Справа № 645/6097/24
Провадження № 2/645/379/25
20 березня 2025 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Алтухової О.Ю.,
секретар судових засідань - Лазаренко К.О.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
У провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 27 651,53 дол. США, судові витрати просять покласти на відповідачів.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 15.10.2024 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 13.01.2025 року прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог до 27 502,21 дол.США, закрито підготовче засідання та призначити цивільну справу № 645/6097/24 до розгляду у відкритому судовому засіданні.
17.03.2025 року до суду, через підсистему «Електронний суд», надійшли заяви представника позивача Кравцової С.М. про повернення до стадії підготовчого провадження та про зменшення розміру позовних вимог, у якій остання просить суд зменшити розмір позовних вимог, посилаючись на часткове погашення відповідачем заборгованості, та просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 27 153,20 дол.США, з яких: заборгованість за кредитом - 25 243,03 дол. США, заборгованість за відсотками - 1910,17 дол.США, судові витрати просить покласти на відповідачів.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась, причини неявки суду невідомі.
Інші учасники справи проти задоволення заяв сторони позивача про повернення до стадії підготовчого засідання та зменшення позовних вимог не заперечували та просили провести дане судове засідання без їх участі, про що надали суду відповідні заяви.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, доходить наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно із ч. 1 ст. 197 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, що визначено ч.1 ст. 189 ЦПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Главою 3 Розділу ІІІ Цивільно процесуального кодексу України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
У постанові Верховного Суду 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21 зроблено висновок, що: відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 справа № 204/6085/20, суд першої інстанції за наявності обставин може прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 29.01.2024 у справі № 343/346/23.
Таким чином, з метою дотримання та забезпечення реалізації права позивача на подання заяви про зміну предмета позову, суд вважає за можливе повернутись до стадії підготовчого провадження у справі №645/6097/24.
Що стосується заяви позивача про зменшення позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково визначених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у справі №911/2139/19 від 03.08.2020 року, в якій також зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т. п.
Враховуючи, що суд цією ухвалою задовольняє клопотання представника позивача про повернення розгляду справи на стадію підготовчого судового засідання суд доходить висновку, що клопотання представника позивача про зменшення позовних вимог підлягає задоволенню, справи підлягає розгляду з урахуванням зменшених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.49, 260-261 ЦПК України, суд,-
Повернутись до стадії підготовчого провадження у цивільній справі №645/6097/24 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Прийняти заяву представника позивача про зменшення позовних вимог у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Роз'яснити відповідачам, що вони мають право надати відзив на заяву про зменшення позовних вимог у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття її до розгляду. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз'яснити, що у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178, ч. 2 ст. 191 ЦПК України).
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідачі -заперечення протягом п'яти днів з дня отримання відповідної заяви по суті справи.
Підготовче засідання відкласти на 03.04.2025 року на 12 год. 45 хв., про що повідомити учасників справи.
Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.Ю. Алтухова