справа № 376/1144/24
провадження № 22-ц/824/5027/2025
14 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Кирилюк Г.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання, за апеляційною скаргою адвоката Бугайова Миколи Івановича, яка подана в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Сквирського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2024 року в складі судді Батовріної І.Г.,
встановив:
Рішенням Сквирського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2024 року вказаний позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) на період навчання, починаючи з 17.04.2023 року до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.
30.11.2024 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення Сквирського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2024 року.
24.12.2024 матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року апеляційну скаргу було залишено без руху для усунення недоліків.
04.03.2025 до Київського апеляційного суду надійшла нова редакція апеляційної скарги адвоката Бугайова М.І., яка подана в інтересах ОСОБА_2 , до якої долучено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, докази про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_2 та відомості про відсутність у нього електронного кабінету.
Разом з тим, подана апеляційна скарга в новій редакції адвокатом Бугайова М.І., який діє в інтересах ОСОБА_2 , підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до положень статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІТС). ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Подана апеляційна скарга ОСОБА_2 через підсистему ЄСІТС підписана його представником - адвокатом Бугайовим М.І.
При цьому, на підтвердження своїх повноважень як представника, адвокат Бугайов М.І. надає до апеляційної скарги ордер, який не відповідає вимогам типової форми ордеру, затвердженого Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року, із змінами та доповненнями, а саме не генерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному сайті Національної асоціації адвокатів України, в якому б був наявний підпис адвоката.
За змістом частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
У частині другій статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення № 41).
Згідно з пунктом 4 Положення № 41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, в розумінні Положення № 41, а лише засвідчує його правовий статус електронної копії документа.
29 квітня 2022 року Рада адвокатів України ухвалила рішення № 45 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги», яким доповнила Положення, зокрема, пункт 10 новим абзацом наступного змісту: «Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об'єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об'єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності». Разом з тим, якщо адвокат звертається до суду не від адвокатського бюро або від адвокатського об'єднання, а індивідуально, тому вимоги пункту 10 Положення у редакції рішення Ради адвокатів України від 29 квітня 2022 року № 45 не підлягають застосуванню у цьому випадку. Отже, обов'язковим реквізитом ордеру, є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат»).
Зазначені висновки містяться у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2023 року у справі № 466/487/22 (провадження № К/990/33710/22), від 22 грудня 2022 року у справі № 450/569/22 (провадження № К/990/25805/22), ухвали Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі № 522/14112/22 (провадження № К/990/6305/23), від 07 лютого 2023 року у справі № 466/77/22 (провадження № К/990/25807/22).
Електронний ордер у підсистемі «Електронний суд» формується на підставі паперового ордера, а отже, має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи. Так, обов'язковим полем, яке заповнюється адвокатом під час створення електронного ордера через підсистему «Електронний суд», є зазначення ордера, на підставі якого видається електронний ордер. Тож об'єм повноважень представника, у тому числі орган, у якому надається правова допомога, визначаються безпосередньо у паперовому ордері, та електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», має відповідати такому складеному паперовому ордеру.
При зверненні до суду з апеляційною скаргою, адвокат Бугайов М.І. надав електронний ордер на надання правничої (правової) допомоги, який сформовано через підсистему «Електронний суд», що виданий на підставі ордеру № КС 637218 від 2025-03-03, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 4/25 від 2025-03-03. Разом з тим, в апеляційні скарзі та в матеріалах справи відсутній зазначені ордер та договір, які підтверджують повноваження адвоката Бугайова М.І. діяти в інтересах ОСОБА_2 в Київському апеляційному суді.
Зазначення у електронному ордері, сформованому через підсистему «Електронний суд», що він виданий на підставі іншого ордера, переконливо доводить, що такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво інтересів особи, якій надається правова допомога. Первісно повноваження у певних обсязі та межах виникають у представника на підставі паперового ордера, якому безумовно має відповідати й електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», на підставі якого адвокат може представляти інтереси учасника справи у підсистемі «Електронний суд». Електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», формується із застосуванням вбудованого текстового генератора без можливості довільного формування тексту ордера, а шляхом заповнення форм, передбачених Інструкцією.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 22 травня 2023 року у справі № 713/2857/21 (провадження № 61-12392св22), постанові Верховного Суду від 08 червня 2023 року у справі № 466/566/22 (провадження № К/990/25689/22).
Оскільки наданий до апеляційної скарги ордер не згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному сайті Національної асоціації адвокатів України, у ньому відсутній підпис адвоката Бугайова М.І., тому обґрунтованим є висновок, що апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_2 підписано та подано неповноважним представником, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для підтвердження повноважень адвоката Бугайова М.І. діяти в інтересах ОСОБА_2 у суді апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 62, 356 ЦПК України.
Крім того, відповідно до положень п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга в новій редакції подана через електронний кабінет системи «Електронний суд». Адвокат Бугайов М.І. не надав докази направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За таких обставин суд вважає за можливе продовжити строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 356-357, 185 ЦПК України, суд
ухвалив:
продовжити ОСОБА_2 строк на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Сквирського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2024 року на три дні з моменту отримання даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк