Єдиний унікальний номер справи № 753/8148/24
Провадження №22-ц/824/3032/2025
27 лютого 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Павлової В.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року у справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
У квітні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 під'єднаний до внутрішньо будинкової системи тепло-водопостачання, а отже відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які з 01.05.2018 року постачає КП «Київтеплоенерго». В той же час відповідач, будучи споживачем послуг, своєчасно не сплачував кошти за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.03.2024 складає 98 035,67 грн.
Крім того, позивач, на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 року, укладеного між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» набув право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води у розмірі 7 525,21 грн.
Надання послуг до 01.05.2018 року відповідачу здійснювалося на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, який опублікований 31 липня 2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111. Відповідач від послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку не відмовлявся (не відключався).
У зв'язку з цим позивач просив суд задовольнити позов в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 3 233,76 грн.; з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 4 291,45 грн.; з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 23 163,73 грн.; за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 26 353,98 грн.; за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 26 530,61 грн.; за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 12 398,11 грн.; з плати за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 869,84 грн.; з плати за абонентське обслуговування за постачання гарячого водопостачання у розмірі 983,87 грн.; з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 109,16 грн.; з обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 101,16 грн.; витрати, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 43,00 грн.; судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3028,00 грн.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість на загальну суму в розмірі 93 550,42 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» витрати, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 40,85 грн. та судовий збір у розмірі 2 876,60 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 25 вересня 2024 року позивач направив апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Посилається на те, що суд всупереч вимогам ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та положенням статей 509, 525, 526 ЦПК України, відмовив у задоволенні вимог в частині стягнення заборгованості, що утворилася до квітня 2017 року.
У зв'язку з цим позивач просив апеляційний суд оскаржуване судове рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Станом на день розгляду справи відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У судове засідання, призначене на 27.02.2025 року, з'явився представник позивача.
Згідно з вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла до наступного:
Судом встановлено, що 11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до відповідача, щодо виконання ним грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Мешканцям будинку, в якому зареєстрований відповідач, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води надаються комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго».
Відповідно до Додатку № 1 та додатку № 2 до Договору про відступлення права вимоги (цесії) № 602-18 від 11.10.2018 позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за особовим рахунком № НОМЕР_1 у сумі 3233,76 грн. та 4291,45 грн.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 року № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту укладання та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Отже, з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
Позивач зазначив, що відповідач користується послугами, але не виконує зобов'язання по сплаті заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води. Свої зобов'язання відповідач виконує неналежно, внаслідок чого виникла заборгованість.
З наданих позивачем копій відомостей реєстрації параметрів теплоспоживання, корінців нарядів, що видавались на включення (відключення) опалення, акту про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи, звітів, акту про готовність вузла комерційного обліку теплової енергії до роботи, акту прийняття теплового вузла обліку відомостей обліку встановлено, що для будинку за адресою: АДРЕСА_2 , безперебійно надавались послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Правовідносини з постачання ЦО та ЦПГВ (Послуги) регулюються ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Поставою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (Правила) та іншими нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг.
Крім того, з 01.05.2018 року на них поширювалася дія ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV.
Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до п. 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
На виконання вимог Закону від 24.06.2004 КП «Київтеплоенерго» на основі типового договору підготовлено та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085).
Надання послуг до 01.05.2018 року мешканцям вказаного будинку здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, який опублікований 31 липня 2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111 (4511).
Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Постановою. Такі договори є договорами приєднання, а отже можуть бути укладені лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.
Квартира АДРЕСА_3 під'єднана до внутрішньобудинкової системи тепло-водопостачання, а отже відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води. Проте відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість.
Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що враховуючи заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, КП «Київтеплоенерго» в межах строку позовної давності має право на стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання, спожиті за період з 03 квітня 2017 року по 01 травня 2018 року, що згідно з наданим суду розрахунку складає 3039,96 грн
Основним доводом апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не врахував положення ст.264 ЦК України щодо переривання строку позовної давності. Так, в матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості відповідача, з якого вбачається, що відповідач здійснював часткові оплати заборгованості у період з березня 2016 року по лютий 2019 року. У зв'язку з чим перебіг строку позовної давності переривався.
Вказана позиція апелянта не можу бути прийнята апеляційним судом, оскільки твердження про здійснення відповідачем часткового погашення боргу за спожиті послуги у вказаний період ґрунтуються лише на представленому до справи розрахунку заборгованості, який позивач сам і виготовив.
Даний розрахунок не може вважатися належним доказом того, що боржник здійснював зарахування коштів саме в погашення попередньої заборгованості.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України у разі, якщо одна сторона стверджує про відсутність певних обставин або вчинення дій, а інша сторона стверджує про їх наявність, обов'язок доведення існування такої обставини чи вчинення дії покладається на сторону, яка стверджує про їх існування.
За вимогою про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги надавачем послуг зазначається про несплату користувачем вартості такої послуги (тобто про відсутність події), а інша сторона, у разі незгоди з цим, зобов'язана довести факт сплати нею вартості отриманих послуг. У разі недоведення факту сплати, суд стягує таку заборгованість, що і було зроблено судом першої інстанції в даній справі.
Натомість, стверджуючи про існування обставин, які переривали строк позовної давності (погашення заборгованості за попередні періоди), вже позивач має доводити факт існування таких обставин, а саме те, що відповідач сплачував кошти саме на погашення такої заборгованості.
Належним доказом проведення фінансової операції можуть бути лише письмові первинні бухгалтерські документи. В той же час в даному випадку таких документів до справи не надано.
За таких умов, позивачем не було доведено існування обставин щодо переривання строку позовної давності.
У зв'язку з цим підстав для задоволення апеляційної скарги не доведено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько