Справа № 404/1263/25
Номер провадження 1-кс/404/436/25
20 березня 2025 року м. Кропивницький
Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
І. Суть скарги:
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з вище вказаною скаргою, відповідно до якої просила:
- поновити строк на звернення зі скаргою до суду, так як відповіді від слідчих не отримувала;
- зобов'язати уповноважену особу Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення по заяві від 12.11.2024;
- витребувати матеріали перевірки згідно поданої скарги.
Скаргу мотивувала тим, що 12.11.2024 ОСОБА_3 звернулася до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення, однак відомості до ЄРДР не внесені.
II.Позиції сторін.
Ухвалою слідчого судді від 10.02.2025 відкрито провадження з розгляду даної скарги та призначено судове засідання на 11.02.2025 на 14-20 год.
11.02.2025 судове засідання не відбулось, у зв'язку з відсутністю електропостачання в приміщенні суду, в зв'язку з чим розгляд скарги перенесено на 17.02.2025 о 15-10 год.
Судове засідання, призначене на 17.02.2025 не відбулось у зв'язку із заявленим скаржницею відводом слідчому судді.
24.02.2025 ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчому судді відмовлено.
21.02.2025 через канцелярію суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про розгляд всіх її скарг у режимі відеоконфренції.
Вищевказане клопотання задоволено слідчим суддею та постановлено ухвалу від 25.02.2025 про проведення судового засідання, призначеного на 05.03.2025 на 14-30 год., в режимі відеоконференції з Олександрівським районним судом Кіровоградської області.
Проте, в зазначені дату, час та місце належним чином повідомлена ОСОБА_3 не з'явилась до приміщення Олександрівського районного суду Кіровоградської області, як і до Кіровського районного суду м. Кіровограда, про поважність причин неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду скарги не подала.
Слідчим суддею призначено наступне судове засідання на 09-00 год. 12.03.2025. В призначену дату, час та місце скаржниця знову не з'явилась, про поважність причин неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду скарги не подала.
Слідчим суддею призначено наступне судове засідання на 15-30 год. 20.03.2025. Ухвалою від 13.03.2025 задоволено клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 20.03.2025 на 15-30 год., в режимі відеоконференції з Олександрівським районним судом Кіровоградської області. В призначену дату, час та місце скаржниця знову не з'явилась, про поважність причин неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду скарги не подала.
Представник Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області та прокурор Кропивницької окружної прокуратури про розгляд скарги повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили, їх неявка не перешкоджає у вирішенні заявлених вимог за поданою скаргою.
Від Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області на запит слідчого судді надано інформаційний лист на запит слідчого судді щодо повідомлення ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 12.11.2024.
II.Кримінально-процесуальне законодавство.
Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно із якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 (далі - наказ № 298), згідно з пунктом 2 глави 1 розділу ІІ «Порядок формування та ведення Реєстру» якого, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
ІІІ. Щодо розгляду справи за відсутності учасників провадження.
Відповідності до ч. 2,3 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч. 1 ст. 22 КПК України).
Відповідно до КПК України особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Особі, що звертається із скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. У прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.
Однак, скаржниця жодних дій щодо повідомлення суд про причини неявки не здійснила.
Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України, за наслідками розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, ухвала слідчого судді може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Крім того, у випадках, передбачених ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга, подана в порядку ст. 303 КПК України, повертається особі, яка її подала, а у випадку, зазначеному у ч. 4 ст. 304 КПК України, по такій скарзі слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження.
Зважаючи на викладене та те, що з часу надходження слідчому судді даної скарги минув досить тривалий час, наразі на території України запроваджено воєнний стан, враховуючи імперативно встановлені скорочені терміни розгляду скарг в порядку ст. 303 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутність скаржника.
Неявка в судове засідання належним чином повідомлених слідчого та прокурора не перешкоджає у вирішенні заявлених вимог за поданою скаргою.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді.
Як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_3 оскаржує бездіяльність посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за її зверненням від 12.11.2024.
З інформаційного листа Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області встановлено, що відповідно до інформаційно-комунікаційної системи інформаційний портал НПУ 12.11.2024 до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що заявниця ОСОБА_3 знаходиться в Кіровському суді за адресою: м. Кропивницький, вулиця Габдрахманова, 7, та скаржиться, що їй не надають інформацію по її клопотанням по справі, на звернення заявниці не реагують.
В ході дистанційного відпрацювання даного повідомлення, працівники чергової частини Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області зв'язавшись із заявницею в телефонному режимі, в межах компетенції надали роз'яснення. В подальшому, так як заявниця відмовилася від написання письмової заяви по даному факту, дане повідомлення було опрацьовано дистанційно та матеріали розглянуто у спрощеному порядку N?58 том/ст: 57 від 13.11.2024.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя зазначає таке.
Згідно з ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Аналізуючи положення ст. 214 КПК України та наказу №298 слідчий суддя зазначає, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі N?818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Така позиція узгоджується з правовою позицією, що висловлена Другою судовою палатою ККС ВС у постанові від 30 вересня 2021 року, справа N?556/450/18, провадження N? 51-4229км20.
Отже, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім?ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають її вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
На переконання слідчого судді, повідомлення ОСОБА_3 від 12.11.2024 за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин, оскільки не містить викладу обставин, які б могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), які мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а з інформації наданої Кропивницьким РУП ГУНП щодо звернення ОСОБА_3 , встановлено, що воно стосується виниклих непорозумінь між працівниками апарату суду та заявницею.
Будь-яких фактичних об'єктивних даних з посиланням на докази, які б свідчили про ознаки кримінального правопорушення, скаржником не зазначено, що позбавляє процесуальних підстав вважати цю заяву саме заявою про злочин. При цьому слід зазначити, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Доводи заявника ґрунтуються на суб'єктивній оцінці та ставленні до зазначених у повідомленні про вчинення кримінального правопорушення обставин, та не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, які б давали підстави для кваліфікації дій за будь-якою зі статей Кримінального кодексу України.
Окрім того, ОСОБА_3 не позбавлена можливості ініціювати службове розслідування шляхом звернення з відповідною скаргою до керівника апарату суду.
Отже, наведені у повідомленні ОСОБА_3 факти щодо вчинення кримінального правопорушення не містять об'єктивних даних, передбачених ст. 214 КПК України, які дійсно свідчать про ознаки злочину. А тому її звернення за своїм змістом і суттю не є повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень.
Для внесення відомостей до ЄРДР повідомлення про вчинення кримінального правопорушення повинне містити конкретні відомості, які в ході досудового розслідування орган досудового розслідування зобов'язаний їх перевірити. Однак, ОСОБА_3 в телефонному режимі відмовилась надати детальні пояснення працівникам поліції з приводу повідомлених нею обставин, в судове засідання для розгляду скарги в черговий раз також не з'явилась.
У самому повідомленні зафіксованому на лінії «102» від ОСОБА_3 не зазначено будь-які конкретні дії з боку працівників апарату суду, які б могли об'єктивно свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що у свою чергу виключає можливість внесення відомостей до ЄРДР за будь-якою статтею КК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами статей 214, 303, 306, 307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Слідчий суддя Кіровського ОСОБА_1
районного суду
м.Кіровограда