про залишення позову без розгляду
20 березня 2025 р. м. Чернівці Справа №600/440/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши адміністративну справу ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
В поданому до суду адміністративному позові, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з серпня 2015 року по день фактичної виплати 31.07.2020 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з серпня 2015 року по день фактичної виплати 31.07.2020 року.
Судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
06.02.2025 р. відповідачем подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.03.2025 р. позов залишено без руху та зобов'язано позивача надати обґрунтування та докази поважності причин пропущення шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом.
На виконання ухвали суду від 13.03.2025 р. представник позивача надав письмові пояснення в яких зазначає, що компенсація втрати частини доходів підлягає нарахуванню на суми індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 р. по липень 2020 р., тобто у період дії ч. 2 ст. 233 КЗпП України, яка не встановлювала жодних строкових обмежень щодо звернення до суду з даним позовом. Крім того, представник позивача посилається на правову позицію Верховного Суду від 20.12.2024 р. у справі №440/6875/24, яка є аналогічною правовідносинам, що розглядаються у Чернівецькому окружному адміністративному суді.
Розглянувши дані пояснення представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Спір про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, стосується заробітної плати військовослужбовця.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 05 травня 2022 року у справі № 380/8976/21, від 29 листопада 2023 року у справі № 560/11895/23, від 14 грудня 2023 року у справі № 600/4606/23-а.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суд звертає увагу, що предметом спірних правовідносин є оскарження позивачем не нарахування та невиплата компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати на суми індексації грошового забезпечення.
Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20 сформувала правовий висновок, відповідно до якого у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічної правової позиції дотримується й Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 07.03.2025 р. по справі №120/5745/24.
Представник позивача у письмових поясненнях зазначає, що предметом спору у даній справі є компенсація втрати частини доходу на суми індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 р. по липень 2020 р., що передує 19.07.2022, тому строк звернення до суду є необмеженим Законом.
Як на підставу зазначеного представник повивача послався на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20 грудня 2024 року у справі № 440/6875/24.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 сформовала правові висновки, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступив Верховний Суд, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 22 січня 2025 року у справі № 200/2711/24, компенсацію втрати частини доходів відповідач зобов'язаний виплатити у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості, а тому строк звернення до суду з цим позовом має обраховуватись з дати виплати відповідного доходу.
У спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Саме такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах зазначеної категорії справ відповідатиме принципу верховенства права та його складовій - принципу правової визначеності, сприятиме стабільності правовідносин щодо виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
У поданому позові позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з серпня 2015 року по день фактичної виплати 31.07.2020 року. Тобто, фактична виплата коштів, на яку відповідач повинен був нарахувати компенсацію втрати частини доходів відбулась 31.07.2020 року.
Відлік строку звернення до суду з даним позовом починається з дня, коли особі було виплачено відповідні суми індексації грошового забезпечення, у спірних правовідносинах це 31.07.2020 року. Водночас, до суду позов подано 03.02.2025 р. з пропущенням шестимісячного строку та без обґрунтувань поважності причин пропущення вказаного строку.
Таким чином, суд дійшов висновку про помилковість доводів представника позивача щодо дотримання строків звернення до суду з даним позовом, при цьому позивач не усунув недоліки позову, які вказані в ухвалі суду від 13.03.2025 р., не надав обґрунтувань та доказів поважності причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з ч. 15 ст. 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З урахуванням наведених обставин, суд робить висновок, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом без поважних причин, а тому позов підлягає залишенню без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 240, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Т.М. Брезіна