20 березня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/925/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 грудня 2015 року по 18 березня 2018 року та з 25 лютого 2022 року по 15 жовтня 2024 року у повному обсязі;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 березня 2018 року по 18 березня 2018 року з 25 лютого 2022 року по 15 жовтня 2024 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням фактично виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не застосуванні з 25 лютого 2022 року при обчисленні ОСОБА_1 розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 25 лютого 2022 року по 15 жовтня 2024 року розмірів посадового окладу та окладу за військовим званнями шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 25 лютого 2022 року по 15 жовтня 2024 року основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у 2014-2017 роках та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2014-2017 роках без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у 2014-2017 роках та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2014-2017 роках без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», з врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 06 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи.
В ході підготовки до розгляду справи по суті судом на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень установлено, що на розгляді Верховного Суду перебуває справа №460/21934/23, предметом спору в якій є перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року.
Верховний Суд зауважив, що характерною особливістю спірних правовідносин у справі №460/21934/23 є те, що позивач просить перерахувати грошове забезпечення за період, який охоплює часові проміжки як до, так і після внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України Законом України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року.
Так, до 19 липня 2022 року Кодекс законів про працю України (стаття 233) не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Відповідно, Верховний Суд вказав, що для вирішення питання, яку редакцію статті 233 Кодексу законів про працю України потрібно застосовувати до спірних правовідносин, необхідно з'ясувати, з якою подією слід пов'язувати початок перебігу строку звернення до суду з позовом у цій категорії спорів.
Досліджуючи вказане питання під час розгляду справи №460/21934/23, Верховним Судом установлено наявність різних правових підходів до застосування приписів статті 233 Кодексу законів про працю України, зокрема:
- у постановах від 29 січня 2025 року у справі №500/6880/23 та від 28 серпня 2024 року у справі №580/9690/23 Верховний Суд вказав, що до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016-2018 роки застосовано статтю 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19 липня 2022 року, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом (жовтень 2023 року);
- у постановах від 23 січня 2025 року у справі №400/4829/24 [предмет спору - перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця та його складових за період з 01 березня 2022 року по 19 травня 2023 року; дата звернення до суду з позовом - 22 травня 2024 року] та від 20 листопада 2023 року у справі №160/5468/23 [предмет спору - нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2016 року по грудень 2018 року; дата звернення до суду з позовом - 21 березня 2023 року] Верховний Суд констатував, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби;
- у постанові від 05 грудня 2024 року у справі №560/866/24 [предмет спору - нарахування та виплата індексації заробітної плати за період з 2013 по 2017 роки; дата звернення до суду з позовом - 18 січня 2024 року] Верховний Суд дійшов висновку про те, що нові зміни в законодавстві, які обмежують строк звернення до суду з трудовими спорами до трьох місяців, не поширюються на події, які мали місце до 19 липня 2022 року. Зокрема, для стягнення заробітної плати, яка належала працівнику до цієї дати, залишається можливість звернення без обмежень у часі, згідно з попередньою редакцією закону. Тобто, в указаній постанові Верховний Суд застосовує статтю 233 КЗпП України у редакції, яка була чинною у період, за який позивач просить нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення.
У зв'язку з цим, з метою забезпечення єдності практики при вирішенні спорів у подібних правовідносинах, ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2025 року справу №460/21394/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
Як вбачається зі змісту матеріалів справи, спірний період, за який позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та доплату грошового забезпечення (включаючи основні та додаткові складові, а також індексацію інші види грошового забезпечення за час проходження військової служби), також охоплюється часовими проміжками як до, так і після внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України Законом України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року.
Статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України визначені підстави обов'язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі.
Перелік підстав для зупинення провадження у справі, передбачений статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України, є вичерпним.
Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Оскільки правовідносини у цій справі та у справі №460/21394/23 є подібними, суд приходить до висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі за №600/925/25-а до набрання законної сили постанови Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №460/21394/23.
Аналогічну позицію щодо наявності підстав для зупинення провадження у справах з подібних правовідносин до набрання законної сили постанови у справі №460/21394/23 також підтримано Верховним Судом в ухвалах від 17 лютого 2025 року по справах №380/30517/23 та №520/32691/23.
Керуючись статтями 236, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Зупинити провадження у даній адміністративній справі за №600/925/25-а до набрання законної сили постанови Верховного Суду (Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду) у справі №460/21394/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя О.П. Лелюк