"20" березня 2025 р. Справа153/275/25
Провадження2-а/153/15/25-а
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Швеця Р.В.
за участю секретаря судового засідання Гуцол Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на оскарження постанови, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що він проходить військову службу по мобілізації. 12.02.2025 йому зателефонували з ДВС м.Ямпіль Вінницької області та повідомили, що відносно нього 30.01.2025 відкрито виконавче провадження 77028809. 14.02.2025 він звернувся до ДВС, де отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, протокол та постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №557 від 08.08.2024, відповідно до якої його визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Про існування постанови він нічого не знав. У протоколі про адміністративне правопорушення №266 від 01.08.2024, на підставі якого було прийнято постанову №557 від 08.08.2024, вказано, що він безпричинно відмовився проходити професійно-психологічний відбір, що передбачено інструкцією №272 від 12.09.2022 «Про затвердження Інструкції з організації професійно-психологічного відбору у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту». Вказаний протокол він не підписував, його зміст йому не відомий, про розгляд зазначеного протоколу його ніхто не повідомляв. В оскаржуваній постанові вказано, що він був особисто повідомлений про розгляд справи, однак, це неправда. Вказану постанову він вважає протиправною та незаконною, оскільки вона прийнята з грубим порушенням його прав. Позивач зазначив, що за висновком ВЛК від 18.07.2024 його визнано придатним до військової служби, від військової служби він не ухилявся. 01.08.2024 в приміщенні ТЦК та СП він лише сказав, що йому не подобаються питання, які є у тестах і він не бажає їх проходити. Однак, це не була офіційна відмова, він не відмовлявся від проходження тестування, а лише повідомив, що йому не подобаються питання, які є у тестах. Вважаючи свої права порушеними, позивач змушений звернутись до суду і просить поновити йому строк на оскарження постанови №557 від 08.08.2024 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропуск якого виник по незалежних від нього причин та обставин, скасувати постанову №557 від 08.08.2024, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення його - ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 11.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та повідомленням (викликом) сторін на 20.03.2025 о 14 год. 00 хв., витребувано докази.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Жук А.А., в судове засідання не з'явилися. Представник позивача надав суду заяву, вх.№1761 від 20.03.2025, в якій просив справу розглянути у його відсутність та відсутність позивача. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Також просив суд не розглядати заявлене клопотання про витребування доказів від 06.03.2025.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 , в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, копію позовної заяви та доданих документів отримав 11.03.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на позов не подав.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом встановлено, що про існування оскаржуваної позивач дізнався в Ямпільському відділі державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Вказане підтверджується копією супровідного листа від 30.01.2025 за вих.№782/22.15-32 до постанови про відкриття виконавчого провадження та копії постанови про відкриття виконавчого провадження №77028809 від 30.01.2025 (а.с.48-49).
Доказів того, що відповідач особисто вручив оскаржувану постанову чи направив її позивачу раніше матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Наведену позивачем причину пропуску строку на оскарження постанови, суд визнає поважною, оскільки матеріали справи не містять підтвердження надіслання копії оскаржуваної постанови позивачу, інших доказів надсилання оскаржуваної постанови позивачу суду не надано та в судовому засіданні не встановлено, а тому суд поновлює строк на оскарження постанови №557 від 08.08.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП.
Щодо вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.08.2024 оператором відділення рекруту та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 сержантом ОСОБА_3 складено протокол №266 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно позивача ОСОБА_1 . В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 годині 00 хвилин 08.08.2024. Однак, підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - відсутній (а.с.20).
08.08.2024 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову №557 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, відповідно до якої позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладенно адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень. Згідно постанови суть інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення полягає в тому, що ОСОБА_1 01.08.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 безпричинно відмовився від проходження психологічних тестів, що є порушенням процедури оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та свідчить про ухилення останнього від призову на військову службу (а.с.21).
Відповідно до копії довідки №513 від 19.11.2024 та копії військового квитка, серія НОМЕР_1 , ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 (а.с.14-19).
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст. 235 КУпАП).
У відповідності до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно абзацу 2 ч.5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.88 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 на основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (Центральному управлінні або регіональних органах СБУ чи відповідному підрозділі розвідувальних органів) під особистий підпис вручається повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Інструкція з організації професійно-психологічного відбору у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України 12.09.2022 №272, визначає організацію та проведення заходів професійно-психологічного відбору громадян під час, в тому числі, призову на військову службу.
Професійно-психологічний відбір у ЗСУ - комплекс заходів, спрямованих на забезпечення відбору кандидатів.
Згідно внутрішніх розпорядчих документів, у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки на кожного кандидата на військову службу заповнюється Картка соціально-психологічного вивчення кандидата на військову службу (Додаток 74) - це сукупність даних щодо соціальних характеристик та факторів, які можуть негативно (або позитивно) впливати на морально-психологічний стан військовослужбовця та виконання ним завдань військової служби. Вона призначена для збору, збереження та використання інформації посадовими особами територіальних центрів та військових частин (установ)у роботі з особовим складом.
Зазначена картка заповнюється особисто кандидатом на військову службу під час проходження ним заходів професійно-психологічного відбору. Сам професійно-психологічний відбір кандидатів відбувається за допомогою тестових методик. Вивчення кандидатів відбувається шляхом використання тестових методик через програмні психодіагностичні комплекси, які встановлено на комп'ютері або за допомогою відповідних реєстраційних бланків у паперовому вигляді.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приписами статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до пункту першого статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідач не подав до суду жодного доказу, який би підтверджував відмову ОСОБА_1 пройти 01.08.2024 психологічні тести соціального-психологічного вивчення військовослужбовця.
Згідно із частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не виконав обов'язку доведення правомірності прийнятого рішення, на виконання ухвали суду у строки встановлені судом не надав ані відзив на позовну заяву, ані витребувані судом копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за наслідками розгляду якої було винесено постанову про адміністративне правопорушення №557 від 08.08.2024.
Суд звертає увагу на те, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 (№К/9901/15804/18).
Відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За приписами ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
При винесенні оскаржуваної постанови уповноваженим органом не перевірено, чи сповіщено ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17 та від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а, від 31.03.2021 у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 у справі№465/5145/16-а.
Відповідач не надав суду належні, допустимі та достовірні докази того, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак не прибув в зазначений час та не повідомив про поважні причини неприбуття.
Отже, суд вважає, що під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 уповноваженими особами відповідача не дотримані вимоги ст.ст. 268, 278, 279 КУпАП щодо забезпечення права особи бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та реалізувати свої процесуальні права, визначені КУпАП, що свідчить про порушення права позивача на захист.
Суд враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про дату, час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку про те, що наявні всі правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону N 3674-VI), що складає 605,60 грн. (Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду 18.03.2020 року № 543/775/17).
Позивачем при подачі позову у справі про скасування постанови про адміністративне правопорушення сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Суд зазначає, що сума у розмірі 605,60 грн., сплачена за подання позову, є надмірно сплаченою та підлягає поверненню в порядку передбаченому Закону Українивід 08.07.2011року №3674-VI«Про судовийзбір» за клопотанням особи, яка його сплатила.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.2, 5, 9, 72-79, 90, 122, 139, 242-246, 262, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на оскарження постанови, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для оскарження постанови №557 від 08 серпня 2024 року про накладення адміністративного стягнення.
Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_4 №557 від 08 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 20 березня 2025 року.
Суддя Р.В. Швець