Справа № 211/198/25
Провадження № 2/211/822/25
іменем України
20 березня 2025 року
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого судді Костенко Є.К.,
за участю секретаря судового засідання Бодрухіної Є.А.
розглянувши в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
07 січня 2025 року в провадження судді надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що відповідач по справі є батьком їх спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час дитина є повнолітньою та навчається на 3-курсі Технікуму і буде навчатись до квітня 2027 року. ОСОБА_1 повністю забезпечує дитину всім необхідним для навчання та життя, однак самотужки вона не в змозі забезпечити сина, тому потребує допомоги від батька дитини. Зважаючи на викладене, просить стягнути з відповідача на користь сина аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини із усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно до досягнення дитиною 23-річного віку.
Ухвалою суду від 04.02.2025 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала суду письмову заяву, в якій просить цивільну справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги є необгрунтованими, оскільки до позовної заяви не додано жодних документів, які підтверджували б витрати на навчання та проживання за кордоном. Крім того, відповідач не має матеріальної змоги надавати утримання сину, оскільки не працює та має на утриманні непрацездатного батька.
Оскільки сторони не з'явились у судове засідання, то відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 16 січня 2007 року Довгинцівським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 26 (а.с. 6).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітньою особою, якій не виповнилось 23 роки (а.с. 5), навчається в 3-el класі Технікуму №3 Центру професійної та безперервної освіти №3 «Економік» у місті Зельона-Ґура, термін навчання до квітня 2027 року (а.с. 7-9). ОСОБА_3 23 роки виповниться 30 грудня 2029 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За змістом ч. 1 ст. 183 СК України при винесенні рішення частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, суд враховує вартість: навчання, навчального обладнання та матеріалів, харчування, послуг проїзду пасажирського транспорту та інші витрати, які позивач сплачує при навчанні дитини.
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до абз. 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 ''Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів'' від 15.05.2006, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує вісімнадцять, але є меншим двадцяти трьох років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд вказує, що законодавчо визначена можливість платника аліментів надавати матеріальну допомогу своїм повнолітнім дочці, сину витікає насамперед з обставин, пов'язаних безпосередньо із самим платником - його працездатністю, станом здоров'я тощо, а також інших обставин на його боці, які мають враховуватися судом.
Тобто конструкцією ст. 199 СК України передбачено саме можливість батьків утримувати повнолітніх сина, дочку, які продовжують навчання до досягнення ними двадцяти трьох років.
При вирішенні питання про спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дитини, суд виходить з того, що відповідач є особою працездатного віку, тому, навіть, якщо зараз він і не здійснює офіційно свою діяльність, як суб'єкт господарювання, ним не наведено жодних об'єктивних обставин, які б заважали йому працевлаштуватися.
Крім того, відповідач стверджує, що на його утриманні перебуває непрацездатний батько, і одночасно зазначає, що він не має джерел доходів, що автоматично взаємовиключає ці доводи та, на думку суду, свідчить виключно про бажання відповідача уникнути покладання на нього аліментних зобов'язань.
Обгрунтовуючи перебування на утриманні ОСОБА_2 його непрацездатного батька, відповідач долучає пенсійне посвідчення ОСОБА_4 , що підтверджує, що останній отримує пенсію за віком, а отже, суд має об'єктивні сумніви, що така особа перебуває на повному утримнні відповідача.
Таким чином, суд вважає, що відповідач має можливості надавати допомогу своєму повнолітньому сину на період його навчання.
Також судом встановлено, що ОСОБА_3 ще не виповнилося 23 роки, він навчається за кордоном, тому несе витрати принаймі на проживання та харчування, які є природніми потребами та такі витрати не потребують доведення.
Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище платнка аліментів порівняно із становищем одержувача аліментів.
З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дитини, можливостей відповідача, суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та стягнути аліменти з відповідача на користь сина в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною двадцяти трьох років за умови продовження нею навчання.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць (п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України).
Таким чином, суд приходить до висновку про звернення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору позивач звільнена, позовні вимоги задоволені, тому судові витрати необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 18, 19, 42, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 180-182, 183, 191, 199, 200 СК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на його утримання, як повнолітньої дитини на період навчання, в розмірі 1/6 частини всіх його видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 07 січня 2025 року і до досягнення дитиною двадцяти трьох років за умови продовження нею навчання.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, код суду 26371308) судовий збір в сумі 1211 грн. (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20.03.2025.
Суддя: Є. К. Костенко