Справа № 33/824/1475/2025
№ 757/46055/24-п
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Жук О.В.
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Жук О.В.,
розглянувши 27 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 08 січня 2025 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
08 січня 2025 року постановою судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 к на користь держави.
Згідно з постановою, 14.09.2024, о 23 год. 02 хв. у м. Києві, на вул. Великій Васильківській, 111/113, ОСОБА_1 керував механічним транспортним засобом (електросамокат) у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився в установленому законом порядку у лікаря-нарколога, результат позитивний 0.50 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України. Тобто ОСОБА_1 вчинивадміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі з доповненнями ОСОБА_1 просить скасувати вказану постанову та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Своє прохання апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням вимог як матеріального, так і процесуального законодавства, судом не вжито заходів для повного та об'єктивного дослідження всіх доказів у справі.
Процесуальні порушення під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності апелянт вбачає у здійсненні судового розгляду не суддею Печерського районного суду м. Києва Смик С. І., а її помічником. Розгляд справи проводився без фіксування за допомогою відео та аудіо запису судового засідання. Крім того, ОСОБА_1 було позбавлено права на захист під час розгляду його справи про адміністративне правопорушення. В день судового розгляду апелянт прийшов зі своїм захисником, який є спеціалістом у галузі права, однак його не було допущено до розгляду.
Крім того, апелянт зазначає про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, так як поліцейськими не було названо причину зупинки, згідно з вимогами ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Також ОСОБА_1 вважає, що електросамокат, яким він керував не є транспортним засобом, а тому поліцейські не мали законних підстав пропонувати йому проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, як водієві.
Поза увагою суду, на думку апелянта, залишився огляд на стан алкогольного сп'яніння, який проведений з порушенням діючого законодавства за допомогою спеціального технічного пристрою Драгер. На момент проведення огляду вказаний технічних пристрій не пройшов повторну повірку, яка має здійснюватись кожні 6 місяців, а не 1 рік, як зазначено судом.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , заслухавши його пояснення з проханням задовольнити подану апеляційну скаргу, вивчивши докази, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Як убачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена зібраними у справі доказами, а саме даними протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапису з бодікамери поліцейських, висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.09.2024 та іншими доказами.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення від 15.09.2024, цього ж дня, 14.09.2024, о 23 год. 02 хв. у м. Києві, на вул. Великій Васильківській, 111/113, ОСОБА_1 керував механічним транспортним засобом (електросамокат) у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився в установленому законом порядку у лікаря-нарколога, результат позитивний 0.50 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України. Тобто ОСОБА_1 вчинивадміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Даними відеозапису підтверджуються викладені вище обставини.
Так, поліцейські зупинили ОСОБА_1 з товаришем, кожен з яких керував електросамокатом по тротуару. В ході спілкування з поліцейськими у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного пристрою Драгер або у медичному закладі. ОСОБА_1 погодився поїхати до лікаря нарколога. В медичному закладі лікар провів огляд ОСОБА_1 та встановив перебування його у стані алкогольного сп'яніння.
Даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.09.2024 підтверджується факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що проведений лікарем-наркологом огляд, у тому числі, за допомогою спеціального технічного пристрою Драгер, не узгоджується з положеннями чинного законодавства, вважаю безпідставними.
Обґрунтованих даних, які б свідчили про незгоду ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння, матеріали справи не містять. Так само апелянтом не надано відомостей про оскарження висновку лікаря-нарколога щодо ОСОБА_1 у встановленому законом порядку.
Підстав вважати, що огляд був проведений з порушенням встановленого ст. 266 КУпАП порядку суд не вбачає.
Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що електросамокат, яким керував ОСОБА_1 належить до транспортних засобів в розумінні п. 1.10. ПДР України, а особа, яка ним керує є водієм транспортного засобу на якого поширюються обов'язки, визначені вказаними Правилами.
Відповідно до п. 2.13. ПДР України транспортні засоби категорії А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» містить визначення поняття електричного колісного транспортного засобу, яким є дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Низькошвидкісним легким електричним транспортним засобом є колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Тому електросамокати, визнаються транспортними засобами.
Сукупність наданих поліцейськими доказів свідчить про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції порушив його право на захист, не допустивши особу, яка на його думку є іншим фахівцем у галузі права, не узгоджується з положеннями ст. 271 КУпАП.
Під час апеляційного розгляду не встановлено порушень, допущених під час судового розгляду, які б вплинули на законність прийнятого судом рішення.
Тому постанова судді Печерського районного суду м. Києва від 08 січня 2025 року, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга ОСОБА_1 , доводи якої не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 08 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О. В. Жук