19 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/2937/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Тихоненко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просить:
визнати протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку та виплати йому перерахованого грошового забезпечення, що складається із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії та одноразових грошових виплат за час проходження ним служби в ГУНП України в м. Києві, а саме з 01.12.2016 по 05.03.2000, врахувавши раніше виплачені кошти, оформлену листом №41865-2025 від 06.02.2025;
зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 16.01.2000 по 27.11.2016 в управлінні Державної пенітенціарної служби України (на момент звільнення з Державної пенітенціарної служби України).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 по справі № 620/3280/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024, позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо не зарахування вислуги років ОСОБА_1 за час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 16.01.2000 по 28.11.2016 до стажу служби в поліції; зобов'язано Головне управління Національної поліції у м. Києві зарахувати ОСОБА_1 вислугу років за час проходження ним служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 16.01.2000 по 28.11.2016 до стажу служби в поліції.
Вказаним рішенням суду від 21.05.2024 установлено право ОСОБА_1 на зарахування вислуги років за час проходження ним служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 16.01.2000 по 28.11.2016 до стажу служби в поліції.
У рішенні суду від 21.05.2024 по справі № 620/3280/24, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Національної поліції у м. Києві протиправно не зараховано вислугу років ОСОБА_1 за час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 16.01.2000 по 28.11.2016 до стажу служби в поліції. Доказів наявності підстав для її не зарахування також не надано.
Рішення суду від 21.05.2024 у справі № 620/3280/24 набрало законної сили 18.10.2024.
Звертаючись до суду з даною позовною заявою, ОСОБА_1 , зокрема, просить суд зобов'язати Головне управління Національної поліції у м. Києві зарахувати позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 16.01.2000 по 27.11.2016 в управлінні Державної пенітенціарної служби України (на момент звільнення з Державної пенітенціарної служби України).
Необхідно зазначити, що предметом позову знову є питання зарахування до стажу служби в поліції службу в управлінні Державної пенітенціарної служби України в період з 16.01.2000 по 27.11.2016.
Проаналізувавши підстави та предмет позову та враховуючи склад сторін у даній справі та у справі №620/3280/24, є підстави для висновку про те, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже вирішений судом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №9901/433/18 зазначено, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
Отже, інший словесний виклад правових обґрунтувань вимог, заявлених на розгляд суду, не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави в цілому, що свідчить про те, що фактично позивач у межах цієї справи просить суд повторно переглянути питання щодо зобов'язання Головного управління Національної поліції у м. Києві зарахувати позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 16.01.2000 по 27.11.2016 в управлінні Державної пенітенціарної служби України (на момент звільнення з Державної пенітенціарної служби України), яке отримало своє остаточне вирішення в межах розгляду справи № 620/3280/24.
У разі незгоди із вирішенням судом позовних вимог у справі № 620/3280/24 позивач мав право оскаржити судове рішення у цій справі в апеляційному та касаційному порядках.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Таким чином, оскільки законодавче регулювання спірних правовідносин не змінилось, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення, що набрало законної сили, тому у відкритті провадження в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Національної поліції у м. Києві зарахувати позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 16.01.2000 по 27.11.2016 в управлінні Державної пенітенціарної служби України (на момент звільнення з Державної пенітенціарної служби України) слід відмовити.
Керуючись статтями 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Національної поліції у м. Києві зарахувати позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 16.01.2000 по 27.11.2016 в управлінні Державної пенітенціарної служби України (на момент звільнення з Державної пенітенціарної служби України) - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог надіслати позивачу.
Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з позовом у вказаній частині позовних вимог з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19.03.2025.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО