20 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/2450/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду представника позивача про встановлення судового контролю у справі № 620/2450/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 620/2450/24.
12.03.2025 представник позивача звернулась через систему «Електронний суд» звернулась до суду із заявою про встановлення судового контролю у справі № 620/2450/24, у якій просить:
встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 року по справі № 620/2450/24;
зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 року по справі № 620/2450/24;
попередити Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обгрунтування поданої заяви зазначає, що видана Департаментом з питань виконання кримінальних покарань довідка № 9/3-1630 від 09.05.2024 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.01.2023, однак складові грошового забезпечення розраховані із грошового забезпечення за посадою із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, а додаткові з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 (1762,00 грн.).
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 у справі № 620/2450/24 призначено до розгляду у порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю у справі № 620/2450/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Запропоновано Департаменту з питань виконання кримінальних покарань у строк до 19.03.2025 подати до суду письмові пояснення щодо наведених у заяві обставин та докази на їх підтвердження з доказами надсилання іншій стороні відповідно до кількості учасників справи.
Від Департаменту з питань виконання кримінальних покарань пояснення чи заперечення на подану заяву не надходили.
Дослідивши матеріали справи та заяви, суд зазначає про таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 620/2450/24 позов ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 без врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023. Вказане рішення суду набрало законної сили 12.04.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118331809).
Відповідно до частин першої та другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини першої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Зазначені правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому у положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Судом встановлено, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду, Департаментом з питань виконання кримінальних покарань було видано довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 № 9/3-1630 від 09.05.2024, виходячи із таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад - 4430,00 грн, оклад за військовим (спеціальним званням) старший прапорщик внутрішньої служби - 1560,00 грн, надбавка за вислугу років 40,0 % - 2396,00 грн, надбавка за особливості проходження служби 44,1 % - 2426,38 грн, премія 98,2 % - 2857,62 грн, усього 13670,00 грн (а.с.73).
Так, з наданої суду довідки від 09.05.2024 № 9/3-1630 встановлено, що вона не враховує положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення основних та додаткових складових грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, оскільки надбавка за особливості проходження служби та премія розраховані виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 01.01.2018, про що зазначено у примітці довідки.
Вказане свідчить про неналежне виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 620/2450/24 та, як наслідок, порушення відповідачем норм Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших нормативно-правових актів в частині обов'язковості виконання судового рішення.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Отже, основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно частин другої, третьої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Керуючись статтями 241-242, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задовольнити.
Зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 620/2450/24.
Попередити Департамент з питань виконання кримінальних покарнь, що звіт повинен відповідати вимогам частин другої та третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Звернути увагу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, що суд згідно положень статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України:
- відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення; якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу;
- у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення;
- у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 20.03.2025.
Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА