Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
19 березня 2025 року Справа № 520/4723/25
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення,
позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:
- визнати недійсним та скасувати рішення Харківської міської Ради від 14.07.2021 № 153/21 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності площею 0,0767 га (кадастровий номер 6310137900:07:033:0036) зі зміною цільового призначення та змінено цільове призначення земельної ділянки приватної власності площею 0,0767 га (кадастровий номер 6310137900:07:033:0036) на “Для будівництва закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги» для будівництва адміністративного будинку із закладом охорони здоров'я по пров. Болгарському, 3 (Новобаварський район).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 заяву залишено без руху. Встановлено позивачу десять днів для усунення недоліків заяви щодо дотримання строку звернення до суду із цим адміністративним позовом.
17.03.2025 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків у якій наводить аргументи, що позивач є інвалідом 1 групи по зору, що ускладнює самостійний захист прав. Це підтверджується документами, доданими до позовної заяви. 20.11.2020 позивач дізнався про намір забудовника змінити цільове призначення землі по пров. Болгарському, 3 у Харкові, але відсутність предмета оскарження унеможливлювала судовий позов. 16.12.2024 з відповіддю на адвокатський запит стало відомо про рішення Харківської міської ради від 14.07.2021 № 153/21, яке позивач оскаржує. У зв'язку з військовою агресією, позивач покинув Україну 04.03.2022. Через відсутність юридичної освіти було укладено договір із адвокатським бюро для збору інформації. У позові йдеться про визнання недійсним рішення ради, що змінює призначення земельної ділянки, без вимог щодо самого об'єкта будівництва. Рішення про оскарження пов'язане з правом позивача, який не брав участі у процесі прийняття рішення та не знав про його наявність до отримання адвокатського запиту. Просить поновити строки подання позовної заяви.
Вважаю, що цей адміністративний позов необхідно повернути позивачу, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд повторно зазначає, що позивачу, в даному випадку, встановлено шестимісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття, “дізнався» та “повинен був дізнатися» про порушення права.
Зокрема, під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі № 340/1019/19).
Разом з тим, слід наголосити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 квітня 2023 року у справі № 320/12137/20 зауважила, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду
Спірні правовідносини виникли, щодо оспорювання рішення відповідача відносно зміни цільового призначення земельної ділянки приватної власності площею 0,0767 га (кадастровий номер 6310137900:07:033:0036) на “Для будівництва закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги» для будівництва адміністративного будинку із закладом охорони здоров'я по пров. Болгарському, 3 (Новобаварський район).
16.12.2024 позивачем отримано інформацію від департаменту земельних відносин ХМР та головного управління Держгеокадастру про затвердження проекту землеустрою та зміну цільового призначення ділянки рішення Харківської міської ради від 14.07.2021 № 153/21.
Попри те, на переконання суду отримання позивачем оспорюваного рішення не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Таку дату суд розцінює як штучну пролонгацію строків звернення до суду. Отже, з відповідної дати не може розпочинатись відлік процесуального строку звернення до суду з цим позовом.
Про можливе порушення своїх прав позивач вперше дізнався, шляхом підписання колективного звернення до Харківського міського голови від 20.11.2020.
В подальшому, рішенням Харківської міської ради від 14.07.2021 № 153/21 додаток 2 до рішення 6 сесії Харківської міської ради 8 скликання “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в користування фізичним та юридичним особам». № 11. ОСОБА_2 : Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності площею 0,0767 га (кадастровий номер 6310137900:07:033:0036) зі зміною цільового призначення та змінити цільове призначення земельної ділянки приватної власності площею 0,0767 га (кадастровий номер 6310137900:07:033:0036) на “для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги» для будівництва адміністративного будинку із закладом охорони здоров'я по пров. Болгарському, 3 (Новобаварський район), на сторінці інформаційної системи “Єдиний міський реєстр актів Харківської міської ради, міського голови та виконавчих органів ради» рішення Харківської міської ради від 14.07.2021 № 153/21 опубліковане 14.07.2021 за посиланням (https://doc.city.kharkiv.ua/uk/profile/document/view/id/697043).
З огляду на викладене приходжу переконання про те, що позивач про результати засідання 6 сесії Харківської міської ради 8 скликання 14.07.2021, а відтак і про оспорюване рішення, яке було загальнодоступним з момент його опублікування на офіційному сайті відповідача міг дізнатися у межах шестимісячного строку, визначеного процесуальним законом.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду нереалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.
Аналогічна правова позиція щодо дотримання процесуального строку звернення до суду викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23.
З огляду на викладене приходжу переконання про те, що шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду почав свій відлік з 15.07.2021 і тривав до 14.01.2022.
До суду позивач звернувся 28.02.2025, з пропуском 6-місячного строку, адже між датою прийняття рішення та звернення до суду пройшло більше трьох років.
З огляду на викладене, суд прийшов до переконання про те, що позивач міг дізнатися про порушення свого права, адже підписавши колективне звернення від 20.11.2020 з цього питання також міг вчиняти активні дії, спрямовані на з'ясування обставин.
Покликання позивача лише на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів, а разом і з тим, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості дізнатися про порушення свого права з 15.07.2021 до 14.01.2022, що підтверджено доказами, які надані до адміністративного позову.
Зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з позовом, а саме відсутність юридичної освіти, не можуть бути віднесені до поважних, адже ці обставини не мали жодного впливу на фізичну можливість заявника вчинити процесуальну дію по зверненню до суду у вказаний період.
Щодо аргументів позивача про те, що у зв'язку з військовою агресією, позивач покинув Україну 04.03.2022, суд оцінює критично, адже процесуальний строк звернення до суду минув до повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та до запровадження воєнного стану в Україні.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року в адміністративній справі №990/115/22 зроблено висновок, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.
Водночас, такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Перебування позивача за межами України у зв'язку із запровадженням воєнного стану не може свідчити про об'єктивну неможливість вчиняти активні дії з цього питання.
Суд наголошує на тому, що позивач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від ситуації, яка склалася в державі, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання адміністративного позову до суду.
Наведене у сукупності дозволяє суду дійти висновку, що можливість звернення до суду з даним позовом, залежала виключно від волевиявлення самого позивача.
У зв'язку із наведеним суд прийшов до переконання про те, що причини, які названі позивачем для поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом необхідно визнати неповажними через ненадання належних доказів, а відтак підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляну на викладене вище, приходжу переконання, що позовну заяву необхідно повернути позивачу.
Згідно з вимогами ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. ст. 169, 186, 293, 295, 297 КАС України,
адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Ухвала складена та підписана суддею 19.03.2025.
Суддя М. І. Садова