Справа №727/36/25
Провадження №3/727/170/25
19 березня 2025 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суду м.Чернівці Бойко М.Є., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП в Чернівецькій області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КпАП України,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №200195 від 19.12.2024 року ОСОБА_1 19.12.2024 року, о 13 год. 40 хв., перебуваючи за адресою: м. Чернівці, вул. Сергія Скальда, 31В висловлювався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 та інших перехожих громадян, внаслідок чого порушив громадський порядок та спокій громадян. Такими своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністартивне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши пдокази по справі, суд приходить до наступного висновку:
Диспозиція статті 173 КУпАП встановлює відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, а отже на виконання вимог п.9 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення зобов'язана у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» викласти суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для правильної кваліфікації ознак складу адміністративного правопорушення необхідно виявити такі пов'язані елементи, як об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єктивну сторону і суб'єкта правопорушення. Відсутність будь-якого з елементів ознак складу правопорушення виключає відповідальність.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Так, санкція ст. 173 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за вчинення особою дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Тобто з об'єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності, характеризується порушенням громадського порядку, а з суб'єктивної - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Таким чином обов'язковою умовою настання відповідальності за цією статтею є, зокрема, вчинення дій, внаслідок яких було порушено громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Хуліганські дії завжди мають активний характер і не можуть виявлятися у формі бездіяльності.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце.
Громадське місце частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. Зокрема під'їзди, підземні переходи, стадіони.Перелік не є вичерпним.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що місцезнаходження ОСОБА_1 за адресою: м. Чернівці, вул. Сергія Скальда, 31В є громадським місцем, а тому в його діях відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та його склад.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, що є співмірним і з вимогами ст. 1 КУпАП.
Положеннями ст.280 КпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Вимогами відповідно ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку встановленому законом. Провадження по даних справах здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає також застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
З огляду на вищенаведене, оскільки вину ОСОБА_1 не доведено безсумнівними доказами, провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі ст. 247 ч.1 п. 1 КпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 закрити, в зв"язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її оголошення.
Суддя Бойко М.Є.