20 березня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5068/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТИКОМ ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
І. РУХ СПРАВИ
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТИКОМ ПЛЮС» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області №368 від 28.10.2024;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Чернівецькій області вчинити дії щодо поновлення реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТИКОМ ПЛЮС» (вул. Вірменська, 34, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 37533156) як платника єдиного податку третьої групи, 5 відсотків з 30.09.2024 та включити його до Реєстру платників єдиного податку.
1.2. Ухвалою суду від 06.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
1.2. Ухвалою суду від 11.11.2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптика Плюс» про забезпечення позову.
1.3. 25.11.2024 року до суду надійшов відзив на позов.
1.4. Ухвалою суду від 12.12.2024 року відмовлено задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Чернівецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ СТОРІН
Позиція позивача
2.1. Відповідно до заяв по суті справи, ТОВ «ОПТИКОМ ПЛЮС» вважає Рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області №368 від 28.10.2024 про виключення з Реєстру платників єдиного податку, протиправним, оскільки воно прийняте без належного обґрунтування.
2.2. Зокрема зазначає, що Акт №12572/Ж5/24-13-04-09/37533156 від 03.10.2024 року, на підставі якого було прийнято оскаржуване рішення, складено за наслідками проведення невстановленого виду контрольного заходу, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України щодо порядку та процедури проведення перевірок платників податків.
2.3. Також, відповідач, приймаючи рішення про виключення з Реєстру, не врахував того, що позивач не здійснює таких видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Зокрема, обмеження перебування на єдиному податку згідно до абз. 8 п. 291.5.1, ст. 291 Податкового кодексу України стосується виключно суб'єктів господарювання, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності, прямо зазначені в Податковому кодексі України та деталізовані в Орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг (НКЕК), а саме: Поштовий зв'язок. Телефонний зв'язок (код послуги - IC.S1. Діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж (код послуги - OS.S1). При цьому, в Реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг у позивача не зареєстровано коду послуг IC.S1 та OS.S1.
2.4. Наголошує, що види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Орієнтовному переліку можуть не збігатися з КВЕД, та такий збіг або його відсутність не створює прав та обов'язків для суб'єктів господарювання та жодні правові наслідки зазначеного відсутні.
2.5. З огляду на викладене, позивач просить суд визнати рішення ГУ ДПС протиправним, скасувати його та зобов'язати податковий орган поновити реєстрацію у відповідному державному реєстрі.
Позиція відповідача
2.6. Відповідно до відзиву на позов, відповідач позов не визнає, вважає його необґрунтованим, виходячи із наступного.
2.7. Так, при проведенні камеральної перевірки податкової звітності ТОВ «ОПТИКОМ ПЛЮС» за І півріччя 2024 року (№ 9183236520 від 04.07.2024р.) встановлено, що в 4 рядку податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) зазначено КВЕД - 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку». Підприємство включено до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг як постачальник електронних комунікаційних послуг - код послуги IA.S1, IA.S2.
2.8. З набранням чинності з 01.01.2022 року Закону України від 16 грудня 2020 року № 1089-ІХ «Про електронні комунікації» (далі - Закон № 1089) платники єдиного податку - юридичні особи при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб'єктів господарювання - юридичних осіб, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж.
2.9. Згідно КВЕД-2010 діяльність із надання послуг доступу до мережі «Інтернет» не належать до окремого класу або підкласу видів економічної діяльності, а є складовою класу 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв'язку». Відповідно, юридичні особи, які здійснюють діяльність за видами економічної діяльності класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку» не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видів економічної діяльності ТОВ «Оптиком Плюс» є КВЕД - 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку»; інші види: 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 62.02 Консультування з питань інформатизації.
3.2. Згідно даних Реєстру платників єдиного податку ТОВ «ОПТИКОМ ПЛЮС» перебувало на спрощеній системі оподаткування з 01.04.2017 року та було платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5%.
3.3. Відповідно до витягу з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, ТОВ «ОПТИКОМ ПЛЮС», рішенням Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (надалі - НКЕК) внесено до Реєстру за №1684 від 23.09.2022 та здійснює свою діяльність за наступними видами діяльності:
- IA.S1 - послуга, що забезпечує доступ широкосмугового доступу до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується.
- IA.S2 - послуга з доступу до мережі Інтернет із швидкістю передачі даних, не меншою, ніж визначена законодавством, та без застосування систем з комутацією каналів. З використанням мережі: фіксованого зв'язку.
3.4. 03.10.2024 року Головним управління ДПС у Чернівецькій області проведено камеральну перевірку правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування платника єдиного податку третьої групи, яка документована актом перевірки №12572/Ж5/24-13-04-09/37533156 від 03.10.2024 року.
В акті перевірки констатовано, що на підставі проведеного аналізу даних АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «ОПТИКОМ ПЛЮС» здійснює господарську діяльність за КВЕД - 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку» та включено до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг як постачальник електронних комунікаційних послуг - код послуги LA.S1, IA.S2. Зазначено, що згідно КВЕД-2010 діяльність із надання послуг доступу до мережі Інтернет не належить до окремого класу або підкласу видів економічної діяльності, а є складовою класу 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв'язку», а тому юридичні особи, які здійснюють діяльність за видами економічної діяльності класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку», не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
3.5. 28.10.2024 року Головним управління ДПС у Чернівецькій області прийнято Рішення №368 про виключення з реєстру платників єдиного податку. Підставою для виключення з реєстру платників єдиного податку є здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання (абз. 3 п. 299.10 ст. 299 та абз. 6 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України).
ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ
4.1. Предметом цього позову є рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області №368 від 28.10.2024 року про виключення ТОВ «ОПТИКОМ ПЛЮС» з Реєстру платників єдиного податку.
4.2. Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет правомірності такому рішенню відповідача, оцінивши його через призму верховенства права та критеріїв законності рішення, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
4.3. При цьому суд наголошує, що принцип верховенства права підпорядковує державу інтересам людини, а не навпаки. Коли учасником правовідносин виступає держава, остання у суперечці щодо права з будь-якою особою, має поступитися на користь опонента, оскільки вона сама створила ситуацію правової невизначеності і порушила в такий спосіб принцип верховенства права.
4.4. Суд зазначає, що для зручності та зрозумілості, оцінка на предмет правомірності дій Головного управління ДПС у Чернівецькій області буде проводитись, виходячи із обґрунтування яке міститься у позовній заяві.
4.5. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", згідно з якою саме "небезпідставність" доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
4.6. Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов'язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази, зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
Щодо суті спору
4.7. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
4.8. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
4.9. Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції чинній на час проведення перевірки позивача) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти; 12) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.14 статті 141 цього Кодексу, а також своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до підпункту 177.5.1-1 пункту 177.5 статті 177 цього Кодексу.
4.10. Згідно з підпунктами 76.1, 76.2 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
4.11. Тобто, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п.75.1 ст.75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення цього виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.
4.12. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
4.13. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
4.14. Законодавчо установлені обмеження щодо повноважень податкового органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.
4.15. Чинним податковим законодавством визначений вичерпний перелік підстав та видів перевірок, які мають право призначати та проводити контролюючі органи, в розумінні статті 19 Конституції України.
4.16. Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування, оскільки останні перебувають поза межами цієї перевірки.
4.17. Водночас податковим органом під час проведення камеральної перевірки позивача надано оцінку питанню правомірності перебування платника єдиного податку першої-третьої груп на спрощеній системі, не здійснюючи перевірку даних податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця. Наведена обставина дає підстави вважати, що перевірку проведено з підстав, не передбачених статті 75 ПК України, а саме, щодо правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування.
4.18. Отже, податковий орган під час проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт та в подальшому прийнято спірне рішення, з'ясував питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення такого виду податкової перевірки.
4.19. Суд зазначає, що інформація, яка зібрана податковим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку саме за результатом проведення камеральної перевірки.
4.20. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що ПК України не передбачено можливість проведення контролюючим органом камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.
4.21. Предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання). Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
4.22. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 у справі №803/1908/16, від 23.08.2019 у справі №826/4242/15, від 06.02.2020 у справі №813/87/16 та від 04.05.2023 у справі №320/1040/19.
4.23. Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував такі висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 у справі №813/4266/17).
4.25. Отже суд дійшов висновку, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
4.26. Щодо підстави, покладеної в основу оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.
4.27. Відповідно до п.п.291.2, 291.3 ст.291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
4.28. З огляду на пп.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої третьої груп: суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
4.29. Згідно з п.п.299.1 ст.299 Податкового кодексу України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
4.30. Відповідно до пп.3 п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
4.31. На підставі пп.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
4.32. Згідно з пп.299.11 ст.299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
4.33. Так, з 01.01.2022 набрав чинності Закон України «Про електронні комунікації» від 16.12.2020 року №1089-IX (далі - Закон №1089-IX), яким визначено правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов'язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.
4.34. Статтею 2 Закону №1089-IX визначено, що мережа Інтернет (Інтернет) глобальна електронна комунікаційна мережа, що призначена для передачі даних та складається з фізично та логічно взаємоз'єднаних окремих електронних комунікаційних мереж, взаємодія яких базується на використанні єдиного адресного простору та на використанні інтернет-протоколів, визначених міжнародними стандартами; послуга доступу до мережі Інтернет електронна комунікаційна послуга, що забезпечує доступ до мережі інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується; електронна комунікаційна мережа комплекс технічних засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання електронних комунікаційних послуг; електронна комунікація (телекомунікація, електрозв'язок) передавання та/або приймання інформації незалежно від її типу або виду у вигляді електромагнітних сигналів за допомогою технічних засобів електронних комунікацій; електронна комунікаційна послуга - послуга, що полягає в прийманні та/або передачі інформації через електронні комунікаційні мережі, крім послуг з редакційним контролем змісту інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних мереж і послуг; постачальник електронних комунікаційних послуг суб'єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг; постачальник електронних комунікаційних мереж суб'єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов'язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж; оператор електронних комунікацій (оператор) суб'єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов'язаними засобами. У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж. У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг.
4.35. Отже, в силу Закону №1089-IX будь-який оператор електронних комунікацій може бути постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, але не кожен постачальник електронних комунікаційних послуг є оператором електронних комунікацій.
4.36. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5, 6 статті 16 Закону №1089-IX господарська діяльність у сфері електронних комунікацій здійснюється на засадах загальної авторизації, крім передбачених цим Законом випадків користування радіочастотним спектром та ресурсами нумерації.
Суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій (далі повідомлення).
Уповноважені регуляторним органом посадові особи протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації повідомлення забезпечують внесення відповідних відомостей до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг і надсилають суб'єкту господарювання через електронний кабінет витяг з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг.
Відповідальність за достовірність і повноту відомостей, зазначених у повідомленні, покладається на керівника суб'єкта господарювання, який подав таке повідомлення, або відповідно на фізичну особу-підприємця.
У разі зміни відомостей, зазначених у частині третій цієї статті, або виявлення помилок у поданому повідомленні суб'єкт господарювання зобов'язаний подати виправлені дані не пізніше десяти робочих днів з дня настання таких змін.
4.37. Частинами 1, 2 статті 17 Закону №1089-IX визначено, що реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг ведеться регуляторним органом (його уповноваженими особами) в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою.
Реєстр містить такі відомості:
1) дата надходження повідомлення відповідно до статті 16 цього Закону;
2) інформація, зазначена в повідомленні відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону;
3) інші наявні в регуляторного органу відомості, передбачені формою такого реєстру.
4.38. Частиною 2 статті 19 Закону №1089-IX передбачено, право власності та право на технічне обслуговування і експлуатацію електронних комунікаційних мереж може належати будь-якій фізичній особі-підприємцю або юридичній особі, незалежно від форм власності, які є резидентами України.
Надання електронних комунікаційних мереж та послуг на території України є виключним правом юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих відповідно до законодавства (резиденти України).
4.39. Процедура подання повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, та ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг встановлена Порядком ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форма, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку від 20.04.2022 р. №30 (далі - Порядок №30).
4.40. Таким чином, єдиним ресурсом, де відображаються актуальні дані про постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, у тому числі про надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг. Документом, який може підтвердити право суб'єкта господарювання на надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Витяг з Реєстру, наданий уповноваженими посадовими особами НКЕК.
4.41. Окрім того, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку від 20.04.2022 №30 затверджено Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг.
4.32. Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку від 03.04.2024 р. №170 надано офіційне узагальнене роз'яснення щодо деяких питань визначення видів електронних комунікаційних послуг.
4.43. З огляду на офіційне узагальнене роз'яснення щодо деяких питань визначення видів електронних комунікаційних послуг, види електронних комунікаційних послуг з Орієнтовного переліку, які максимально відповідають видам діяльності, зазначеним у пункті 8 підпункту 291.5.1 підпункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України: послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації, код послуги IC.S1; послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж код послуги OS.S1.
4.44. Тобто, лише при здійсненні цих 2 видів електронних комунікаційних послуг постачальник не може застосовувати спрощену систему оподаткування.
4.45. Відповідно витягу з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, ТОВ «ОПТИКОМ ПЛЮС», рішенням Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (надалі - НКЕК) внесено до Реєстру за №1684 від 23.09.2022 та здійснює свою діяльність за наступними видами діяльності:
- IA.S1 - послуга, що забезпечує доступ широкосмугового доступу до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується.
- IA.S2 - послуга з доступу до мережі Інтернет із швидкістю передачі даних, не меншою, ніж визначена законодавством, та без застосування систем з комутацією каналів. З використанням мережі: фіксованого зв'язку.
4.46. Суд враховує, що відповідно до положень розділу 1 Сфера застосування вступної частини до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. №457, КВЕД це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.
4.47. Отже, види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Орієнтовному переліку можуть не збігатися з КВЕД, та такий збіг або його відсутність не створює прав та обов'язків для суб'єктів господарювання та жодні правові наслідки зазначеного відсутні.
4.48. До того ж, суд бере до уваги, що законодавець, визначаючи суб'єктів, які не можуть бути платниками єдиного податку, у деяких випадках вказував код КВЕД, як то у пп.291.5.2 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України. Натомість у переліку видів діяльності, наведених у пп.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України, законодавцем не застосовано жодного коду КВЕД, що спростовує висновок податкового органу, з яким погодилося Міністерство фінансів України, що суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність за кодами КВЕД з розділу 61 Телекомунікації (електрозв'язок) не можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування першої третьої груп.
4.49. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач як критерій для застосування обмежень, встановлених підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України та прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку, використав не здійснення конкретних видів діяльності, прямо вказаних у Податковому кодексі України, а допустив довільне трактування положень податкового законодавства, а саме із загального переліку діяльності, зокрема: надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж відповідач виділив для себе лише: надання послуг з експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку; надання послуг з безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку.
4.50. На підставі викладеного та враховуючи матеріали справи, суд вважає, що ТОВ «ОПТИКОМ ПЛЮС» не здійснює жодного з видів діяльності, які передбачені підпунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України. При цьому обмеження перебування на єдиному податку згідно з абз. 8 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України стосується виключно суб'єктів, які безпосередньо здійснюють види діяльності, прямо зазначені у ПК України, зокрема, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
4.51. Однак відповідачем не доведено належними та допустимими доказами у встановленому законом порядку шляхом проведення перевірки факту здійснення позивачем діяльності з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, а тому у відповідача не було правових підстав для анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку.
4.52. Таким чином, рішення №368 від 28.10.2024 року про виключення ТОВ «ОПТИКОМ ПЛЮС» з Реєстру платників єдиного податку є протиправним та підлягає скасуванню.
V. ВИСНОВКИ СУДУ
5.1. Одним із критеріїв законності рішення суб'єкта владних повноважень є те, що таке рішення має бути прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1 частини 2 статті 2 КАС України).
5.2. Такий критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти відповідно до законодавчо визначеної процедури, що відповідає принципу належного урядування.
5.3. У цій справі встановлено, що посадові особи Головного управління ДПС у Чернівецькій області під час прийняття оскаржуваного рішення, діяли не обґрунтовано та не розумно.
5.4. Позивач має право перебувати на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку третьої групи. При цьому суд звертає увагу, що виключення позивача з Реєстру платників єдиного податку відбулося без жодного нормативного підґрунтя, всупереч положень ПК України.
5.5. Встановлення судом факту протиправності спірного рішення суб'єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього або іншого суб'єкта обов'язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податку у первинне правове становище, яке існувало до моменту прийняття протиправного рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації позивача як платника єдиного податку з 30.09.2024 року. Відповідно, підлягає задоволенню також позовна вимога в частині зобов'язання Головне управління ДПС у Чернівецькій області відновити реєстрацію позивача, як платника єдиного податку третьої групи у Реєстрі платників єдиного податку.
5.6. При цьому суд звертає увагу на те, що він не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктом публічної адміністрації, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції. Наведене вище відповідає позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.05.2019 року у справі №826/17220/17 та у постанові від 11.02.2020 року у справі №0940/2394/18.
5.7. Однак, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
5.8. Отже, цей позов підлягає задоволенню в повному обсязі .
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат.
6.2. При поданні до суду цього позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №405 від 04.11.2024 року.
6.3. Оскільки цей позов задоволено повністю, суд, стягує на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
6.4. Суд також звертає увагу на те, що представник позивача у позовній заяві просить стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.
6.5. На підтвердження понесення судових витрат, представник позивача суду надав:
- договорів від 01.11.2024 року про надання правових (юридичних) послуг, укладеного між позивачем та адвокатом Зитинюком А.Ю.;
- додаток 1 до договору від 01.11.2024 року про надання правових (юридичних) послуг, в якому визначено розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- акт здачі - приймання виконаних робіт по договору про надання правових (юридичних) послуг від 05.11.2024 року.
6.6. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
6.7. Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
6.8. Згідно частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
6.9. У цій справі судом задоволено у повному обсязі позов ТОВ «ОПТИКОМ ПЛЮС», яке в розумінні КАС України не є суб'єктом владних повноважень, а тому судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Чернівецькій області, що виступав відповідачем у справі та порушив права позивача.
6.10. Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а відповідно до пункту 1 частини 3 цієї ж статті КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
6.11. Статтею 134 КАС України врегульовані питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
6.12. Зокрема, відповідно до частин 3,4 цієї статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
6.13. Адвокатом Зитинюком А.Ю. надано суду договір про надання правничої допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг) та первинні документи (розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи), які підтверджують надання ним послуг правової допомоги позивачу.
6.14. Однак, на підтвердження оплати наданих послуг представником позивача не надано жодного доказу, хоча згідно акту здачі - приймання виконаних робіт по договору про надання правових (юридичних) послуг від 05.11.2024 року розрахунок повинен бути проведений до початку розгляду справи у суді.
6.15. Відтак, суд приходить до висновку, що документальних підтверджень оплати позивачем послуг правничої допомоги (платіжних доручень, актів виконаних робіт/наданих послуг), згідно договору про надання правової допомоги суду не надано.
6.16. Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, суд не вирішує питання щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТИКОМ ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області №368 від 28.10.2024 року про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТИКОМ ПЛЮС» з Реєстру платників єдиного податку.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Чернівецькій області поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТИКОМ ПЛЮС», як платника єдиного податку третьої групи, у Реєстрі платників єдиного податку з 30 вересня 2024 року шляхом внесення відповідних записів.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТИКОМ ПЛЮС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області судові витрати у вигляді сплаченого платіжною інструкцією №405 від 04.11.2024 року судового збору у розмірі 3028,00 грн.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТИКОМ ПЛЮС» (вул. Вірменська, буд. 34, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 37533156).
Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, буд. 200А, м. Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., код ЄДРПОУ 44057187).
Суддя О.В. Анісімов