Справа № 761/31326/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3245/2025
12 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Желепи О.В., Музичко С.Г.,
при секретарі Яхно П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Анохіна А.М.,-
встановив:
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із названим позовом.
Позивач просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення двадцяти трьох років за умови, що він буде продовжувати навчання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який навчається у Національному університеті України «Київський політехнічний інститут ім.І.Сікорського» на факультеті прикладної математики на денній формі навчання.
Син проживає разом із ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні, відповідач матеріальної допомоги не надає.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) на дитину щомісячно, починаючи з 27 серпня 2024 року до припинення навчання у вищому навчальному закладі, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.
Проведено розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, які мають значення для справи.
На адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_2 про розгляд апеляційної скарги без участі відповідача та його представника.
Від ОСОБА_1 надійшло заява про розгляд апеляційної скарги без її участі, у задоволенні вимог апелянта просила відмовити.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості позовних вимог. Судом першої інстанції зазначено, що для забезпечення належного матеріального становища сина сторін, який продовжує навчання, необхідно аліменти необхідно визначити у розмірі 1/4 частину від доходів відповідача.
Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки № 1886 від 06 вересня 2024 року НТУУ «КПІ ім.І.Сікорського», ОСОБА_3 є студентом 1 курсу групи КП-43 факультету прикладної математики «КПІ ім.І.Сікорського денної форми навчання.
Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначила, що син проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні, відповідач матеріальної допомоги не надає.
Відповідно до ст. 199 Сімейного Кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Так, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів в розмірі 1/4 частини з усіх його доходів щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду - 27 серпня 2024 року, як передбачено ч. 1 ст. 191 СК України, і до досягнення позивачем двадцяти трьох років, як зазначено у диспозиції ст. 199 СК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що єдиним доходом відповідача є його пенсія у розмірі 14 555 грн 64 коп., колегія суддів оцінює критично, оскільки при визначенні розміру аліментів судом першої інстанції були враховані зазначені обставини.
Колегія суддів бере до уваги, що відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності можливості сплачувати аліменти у розмірі, визначеному судом першої інстанції.
Матеріали справи також не містять доказів, що відповідач через стан здоров'я чи незадовільне матеріальне становище не має можливості сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини усіх доходів.
Отже, будь-яких доказів на спростування висновків суду в частині визначення розміру аліментів відповідачем не надано.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що на утриманні апелянта перебувають двоє дітей від іншого шлюбу, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані доводи не звільняють батька від обов'язку по утриманню дитини, яка продовжує навчання.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 07 жовтня 2024 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 19 березня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: О.В. Желепа
С.Г. Музичко