Справа № 149/2739/24
Провадження №3/149/10/25
Номер рядка звіту 156
12.03.2025 року м. Хмільник
Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Павлюк О. О., розглянувши матеріали, що надійшли від БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 617504, 19.08.2024 о 02:00 год. по вул. Незалежності в с. Війтівці Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 керував траснспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Захисник Єлізарова В. Ю. в судове засідання не з'явився, занадав заяву про розгляд за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 .
28.01.2025 від захисника ОСОБА_1 - адвоката Костюка С. М. надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, яке мотивовано тим, що маеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також зазначає, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду на стан сп'яніння.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В судовому засіданні було досліджено адміністративний матеріал (зокрема протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд). Крім того, в судовому засіданні було досліджено відеозапис з нагруд них камер працівників поліції та відеореєстратора, на якому зафіксовано як працівники поліції під'їхали до автомобіля, який стояв на краю проїжчої частини та в якому знаходився ОСОБА_1 . Працівники поліції запропонували пройти йому огляд на стан сп'яніння, на що він погодився, далі зафіксовано розмову з працівниками поліції та в момент, коди ОСОБА_1 питає в одного поліцейського, чи є необхідність їхати та проходити огляд, а той йому відповідає, зафіксовано як інший поліцейський уже формляє про токол про адміністративне правопорушення.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
При вирішенні питання про достатність доказів, наявних у справі, для ухвалення рішення, суддя зазначає таке. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У справі "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін.
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ вимога справедливості судового розгляду включає дослідження способу, у який було отримано та представлено докази; завдання Суду, серед іншого, установити, чи провадження в цілому, включно зі способом отримання і представлення доказів, було справедливим у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції («Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands), заява №14448/88, п. 31). ЄСПЛ також неодноразово наголошував на тому, що сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді, коментувати їх та достовірність у належній формі у встановлений час.
В рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року, ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. В рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
В контексті зазначеного суддя звертає увагу, що Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. З урахуванням презумпції невинуватості особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зобов'язана доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення.
Особа може бути визнана винною у вчиненні адміністратвиного правопорушення лише в тому випадку, коли її вина обвинуваченої доведена поза розумним сумнівом. Це означає, що за допомогою наданих доказів належить встановити, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні правопорушення. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і саме ця особа є винною у його вчиненні.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Таким чином обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення є вчинення такого діяння відповідним суб'єктом правопорушення.
Адміністративний матеріал не містить доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд не приймає до уваги як доказ керування транспортним засобом ОСОБА_1 за обставин також інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, копію постанови серії ЕНА № 2863565 від 19.08.2024, оскільки адвокатом Костюком С. М. в ході судового розгляду надано копію рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 04.10.2024 в справі № 149/2953/24, яким вказану постанову скасовано.
Як вбачається зі змісту дослідженого відеофайлу "19_08_2024 Єлізаров (Попівський) ААД 617504", 19.08.2024 року о 02:19:26 год. працівник поліції вже починає складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, що відповідає часу складання протоколу, що вказаний у протоколі, наданому суду. Водночас, на відеозаписі "19_08_2024 Єлізаров (Коваль) ААД 617504", 19.08.2024 року о 02:19:26 год. зафіксовано, що ОСОБА_1 в цей час розмовляє по телефону у присутності іншого поліцейського, і о 02:20:52 год вони продовжують розмову щодо згоди ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, і на запитання ОСОБА_1 , чи є необхідність їхати в лікарню поліцейський повідомляє йому, що у разі визнання факту вживання алкоголю цього буде достатньо. Разом з тим, на усіх відеозаписах не зафіксовано відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, зокрема на неодноразові роз'янення поліцейських щодо подальшого направлення до лікарні він погоджується, що безпосередньо зафіксовано о 02:14:01, відеофайл "19_08_2024 Єлізаров (Коваль) ААД 617504". Таким чином, на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що фіксує факт такого порушення, були відсутні об"єктивні докази відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, і з досліджених судом матеріалів факт такої відмови (як свідомої умисної дії водія транспортного засобу) поза розумним сумнівом не підтверджено. Крім того, будь-яких доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 19.08.2024 року о 02:00 (час вчинення правопорушення згідно протоколу про адміністративне правопорушення) матеріали не містять (відеозаписи з портативних бодікамер працівників поліції розпочинаються з часу 02:06:38 год. та 02:05:37 год. відповідно, та розпочинають відеофіксацію подій, коли ОСОБА_1 стоїть на ділянці дороги поруч із нерухомим автомобілем та спілкується з поліцейськими).
Інкримінований ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення передбачає відповідальність за відмову саме водія від проходження огляду на стан сп'яніння (ч. 1 ст. 130 КУпАП). Отже, суб'єктом цього правопорушення є осудна фізична особа, яка досягла віку, з якого може наставати відповідальність за вказане правопорушення (загальні ознаки) та яка керувала транспортним засобом (спеціальні ознаки) і відмовилась від проходження огляду.
За відсутності передбачених чинним законодавством доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, а також доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про його відмову від проходження огляду, суд вважає недоведеним наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 130, 247, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суду протягом 10-ти днів з дня її винесення.
Суддя О. О. Павлюк