19 березня 2025 року Справа № 200/2261/20а
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в спрощеному письмовому провадженні клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» про розгляд адміністративної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в режимі відеоконференції за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання протиправними і скасування рішень,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (85000, м. Добропілля, вул. Першотравнева 54а; код ЄДРПОУ 38652962) (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду позовною заявою до Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03035, місто Київ, Шевченківський р-н., вулиця Льва Толстого, 61; код ЄДРПОУ АТ «Укрзалізниця»: 40075815, код ЄДРПОУ 41149437) (далі - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) гуртожитку виробничого підрозділу «Лиманське територіальне управління філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації вказаного вище об'єкта.
Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 03 березня 2020 року передав адміністративну справу на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва (місцезнаходження: 01051, м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корпус 1).
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 25 березня 2020 року відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статей 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою від 03 лютого 2025 року Черкаський окружний адміністративний суд прийняв до свого провадження адміністративну справу №200/2261/20-а та вирішив здійснювати її розгляд правилами спрощеного позовного провадження.
25.02.2025 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання вх.№9540/25, в якому просив розглянути справу у судовому засіданні з повідомленням сторін, надати можливість його представниці - адвокатці Луговій О.В. приймати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, використати підсистему ЄСІТС (далі - Клопотання). Обґрунтовуючи зазначив, що бажає брати участь в судових засіданнях з повідомленням сторін.
Оцінивши доводи Клопотання відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Згідно з ч.5 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Суд згідно з ч.6 вказаної статті може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Тобто, письмова форма судового розгляду справи не свідчить про позбавлення особи права на судовий захист та порушення принципу змагальності сторін.
Предметом вказаного вище спору є перевірка наявності підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) гуртожитку виробничого підрозділу «Лиманське територіальне управління філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації вказаного вище об'єкта. Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Зважаючи на вказану вище норму, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні Клопотання відповідача.
Згідно з п.3 Указу №64/2022 у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Внаслідок викладеного на час вирішення цієї справи в Україні діють особливі умови щодо переміщення та перебування осіб, що вимагають забезпечення створення умов для їх фізичного захисту та безпеки. Суд врахував місцезнаходження сторін на території, що зі значною інтенсивністю протягом всього запровадженого воєнного стану перебуває під загрозою повітряної тривоги. Періодичність оголошених повітряних тривог у Черкаській області дають підстави для висновку щодо ризикованості переміщення осіб до місцезнаходження суду та іноді унеможливлення проведення відкритих судових засідань протягом їх дії.
Проведення відкритих судових засідань в інших, аніж зали відповідного суду приміщеннях на дату розгляду Клопотання чинним процесуальним законом не передбачено.
Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Тому діяльність органів державної влади не повинна створювати загрозу життю та здоров'ю людей.
Суд врахував та акцентує увагу сторін, що усні пояснення особи не є засобом доказування. Зокрема, згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У Клопотанні не зазначено жодних доводів з приводу обставин, з'ясування яких може становити труднощі та потребують проведення відкритого судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст.159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив; заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідач не зазначив жодного обґрунтованого доводу, що характер і предмет доказування доцільно встановити під час відкритих засідань. Не вказав підстав, наявність яких може свідчити про доцільність розгляду справи саме у відкритому судовому засіданні. Обставини спору та факти, на які посилаються сторони, можливо встановити з письмових доказів. Трактування змісту цих документів, зважаючи на відсутність в них відомостей, які би потребували спеціальних фахових знань, не доцільне.
Водночас відповідно до ч.ч.1, 2 статті 195 КАС України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. У заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.
Отже, такий спосіб участі сторони має винятковий характер та відповідне клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання. Оскільки у цій справі судове засідання не призначалося, відсутні підстави для задоволення Клопотання щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Клопотання відповідача не обґрунтоване та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.2-20, 44-49, 72-80,159, 259-263, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні клопотання вх. від 25.02.2025 №9540/25 Акціонерного товариства «Українська залізниця» про розгляд адміністративної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання протиправними і скасування рішень.
2. Розглянути справу правилами письмового провадження.
3. Копії ухвали направити учасникам спору.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Анжеліка БАБИЧ