про залишення позовної заяви без руху
17 березня 2025 року справа № 580/2517/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо недоплати пенсії;
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійною фонду України в Черкаській області у перерахунку пенсії позивачу згідно ст. 39. Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 17.07.2018 року та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу основної, додаткової пенсії та доплати в період з 17.07.2018 року, як не працюючому пенсіонеру відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі двох мінімальних заробітних плат у місяць та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум та виплачувати в подальшому відповідно до вимог вказаного Закону.
Ознайомившись із матеріалами позову суддя встановив недоліки, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.
На підставі пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити доплату до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі двох мінімальних заробітних плат у місяць, за період з 17.07.2018.
Водночас, з даним позовом до суду позивач звернувся лише 06.03.2025 (згідно печатки на конверті, в якому надійшла позовна заява), тобто із пропуском шестимісячного строку.
До позовної заяви позивач долучив заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Як на підставу для поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом, посилається на те, що про відновлення дії статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6/р2018, йому стало відомо у грудні 2024 із засобів масової інформації. Також вказує, що він не міг передбачити, що відповідачем можуть порушуватись його права та звертає увагу, що норми статті 122 КАС України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв'язку з виплатою недоплаченої суми пенсії.
Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд доходить висновку про наступне.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд, про що останнім зазначено у постанові від 21 березня 2019 року у справі 826/5240/18.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Аналогічна правова позиція щодо даних правовідносин викладена у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.
На переконання суду, наведені у заяві підстави для поновлення строку звернення до суду, не можна визнати поважними.
Адже, про факт невиплати позивачу пенсії з 17.07.2018, з урахуванням доплати у розмірі двох мінімальних заробітних плат у місяць, останньому мало бути відомо принаймні із серпня 2018 року, тобто з моменту отримання пенсії за липень 2018 року. У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій з метою з'ясування розміру пенсії до 05.12.2024 (дата звернення із заявою про перерахунок пенсії) позивач не надав.
Посилання позивача у заяві на те, що не проведення виплати належної суми пенсії відбулось з вини держави в особі її компетентних органів, тому виплата недоплаченої пенсії має проводитись без обмеження будь-яким строком, суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що процесуальні строки звернення до суду чітко визначено в Кодексі адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу, що спір між сторонами щодо перерахунку пенсії не вирішений судом, а лише переданий на вирішення, і наразі вирішується питання щодо поважності пропуску процесуального строку звернення до суду, тому доводи позивача щодо вини державного органу у спірних відносинах є безпідставними.
Водночас, будь-яких інших причин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом, позивачем не наведено.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі статті 123 КАС України.
Керуючись статтями 121, 122, 123, 169, 241, 248, 256 КАС України, суд
Визнати неповажними підстави, зазначені ОСОБА_1 у заяві для поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви - протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, у якій зазначити інші поважні причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин пропуску такого строку.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяСергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ