20 березня 2025 р. м. Чернівці Справа №600/4489/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши заяву позивача про визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.11.2024 р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не проведення ОСОБА_1 , перерахунку пенсії з 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 згідно оновлених довідок №ХЖ17503 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021. 01.01.2022 та 01.01.2023, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов'язано Головне управління ПФУ в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 ОСОБА_1 на підставі оновлених довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.07.2024 № ХЖ17503 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 та 01.01.2022 та від 08.09.2024 №ХЖ17503 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із врахуванням раніше виплачених сум. В решті позову відмовлено. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в сумі 605,60 грн згідно квитанції від 03.10.2024 р.
27.02.2025 р. пенсійний орган листом №2400-1703-8/7923 повідомив позивача щодо проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.11.2024 р. та здійснення виплати з урахуванням положення ст. 43 Закону №2262. Вказано, що рішення суду від 14.11.2024 р. не містить зобов'язання щодо перегляду розміру пенсії до виплати без обмеження максимальним розміром у разі подальших її перерахунків.
04.03.2025 р. до суду надійшла заява позивача про визнання протиправними дії відповідача під час виконанням рішення суду відповідно до ст. 383 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про визнання протиправними дії відповідача на виконання рішення суду №600/4489/24-а та проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Предметом позову в адміністративній справі №600/4489/24-а була відмова відповідача у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 згідно оновлених довідок №ХЖ17503 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021. 01.01.2022 та 01.01.2023, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд звертає увагу, що передбачений правовий інститут контролю за виконанням рішення суду підлягає застосуванню виключно у разі вчинення суб'єктом владних повноважень під час виконання судового рішення - протиправних дій чи бездіяльності або прийняття протиправних рішень, які, у свою чергу, порушують законні права та інтереси позивача.
При цьому, суд при вирішенні спору повинен встановити природу спірних правовідносин, а саме, які рішення, дії чи бездіяльність відповідача призвели до порушення прав позивача, чи такі пов'язані з виконанням рішення суду, чи вчинені відповідачем у зв'язку з виникненням нових правовідносин. Вказана позиція узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі №806/3099/17.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Суд також наголошує, що обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Розглядаючи справу № 1-7/2013 Конституційний Суд України у рішенні № 5-рп/2013 від 26.06.2013 звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Таким чином, з моменту набрання законної сили судовим рішенням виникає безумовний обов'язок його виконання.
Судом встановлено, що рішеннями Чернівецького окружного адміністративного суду по справах №600/4192/22-а, №600/5025/23-а, №600/1358/24-а зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити відповідні перерахунки пенсії позивачу, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Тобто, вказаними рішеннями суду по справах №600/4192/22-а, №600/5025/23-а, №600/1358/24-а встановлено, що у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 обмеження розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, є протиправним, а тому відповідач має здійснити виплату пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру.
Твердження відповідача у листі №2400-1703-8/7923 від 27.02.2025 р. про те, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.11.2024 р. не зобов'язано проводити перерахунки та виплату пенсії позивача у подальшому без обмеження максимальним розміром, є безпідставними та необґрунтованими.
Суд наголошує, що у даному випадку висновки суду у справі щодо перерахунку пенсії є обов'язковими для відповідача не лише в межах цієї справи, але і під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов'язані з пенсійним забезпеченням позивача, включаючи подальші перерахунки пенсії.
Зважаючи на це, відповідач не має права повторно обмежувати максимальним розміром розмір пенсії позивача, тобто знову вчиняти ті ж самі дії, які вже були визнані судом протиправними.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2024 р. по справі №240/19396/23.
Згідно наявного в матеріалах справи протоколу перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.11.2024 р. по справі №600/4489/24-а встановлено, що відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу, однак з урахуванням максимального розміру пенсії.
Вказані обставини свідчать, що відповідач при виконанні рішення суду в адміністративній справі №600/4489/24-а діяв з порушенням вимог статті 129-1 Конституції України та частини першої статті 370 КАС України, відповідно до яких судове рішення є обов'язковим до виконання, як в даній справі, так і в інших справах, в яких рішення набрало законної сили.
Приписи ч. 1, 2 ст. 249 КАС України визначають, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
З огляду на викладене вище, та з врахуванням положень закріплених в нормах ст. 383 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в Чернівецькій області щодо неналежного виконання рішення суду в адміністративній справі від 14.11.2024 р. по справі №600/4489/24-а та проведення перерахунку пенсії позивача без урахування рішень Чернівецького окружного адміністративного суду по справах №600/4192/22-а, №600/5025/23-а, №600/1358/24-а, а саме без обмеження пенсії максимальним розміром.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-243, 245, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Задовольнити заяву ОСОБА_1 .
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду в адміністративній справі від 14.11.2024 р. по справі №600/4489/24-а, без урахування рішень Чернівецького окружного адміністративного суду по справах №600/4192/22-а, №600/5025/23-а, №600/1358/24-а, якими встановлено обов'язок виплати позивачу пенсії без її обмеження максимальним розміром.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області вжити заходи щодо усунення порушень ст.129-1 Конституції України та ст.370 КАС України шляхом здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду в адміністративній справі від 14.11.2024 р. по справі №600/4489/24-а, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням рішень Чернівецького окружного адміністративного суду по справах №600/4192/22-а, №600/5025/23-а, №600/1358/24-а.
4. Копію окремої ухвали направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області для вжиття заходів щодо усунення порушення, встановленого судом.
5. Про виконання окремої ухвали повідомити суд не пізніше одного місяця після набрання законної сили вказаним рішенням.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до статей 249, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Т.М. Брезіна