метою усунення небезпеки, що виникає при знаходженні за кермом водія (судноводія) щодо якого є підстави вважати, що він перебуває у стані сп'яніння, законодавством передбачена можливість відсторонення зазначених осіб від керування транспортними засобами або суднами. Відсторонення водіїв від керування транспортним засобом полягає у примусовому припиненні руху, звільнення транспортного засобу від особи, що їм керує, затримання посвідчення водія і здачі у разі необхідності транспортного засобу на платну стоянку або до відповідного органу, передача управління транспортного засобу іншій особі, яка має посвідчення водія.
Відповідно до відеозапису бодікамер, працівники поліції дотримались вимог ч.1 ст. 266 КУпАП, тобто відсторонили водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, а відсутність акту про відсторонення від керування, не є істотним порушенням та не спростовує провину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не було вручено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки це не має істотного значення для вирішення питання про наявність складу правопорушення в діях водія транспортного засобу, так як наявність такого направлення має правове значення для лікаря медичної установи, який у цьому випадку провів медичний огляд.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника, що протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП на військовослужбовця ОСОБА_1 , нібито, складено не уповноваженою на те особою та з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Виходячи з аналізу вказаних норм, огляд на стан сп'яніння в порядку передбаченому ст. 266-1 КУпАП проводиться щодо тих військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони розпивають алкогольні напої або вживають наркотичні чи психотропні речовини, за що передбачена відповідальність за ст. 172-20 КУпАП
При цьому, огляд саме водія, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння проводиться на підставі ст. 266 КУпАП.
Отже, в даному випадку ОСОБА_1 , як суб'єкт правопорушення є саме водієм, а тому огляд на стан сп'яніння обґрунтовано проведений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП. Факт перебування його у якості військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідності проведення огляду в особливому порядку.
Твердження захисту, що огляд останнього на стан сп'яніння повинен був здійснюватися в порядку визначеному ст. 266-1 КУпАП ґрунтуються на помилковому тлумаченні наведеної норми закону.
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено уповноваженою посадовою особою, відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП та підстав для визнання його недопустимим доказом апеляційний суд не вбачає.
Слід наголосити, що відповідно до відеоматеріалів долучених до справи, ОСОБА_1 були роз'ясненні права передбачені ст. 268 КУпАП та 63 Конституції України робітниками поліції при складені протоколу.
Досліджені матеріали справи та відеозапис, є інформативним і не вказують на упередженість чи суб'єктивне ставлення працівників поліції, ними були роз'яснені права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Невизнання ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.
Суддею не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та правильно оцінено кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість та достовірність.
Сукупність доказів є достатніми, щоб дійти висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9а ПДР України.
Оскільки всі наявні в матеріалах справи доводять вину ОСОБА_1 а доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, то підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається. Постанова суду є законною та обґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Постанову судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Мороза К.Т. без задоволення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя