Справа № 560/16114/24
іменем України
19 березня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови виплатити, як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суми пенсії у розмірі 250998,04 грн, що підлягала виплаті згідно із рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі №560/15998/21 у розмірі 232998,04 грн та рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі №560/18363/23 у сумі 18000,00 грн, та залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити, як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 , відповідної до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суму пенсії у розмірі 250998,04 грн, що підлягала виплаті згідно із рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі №560/15998/21 у розмірі 232998,04 грн та рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі №560/18363/23 у сумі 18000,00 грн, та залишилася недоодержаною у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 .
В обґрунтуванні позовних вимог вказує, що на день смерті ОСОБА_2 пенсійний орган не виплатив йому заборгованість згідно із рішеннями Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі №560/15998/21 та від 06.11.2023 у справі №560/18363/23. Зазначає, що у жовтні 2024 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо виплати коштів, які підлягали виплаті ОСОБА_2 , на виконання судових рішень у справах №560/15996/21 і №560/18363/23. Листом від 30.10.2024 відповідач повідомив, що виплата коштів буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат в порядку черговості дати набрання рішенням законної сили. Вважає відмову пенсійного органу протиправною, оскільки має право на одержання всіх сум пенсії, що залишились недоотриманими її померлим чоловіком у зв'язку із смертю. Просить задовольнити позовні вимоги.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Оскільки відповідач правом на подання відзиву не скористався, то відповідно до вимог частини 6 статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Позивачка - ОСОБА_1 є дружиною померлого пенсіонера ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, як отримувач пенсії, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням від 06.12.2021 у справі №560/15996/21 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.042019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 27.08.2021 №4.1/1393-21/Б-1323, з врахуванням виплачених сум.
Рішенням від 06.11.2023 у справі №560/18363/23 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати та виплатити з 01.05.2023 ОСОБА_2 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ).
Позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою від 17.10.2024 щодо виплати коштів, які підлягали виплаті ОСОБА_2 , на виконання судових рішень у справах №560/15996/21 і №560/18363/23.
Листом від 30.10.2024 відповідач повідомив, що станом на дату смерті ОСОБА_2 з урахуванням виділених коштів управлінням проведена виплата заборгованості з пенсійних виплат згідно з рішеннями суду, які набрали законної сили по 20.09.2020, нарахована доплата на виконання рішень Хмельницького окружного-адміністративного суду від 06.12.2021 у справі №560/15998/21 та від 06.11.2023 у справі № 560/18363/23 не виплачена. Тому, виплата коштів, нарахованих. ОСОБА_2 на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі № 560/15998/21 в розмірі 232998,04 грн та від 06.11.2023 у справі № 560/18363/23 в розмірі 18000,00 грн буде здійснена позивачці в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат в порядку черговості дати набрання рішенням законної сили.
Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо відмови у виплаті пенсії, що залишилась неодержаною у зв'язку зі смертю чоловіка, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII встановлено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. В разі смерті пенсіонера членам його сім'ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Допомога на поховання не виплачується, якщо поховання пенсіонера здійснено за рахунок держави.
Отже, протягом 6 місяців після смерті пенсіонера нараховані та недоотримані ним суми пенсії виплачуються органом Пенсійного фонду за зверненням осіб, зазначених у статті 61 Закону №2262-XII у порядку, встановленому цією нормою.
Абзацом третім пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 № 135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
У відповідності до абзацу першого пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Отож, для отримання пенсійних виплат, недоотриманих померлим пенсіонером, зокрема і тих, що нараховані на виконання рішення суду, що набрало законної сили, в порядку статті 61 Закону №2262-XII, члени сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, не пізніше 6 місяців після смерті подають до органу Пенсійного фонду документи, передбачені пунктом 4 Порядку № 3-1 та пунктом 2.26 розділу II Порядку № 22-1, перелік яких є вичерпним.
Підставою для звернення до суду позивачка вказує протиправні дії пенсійного органу щодо права на одержання всіх сум пенсії, що залишились недоодержаними померлим чоловіком.
Водночас, у листі від 30.10.2024 відповідач не заперечував щодо права позивачки на отримання заборгованості щодо виплати недотриманої пенсії ОСОБА_2 , а вказав на її здійснення у порядку черговості.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
За змістом частини 2 статті 95 Конституції України виключно Законом про Державний Бюджет України на відповідний рік визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Згідно із Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.
За приписами пунктів 3, 4 статті 22 Бюджетного кодексу України, управління отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про державний бюджет України.
Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно з положеннями пунктів 20, 29 ч. 1 статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону Про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до пункту 7 розділу II Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.09.2009 за №897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування пенсійних програм.
Отже, застосування органами Пенсійного фонду України положень порядку не обмежує право позивачки на отримання пенсійних виплат згідно з резолютивними частинами рішень суду, втім спірним питанням залишається виплата нарахованої суми в порядку черговості бюджетних асигнувань, згідно постанови Уряду.
Нарахована позивачці сума заборгованості має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому, проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема, територіального органу - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 "Фінансування виплат пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду".
Таким чином, головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.
Суд враховує, що факт наявності заборгованості відповідачем не заперечується. Проте, виплата нарахованої суми пенсійних виплат буде проведена за наявності відповідного бюджетного фінансування Пенсійним фондом України у порядку черговості.
При цьому, задоволення позову у спосіб заявлений позивачкою не буде відповідати вимогам справедливості, оскільки призведе до ситуації, коли, інші особи, які також мають право на виплату пенсії за рішеннями суду, що внесені до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою раніше ніж рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_2 , отримають належні їм кошти зі ще більшою затримкою ніж позивачка.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені під час розгляду фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат суд не здійснює.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук