Справа №: 398/6532/24
провадження №: 2/398/844/25
Іменем України
"20" березня 2025 р. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі головуючого судді Подоляк Я.М.,
за участю секретаря судового засідання Буличової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Представник ТОВ «Коллект Центр» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 14.11.2019 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір № 95837129000, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 21 896,98 гривень на строк до 14.11.2021 року включно, зі сплатою процентів за користування кредитом. 14.12.2020 року було укладено договір № 192, відповідно до умов якого АТ «УКРСИББАНК» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №95837129000. 15.12.2020 року було укладено договір № 04/15/12/2020/1 відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» відступило на користь ТОВ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитним договором до позичальників, у тому числі за договором № 95837129000. 10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитним договором до позичальників, у тому числі за договором №95837129000.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №95837129000.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося жодних додаткових нарахування штрафних санкцій та / або відсотків.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №95837129000 від 14.11.2019 р, що підлягає стягненню з відповідача станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 17 326,86 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 12 947,50 грн. - Заборгованість за комісіями - 4 379,36 грн.
Враховуючи викладене, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в примусовому порядку суму заборгованості, а також відшкодувати судовий збір у сумі 2422, 40 гривень та витрат на правову допомогу 9 000 гривень.
Ухвалою суду від 24.12.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до розгляду по суті вимог.
В позовній заяві позивач зазначив про те, що просить розгляд справи здійснювати за відсутності його представника, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судові засідання, призначені на 23.01.2025 та 20.03.2025, не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв'язку на адресу місця його проживання, зареєстровану в установленому порядку. Однак, поштові відправлення повернулись на адресу суду з відміткою про невручення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Відповідач причини неявки не повідомив, будь-яких заяв та клопотань не подав, відзив на позов він нього на адресу суду не надходив.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 14.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «УКРСИББАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заявку на надання споживчого кредиту від 14.11.2019 року. Відповідно до умов вказаної анкети-заявки ОСОБА_1 просив надати йому споживчий кредит в сумі 21 896,98 грн на строк 24 місяці з першим внеском в сумі 7 000,00 грн. Крім того, просив надати йому додатковий кредит - кредитну картку з встановленням максимальної суми ліміту - 50 000,00 грн, зі сплатою відсотків, максимальний розмір яких 60% річних від фактично використаної суми додаткового кредиту, строк дії ліміту кредитування 24 місяці (з можливістю продовжити на новий строк за рішенням банку).
14.11.2019 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95837129000.
Згідно п.3.1 Договору сума кредиту становить 21 896,98 грн.
Відповідно до п.3.3 Договору кредит надано для особистих потреб позичальника, а саме: 20 314,67 грн - на придбання товару, 1 182,31грн - на оплату разової комісії за надання послуг по управлінню кредитом при отриманні; 400,00 грн - на оплату комісії за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов'язаннями за Договором.
Згідно п.3.6 Договору позичальник зобов'язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів, згідно з графіком, але в будь-якому випадку не пізніше 14.11.2021 року.
Відповідно до п. 3.9 Договору процентна ставка за Кредитним договором встановлюється в розмірі 0,00001% річних.
Пунктом 3.10 Договору передбачено, що за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений Договором термін процентна ставка встановлюється в розмірі 7.00001% річних, що діє для строкової суми основної заборгованості на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується для всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення простроченої, а саме з наступного дня після дня не сплати або не повної сплати платежу встановленого у кредитному договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.
Згідно пункту 3.12 договору, позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов цього договору та додатків до договору.
У Додатку №1 до Договору № 95837129000 від 14.11.2019 року визначений графік платежів та сукупна вартість кредиту, де зазначена, зокрема, разова комісія в сумі 1 182,31грн, комісія за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов'язаннями за Договором (разова) в сумі 400,00 грн, а також комісія за управління кредитом в розмірі 2,5% від суми наданого кредиту, яка складає 547,42 грн в місяць.
Наявність підпису відповідача у вказаних вище документах свідчить про його обізнаність з усіма умовами кредитування.
14.12.2020 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» укладено Договір факторингу №192, відповідно до умов якого АТ «УКРСИББАНК» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» право грошової вимоги за кредитними договорами згідно Реєстру боржників (Додаток 1.1).
Згідно копії реєстру боржників та копії витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №192 від 14.12.2020 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 95837129000 від 14.11.2019 року в загальному розмірі 17 326,86грн.
15.12.2020 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №04/15/12/2020/1, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги за кредитними договорами згідно Реєстру боржників (Додаток 1.1).
Згідно копії реєстру боржників до Договору факторингу №04/15/12/2020/1 від 15.12.2020 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 95837129000 від 14.11.2019 року в загальному розмірі 17 326,86грн.
10.01.2023 року між ТОВ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права грошової вимоги до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього Договору (Реєстр боржників).
Згідно копії реєстру боржників (Додаток №3) до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 95837129000 від 14.11.2019 року в загальному розмірі 17 326,86грн, з яких: 12 947,50грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 4 379,36грн - сума заборгованості за нарахованими комісіями.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 95837129000 від 14.11.2019 року станом на 10.01.2023 року у ОСОБА_1 рахується заборгованість у загальному розмірі 17 326,86 грн, з яких: 12 947,50 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 4 379,36 грн - сума заборгованості за нарахованими комісіями.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст.ст. 514, 516 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, а заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно із ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Керуючись ст. 516 ЦК України банк має право на можливу заміну кредитора, шляхом відступлення права вимоги за заявою - договором.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
За правилами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частиною першою статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Враховуючи викладене вище, неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12 947,50 грн.
Щодо стягнення заборгованості за комісією в розмірі 4 379,36 грн, то суд приходить до наступного.
Як вбачається із кредитного договору, між кредитодавцем та позичальником було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо комісійної винагороди.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Судом встановлено, що умовами кредитного договору передбачено сплату позичальником щомісячної комісії за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов'язаннями за Договором.
При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення відповідного пункту кредитному договорі щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Схожі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії в розмірі 4 379,36 грн.
Відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за кредитним договором перед АТ «УКРСИББАНК» чи сплата такої позивачу після укладання договору відступлення прав вимоги.
Відповідач не спростував доводів щодо отримання ним кредиту та користування ними.
Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд доходить висновку, що між відповідачем та АТ «УКРСИББАНК» був укладений кредитний договір, відповідач має невиконані зобов'язання щодо повернення отриманих в борг коштів, а також що позивач набув право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором на підставі договору факторингу.
Згідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за кредитним договором № 95837129000 від 14.11.2019 року у розмірі 12 947,50 грн, яка складається з заборгованості за основним зобов'язанням та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
За правилами ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На виконання вказаних вимог закону позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 02-09/2024-2 від 02.09.2024 року, укладеного між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатом Воронковим О.М.
Відповідно до п.2.1 Договору адвокат, на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до цього Договору (форма заявки визначена у Додатку №1 до Договору), приймає на себе зобов'язання з надання юридичної допомоги, визначеної у п.п. 2.1.1-2.1.6 цього Договору.
Згідно копії заявки на надання юридичної допомоги №25 від 12.10.2024 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» замовило надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатом по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме, вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики - вартість 3 000 грн (фіксована); позовна заява - 6 000 грн ( 2 години).
Відповідно до п.4.1 Договору вартість послуг адвоката визначається на підставі тарифів адвоката і зазначається сторонами в акті про надання юридичної допомоги (форма акту про надання юридичної допомоги визначена Додатком №2 до Договору).
Позивачем до позовної заяви долучено тарифи на послуги адвоката Воронкова О.М., які містять види та вартість послуг, які надає адвокат Воронков О.М., та витяг з акту №2 про надання юридичної допомоги від 12.11.2024 року, згідно якого адвокатом були проведенні наступні роботи: вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою довідки щодо судової практики - вартість 3000 грн (фіксована); позовна заява - 6 000 грн (2 години).
На підтвердження оплати послуг адвоката позивачем надано копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 19.11.2024 року №0476060001, відповідно до якої ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перерахувало на рахунок ОСОБА_2 в якості оплати правової допомоги згідно договору №02-09/2024-2 від 02.09.2024 року 126 000,00 грн.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 9 000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих послуг.
Суд зменшуючи розмір витратна правову допомогу враховує ті обставини,що дана справа є справою незначної складності, по даній категорії справ склалася усталена судова практика, неодноразово висловлена позиція Верховного Суду, а тому, на думку суду, підготовка позову та інших процесуальних документів по справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Таким чином, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконання відповідних робіт, а також у зв'язку з частковим задоволенням позову, з відповідача підлягає стягненню сума витрат, пов'язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог: по сплаті судового збору в сумі 1810,14 грн (12 947,50х100/17 326,86х2 422,40/100), витрати, понесені позивачем на правничу допомогу в сумі 2989,00 грн (12 947,50х100/17 326,86х4 000,00/100),
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором про споживчий кредит №95837129000 від 14.11.2019 року в сумі 12 947 (дванадцять тисяч дев'ятсот сорок сім) гривень 50 копійок, яка складається з сума заборгованості за основним зобов'язанням.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 2 989 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу та 1 810 (одну тисячі вісімсот десять) гривень 14 копійок сплаченого судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, оф.306, м. Київ, код ЄДРПОУ - 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Я.М.Подоляк