Провадження № 22-ц/803/2680/25 Справа № 203/2779/24 Суддя у 1-й інстанції - Католікян М. О. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.
18 березня 2025 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
головуючого суді: Новікової Г.В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,
за участю секретаря Кругман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2024 року (повний текст складено 19 листопада 2024 року у м. Дніпро) у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,-
У травні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що позивач працює у відповідача на посаді головного інженера експлуатаційного вагонного депо «Нижньодніпровськ-Вузол» (ВЧДЕ-3). 04.03.2024 року наказом відповідача №110/н позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани за невиконання службових обов'язків. Догану було оголошено за неналежне виконання посадових обов'язків у частині здійснення відомчого нагляду за утриманням та безпечною експлуатацією устаткування підвищеної небезпеки депо, щотижневого особистого проведення перевірок стану охорони праці на робочих місцях і вживання заходів щодо їх усунення, контролю дотримання підлеглими працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, а також забезпечення додержання вимог законодавства щодо прав працівників в галузі охорони праці, виконання наказів, доручень начальника депо. Зазначав, що наказ є незаконним, оскільки бездіяльність, про яку йдеться у наказі, стосується функціональних обов'язків інших посадових осіб. Крім того, у період, коли таку бездіяльність було виявлено, позивач хворів, отже його функціональні обов'язки виконувала інша особа.
Просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Регіональної філії «Придніпровська залізниця» №110/н від 04.03.2024 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ..
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» від 4 березня 2024 року №110/н про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 компенсацію судових витрат у сумі 6 211,20 грн..
В апеляційній скарзі АТ «Українська залізниця» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та не надання юридичної оцінки всім доказам у справі.
Вважає, що судом першої інстанції взагалі не надано оцінки письмовим поясненням ОСОБА_1 від 10.01.2024 року, в яких позивач визнає послаблення з його боку контролю за роботою підлеглих в частині питань безпеки та охорони праці та він заручається виправити становище в найкоротший термін, при цьому не заперечуючи проти виявлених порушень, що вказує на дотримання відповідачем вимог КЗпП України.
З приводу висновків суду про невідповідність оскаржуваного наказу вимогам закону через не зазначення часу вчинення пропуску зазначав, що суд першої інстанції не рахував наданих доказів на підтвердження не виконання Позивачем вимог його посадової інструкції (п.5.4 цієї інструкції) та наказу від 06.01.2023року №14 (п.3,4,36 цього Наказу) в частині проведення чергової повірки манометра №3220 та без номера, що встановлені на гальмовипробувальній установці паспорт на манометр заводський номер 3220 з якого видно, що остання дата повірки була проведена 17.11.2022 року та наступна 07.02.2024 року (прострочена повірка на 2,5 місяці). В той же час, як така повірка повинна проходити не рідше одного разу в 12 місяців. Таким чином, на думку апелянта, проступок є триваючим, бо виник у період з 17.11.2023 року по 07.02.2024 року, що в свою чергу також спростовує висновки суду, що позивач не міг нести відповідальність з тих підстав, що на момент перевірки знаходився на лікарняному (лікарняний з 02.01.2024 по 09.01.2024). Також звертає увагу, що судом не надано оцінку протоколу №16 від 12.01.2024 року, відповідно до якого манометр вилучено з експлуатації та передано до виробничо-технічного відділу для технічного контролю.
Крім того зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо того, що перевірки були виконані позивачем наприкінці грудня 2023 року і недоліків у технічному стані і функціонуванні обладнання не було виявлено, спростовуються актом №44 від 28.12.2023 року в якому відображена перевірка охорони праці та наказом від 20.03.2024 року №143/Н про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 (який підтверджує відсутність актів у жовтні, листопаді та грудні 2023 року). Також звертає увагу, що позивач у відповіді на відзив на позовну заяву сам визнав, що на початку місяця у зв'язку із перебуванням на лікарняному (з 02.01.2024 по 09.01.2024 лікарняний) та фізичною відсутністю на робочому місці ще не було проведено перевірки з відомчого нагляду за утриманням та безпечною експлуатацією устаткування підвищеної небезпеки.
Також, суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідальні за нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією устаткування підвищеної небезпеки депо та справний стан відповідно до наказу від 06.01.2023 року №14 призначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підпорядковуються ОСОБА_1 , а отже відповідно до п.5.48 його посадової інструкції ОСОБА_1 повинен здійснювати контроль за дотриманням підлеглими працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, чого зроблено не було. Крім того, Судом не було враховано, що відповідно до вахтового журналу крана обліковий №3145 експлуатувався 23.12.2023 року, про що міститься запис про огляд крану, наступний запис зроблений 04.01.2024 року, тобто в період з 23.12.2023 року по 04.01.2024 року козловий кран обліковий №3145 не експлуатувався, та знаходився у не статистичному положенні та не був закріплений на рейкові захвати з метою попередження його угону вітром. Вище зазначені докази доводять, що вказане правопорушення виникло в період з 23.12.2023 року по 04.01.2024 року, тобто до знаходження Позивача на лікарняному (лікарняний 02.01.2024 та перевірка 03.01.2024) та те що виробниче обладнання не перевірялось Позивачем у грудні 2023 року підтверджується наказом від 20.03.2024 року №143/ Н про притягнення до дисциплінарної відповідальності, що вказує на відсутність контролю з боку Позивача за підлеглими працівниками щодо дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці, який міститься в матеріалах справ.
Щодо протиріч, допущених відповідачем в наказі від 04.03.2024 року, на які звернув увагу суд першої інстанції зазначав, що помилкова вказівка на 2023 рік, як рік проведення наради є технічною опискою на підтвердження чого було надано протокол проведеної наради від 12.01.2024 року.
Представником ОСОБА_1 надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просила відмовити у її задоволенні, залишити рішення суду першої інстанції без змін, а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000 грн. Зокрема не погоджується із твердженнями апеляційної скарги та зазначає, що жодного визнання послаблення контролю за роботою
підлеглих в частині питань безпеки та охорони праці позивачем здійснено не було. Звертає увагу, що на час складення акту перевірки (03.01.2024 року), ОСОБА_1 перебував на лікарняному, він взагалі не міг здійснювати вищезазначений контроль, а зауваження стосовно дотримання вимог з охорони праці та пожежної безпеки виникли саме через неякісне виконання своїх трудових обов'язків відповідальною особою. Разом з тим, звертає увагу, що на час відсутності головного вагонного депо (відпустка, командировка, тимчасова непрацездатність), його обов'язки виконує заступник начальника депо або особа, призначена в установленому порядку. Саме ця особа набуває відповідних прав та відповідає за належне виконання покладених на неї обов'язків. Також звертає увагу, що Посадова інструкція та план участі у проведенні профілактичної роботи з питань безпеки руху не містить конкретних строків граничних термінів виконання лише зазначена періодичність проведення робіт. Також оспорюваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача винесений з порушенням допустимого строку притягнення до дисциплінарної відповідальності. Звертає увагу, що нормами інструкції майстра ПТО в передбачено перевірку манометрів і це є його обов'язками, а отже, ці порушення є прямими порушення робочої інструкції з боку майстра, а не позивача.
Щодо твердження представника відповідача про доведеність порушень трудової дисципліни, зазначених у абз. 3, 4, 5 наказу №110/н від 04.03.2024 року при використанні козлового крана машиніст крану перед початком роботи перевіряє стан крану та його механізми, та у разі виявлення будь-яких несправностей повідомляє безпосереднього керівника та особу, відповідальну за безпечне проведення робіт, а тому порушення є порушеннями трудової дисципліни старшого майстра та бригадира, які безпосередньо здійснюють контроль за технічною справністю техніки та безпосередньо надають доступ до роботи на ній.
В судове засідання, проведене в режимі відео конференції, з'явились ОСОБА_1 та його представник-адвокат Мартинова Н.Ю.,представник АТ «Українська залізниця»-адвокат Боголіп Ю.В..
Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 139 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.
Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути
встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 149 цього ж Кодексу до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював на посаді головного інженера експлуатаційного вагонного депо «Нижньодніпровськ-Вузол» (ВЧДЕ-3) РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця».
3 січня 2024 року керівним складом РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» було проведено перевірку з безпеки руху, охорони праці та пожежної безпеки, за результатами якої було складено акт про перевірку стану безпеки, охорони праці та пожежної безпеки у структурному підрозділі «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» (ВЧДЕ-3). Зазначеним актом, зокрема, на ПТОв Нижньодніпровськ-Вузол було встановлено пошкодження запобіжного замка на вантажному гаку козлового крану (обліковий №3145). Замок не виконує свої функції, а саме: запобігання випадіння вантажу;
- експлуатація козлового крану (обліковий №3145) можлива з обмеженням у статичному положенні (без механізму переміщення крана) на дільниці 10 м. Проте, працівником, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією крана, та працівником, відповідальним за утримання стана у справному стані, не було вжито заходів для забезпечення знаходження крана у статичному положенні; козловий кран (обліковий №3145) не експлуатувався (керівник на лікарняному), проте кран не був закріплений на рейкові захвати з метою попередження його угону вітром; відсутній тупиковий упор із західної сторони рейки кранової колії козлового крану; амортизуючий елемент на тупикових упорах кранової колії козлового крана має пошкодження (частина амортизуючого елемента відірвана); на електричному ящику, що дає живлення на козловий кран, відсутнє позначення диспетчерського найменування та знак безпеки; у ввідному електричному щиті козлового крану (обліковий №3145) відсутня однолінійна електрична схема; використовуються запобіжники з пошкодженою плавкою вставкою, замість яких використовують мідні шунти. На корпусах електричних запобіжників відсутнє позначення номінального струму; прострочено термін повірки манометру №3220 та манометру без номера, що встановлені на гальмовипробувальній установці; на резервуарі (обліковий №ДС202), що використовується на гальмовипробувальній установці, відсутні позначення про дату наступного технічного обліку.
4 березня 2024 року відповідачем було видано наказ №110/н «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», згідно з яким позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Дисциплінарне стягнення було накладено за порушення, виявлені під час перевірки 03.01.2024 року (а.с. 7).
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов'язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеною у постановах від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17, 27 квітня 2023 року у справі № 369/3071/19.
Так, зокрема в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначено, що на нараді 12.01.2023 року щодо розгляду акту від 03.01.2024 року про перевірку стану безпеки руху, охорони праці та пожежної безпеки у структурному підрозділі «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол» було виявлено пошкодження запобіжного замка на вантажному гаку козлового крану обліковий номер № НОМЕР_1 (замок не виконує свої функції запобігання випадання вантажу) Також встановлено, що працівником, який здійснює нагляд за утриманням крану у справному стані, не було прийнято заходів для забезпечення знаходження крану у статичному положенні та не було закріплено на рейкові захвати з метою попередження угону крану вітром, що є порушенням вимог правил охорони праці. Крім того, встановлено відсутність позначень на електричному ящику, що дає живлення на козловий кран, відсутність у ньому електричної схеми та використання пошкоджених запобіжників. Також зазначено про прострочення терміну повірки манометрів, які встановлені на гальмовипробувальній установці та відсутність позначень про дату наступного технічного обліку на резервуарі (обліковий №ДС202), що використовується на гальмовипробувальній установці. Підсумовуючи наведене зазначено що вказані порушення стали можливими через неналежне виконання ОСОБА_1 , як головним інженером структуроного підрозділу своїх посадових обов'язків по нагляду за утриманням та безпечною експлуатацією устаткування підвищеної небезпеки депо, тобто п. 5.4, 5.21, 5.39, 5.48 посадової інструкції.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії посадової інструкції головного інженера експлуатаційного вагонного депо «Нижньодніпровськ-Вузол», з якою ознайомлений ОСОБА_1 , головний інженер організовує виконання планів розвитку, реконструкції Депо, планового впровадження нової техніки і прогресивної технології, робіт по охороні праці, роботи обладнання, котельних установок, кранів, електрообладнання , метрологічного забезпечення і т.п., а також здійснює відомчий нагляд за дотриманням та безпечною експлуатацією устаткування підвищеної небезпеки (зокрема кранів) (п. 5.2, 5.4) У п. 5.16.5 зазначено, що головний інженер двічі на рік аналізувати технічний стан, експлуатацію та ремонт автотракторної техніки та виконання заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Згідно із п.5.17 - проводить посвідчення стану безпеки електроустаткування; п.5.21 - виконує накази, розпорядження та доручення начальника Депо, Служби Філії та Товариства, відповідно до ст. 139 КЗпП України в межах компетенції; 5.39 - щотижнево особисто проводить перевірки стану охорони праці на робочих місцях і вживає заходів щодо усунення недоліків, складає акт; 5.48 - контролює дотримання підлеглими працівниками вимог НПА з охорони праці, а також забезпечує додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Враховуючи зазначені положення інструкції, перевірка манометрів не є обов'язками головного інженера, хоча він і зобов'язаний слідкувати за дотриманням трудових обов'язків працівників депо. Однак, як правильно звернув увагу представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу у п. 5.3 Інструкції майстра вагонного депо пункту технічного обслуговування вагонів з відчепленням, зазначено, що його завданнями та обов'язками є забезпечення безпечної експлуатації та своєчасність здавання на випробування і ремонт редукторів, манометрів, різаків, пальників, гумових рукавів та газового зварювання і різання металів, нанесення на них розпізнавальної кольорової смуги.
А отже ОСОБА_1 , як головний інженер не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за цим правопорушенням, оскільки перевірка манометрів віднесено до посадових обов'язків майстра вагонного депо.
Що ж стосується порушень, виявлених під час експлуатації козлового крана, то слід звернути увагу, що до посадових обов'язків головного інженера депо віднесено здійснення відомчого нагляду за дотриманням та безпечною експлуатацією устаткування підвищеної небезпеки у вигляді крана. При цьому, п.6.3 Інструкції бригадира підприємств залізничного транспорту до повноважень бригадира є забороняти виконання робіт на несправному устаткуванні або несправним інструментами. Відповідно до п. 7.3, 7.4 Інструкції бригадира, саме бригадир несе відповідальність за збереження та справність устаткування, за недотримання інструкції по огородженню вагонів та ПТОв. Також слід звернути увагу, що згідно п. 6.6 посадової інструкції старшого майстра, до повноважень старшого майстра є не допускання до виконання робіт на несправному обладнанні та й застосуванням неякісних інструментів, пристосувань.
Таким чином, вказане порушення з експлуатації козлового крана є порушеннями трудової дисципліни старшого майстра та бригадира, які безпосередньо здійснюють контроль за технічною справністю техніки та безпосередньо надають доступ до роботи на ній.
Крім того слід звернути увагу, що на момент проведення перевірки та встановлення наявних порушень 03.01.2024 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному, а саме у період з 02.01.2024 року по 08.01.2024 року.
За правилами, встановленими пунктом 1.4 розділу 1 «Загальні положення» посадової інструкції позивача на час відсутності головного інженера депо (тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження тощо) його обов'язки виконує заступник начальника депо або особа, призначена у встановленому порядку. Ця особа набуває відповідних прав і відповідає за належне виконання покладених на неї обов'язків.
Отже ОСОБА_1 не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вказаними порушеннями, оскільки вони відбулись під час його відсутності, а саме перебуванні на лікарняному.
Щодо доводів апеляційної скарги з приводу того, що це триваючі порушення, слід зазначити наступне.
29.12.2021 року начальником служби вагонного господарства РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» було видано наказ про затвердження планів участі керівників вагонних депо у проведенні профілактичної роботи з питань безпеки руху.
Зазначеним наказом було затверджено і введено в дію з 01.01.2022 року плани участі головного інженера експлуатаційного вагонного депо (ВЧДЕГ) у проведенні профілактичної роботи з питань безпеки руху. При цьому відповідно до пункту 2 цього наказу у разі відсутності керівника з поважної причини плани участі у проведенні профілактичної роботи з питань безпеки руху виконує особа, яка його заміщує.
Згідно з планом участі головного інженера експлуатаційного вагонного депо (ВЧДЕГ) у проведенні профілактичної роботи з питань безпеки руху (пункт 8) перевірка стану виробничого обладнання виконується один раз на місяць зі складенням відповідного акту.
Аналіз змісту акту перевірки з охорони праці з урахуванням тематики цільових перевірок у ПТОв Нижньодніпровськ-Вузол від 28.12.2023 №44 та журналу перевірок стану охорони праці в структурних підрозділах (служби) в експлуатаційному вагонному депо Нижньодніпровськ-Вузол головного інженера Мандрика М.М. свідчить про те, що такі перевірки було виконано ним наприкінці грудня 2023 року. При цьому недоліків у технічному стані та функціонуванні обладнання, про яке йшлося в акті перевірки від 03.01.2024 року виявлено не було. Зазначена обставина нічим не спростована.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що зазначені обставини свідчать про те, що за порушення, виявлені за шість днів після цього (03.01.2024), позивач не міг нести відповідальність, тобто наявність дисциплінарного проступку в діях позивача не доведена та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Також слід звернути увагу на те, що дисциплінарне стягнення було застосовано до ОСОБА_1 04.03.2024 року, а виявлення проступку відбулось на початку січня 2024 року, тобто роботодавцем пропущено місячний строк, визначений у ст. 148 КЗпП України для застосування дисциплінарного стягнення, що само по собі могло бути підставою для задоволення позовних вимог.
У силу положень частини третьої статті 89 ЦПК України судом першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими.
Всі докази оцінено судом у їх сукупності з урахуванням фактичних обставин справи.
Інші доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді справи по суті норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не має.
З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, підстав для відшкодування, зміни або перерозподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України не має.
Керуючись ст. ст. 368, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 19 березня 2025 року.
Судді: