Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 березня 2025 р. №520/32981/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Начальника відділу обслуговування громадян №14 Тертишної Анни Сергіївни (м-р мікрорайон 4, буд. 73, м. Лозова, Лозівський р-н, Харківська обл., 64606) про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- встановити, що відділом обслуговування громадян в особі його керівника станом на день подання цього позову не виконані норми ст. 15 Закону України "Про звернення громадян";
- зобов'язати керівника відділу № 14 згідно ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" надати на адресу ОСОБА_1 відомості про здійснення перерахунку пенсії згідно судового рішення по справі № 520/17246/23 за його особистим підписом.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що у відповідності до приписів ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що відповідь за результатом розгляду заяви, в обов'язковому порядку надається тим органом, яакий отримував заяву і до компетенції якого входить вирішення питань, порушених в заяві, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. До повноважень відділення обслуговування громадян № 14 входить призначення, нарахування, перерахунок пенсії, у тому числі на підставі судових рішень. У заяві від 12.08.2023 вказана вимога надати відомості про перерахунок пенсії згідно судового рішення по справі № 520/17246/23.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу через систему "Електронний суд" та надійшла в електронний кабінет користувача, що підтверджується електронною роздруківкою.
Однак, представник відповідача правом подання до суду відзиву на позов не скористався, заяви про визнання позову або будь-якої іншої до суду не подав.
Відповідно до ч.2 ст.175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наслідки неподання відзиву на позов та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду.
Позивачем через канцелярію суду 20.01.2025 подано заяву, в якій позивач, з посиланням на ч. 2 ст. 77 КАС України вказував, що оскільки відповідачем не надіслано відзиву на позов, то субєкт владних повноважень погоджується з усіма позовними вимогами.
Однак суд зауважує, що за приписами ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Отже, законодавцем визначено саме право, а не обов'язок суду кваліфікувати неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин як визнання позову, тому вказану вище аргументацію позивача суд до уваги не приймає.
Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд зазначає наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 по справі № 520/17246/23, адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Начальника відділу обслуговування громадян №14 Анни Решетової (м-р мікрорайон 4, 73, м. Лозова, Харківська обл., Лозівський р-н, 64606) про зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов'язано відповідача - начальника відділу обслуговування громадян №14 Анну Решетову розглянути питання щодо: нарахування та виплати доплати до розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2011 з врахуванням індексу інфляції за період з 01.03.2011; проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі ст. 5, 6 Угоди про гарантії прав громадян - учасниць СНД від 13 березня 1992 року.
Вказане рішення суду набрало законної сили 23.07.2024.
ОСОБА_1 12.08.2024 звернувся до Відділу обслуговування громадян №14 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою, в якій на виконання рішення у справі № 520/17246/23 просив надати роздруківку перерахунку пенсії з дня її призначення відповідно до норм ст. 5, 6 Угоди від 13.03.1992.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 зобов'язано Відділ обслуговування громадян №14 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м-р мікрорайон 4, буд. 73, м. Лозова, Лозівський р-н, Харківська обл., 64606) надати до суду письмові документально підтверджені пояснення, в яких вказати, чи надходила до відділу обслуговування громадян №14 (м-р мікрорайон 4, буд. 73, м. Лозова, Лозівський р-н, Харківська обл., 64606) заява ОСОБА_1 від 12.03.2024 (щодо надання відомостей в порядку ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" про здійснення перерахунку пенсії згідно судового рішення по справі № 520/17246/23); у разі надходження такої заяви позивача - надати до суду докази надання відповіді на вказане звернення ОСОБА_1 з доказами направлення/вручення заявнику.
На виконання вказаного рішення суду, ГУ ПФУ в Харківській області через функціонал “Електронний суд» 12.02.2025 (зареєстровано в канцелярії суду 13.02.2025) надано лист від 19.09.2024 № 27363-27568/С-03/8-2000/24, який сформовано на звернення ОСОБА_1 від 12.08.2024 (вх. № 27568/С-2000-24 від 23.08.2024), в якому зазначено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 по справі № 520/17246/23 надійшло до головного управління та на сьогоднішній день знаходиться на опрацюванні. Також заявнику роз'яснено алгоритм розрахунку індексації пенсії заявника відповідно до ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 2019 року.
Вказаний лист направлено на адресу ОСОБА_1 20.09.2024 за вих. № 27363-27568/С-03/8-2000/24, про що свідчить реєстр відправки вихідної кореспонденції № 13 від 20.09.2024.
Позивач, вважаючи, що відповідачем станом на день подання даної заяви, не виконано вимоги ст. 15 Закону України “Про звернення громадян» та за зверненням позивача не надано відомості про здійснення перерахунку пенсії згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 по справі № 520/17246/23, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає настпуне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.
Згідно із ст. 5 Закону України "Про звернення громадян", звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.
В силу вимог статті 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно із ст. 19 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Отже, зі змісту вищезначених норм права випливає, що отримувач звернення у місячний строк від дня надходження відповідного звернення зобов'язаний в межах своїх повноважень: 1) об'єктивно, всебічно і вчасно розглянути заяву громадянина, який звернувся до нього з такою заявою, 2) прийняти за результатами такого розгляду відповідне рішення та 3) повідомити заявника про наслідки розгляду його звернення.
Тобто, належним розглядом звернення громадянина вважатиметься безумовне виконання чітко визначеної законодавцем сукупності зазначених дій протягом строків, встановлених статтею 20 Закону № 393/96-ВР.
При цьому, отримувач звернення наділений певною свободою розсуду при прийнятті рішення по суті звернення заявника. Іншими словами, такий суб'єкт може прийняти рішення, як про обґрунтованість прохання заявника, так і про його безпідставність. Відповідно, сприяння заявнику у реалізації його прав та інтересів надається лише у тому випадку, якщо отримувач звернення дійде висновку про наявність у заявника, закріплених чинним законодавством прав та/або інтересів, які були порушені, і можуть бути поновлені, або реалізовані за його безпосереднього втручання.
Повертаючись до обставин даної справи, суд констатує, що фактичною підставою для звернення позивача до суду із даним позовом слугували обставини не надання суб'єктом владних повноважень згідно ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" відомостей про здійснення перерахунку пенсії згідно судового рішення у справі № 520/17246/23.
Однак вказане спростовується листом ГУ ПФУ в Харківській області від 19.09.2024 № 27363-27568/С-03/8-2000/24, який сформовано на письмове звернення ОСОБА_1 від 12.08.2024 (вх. № 27568/С-2000-24 від 23.08.2024) та направлено на адресу ОСОБА_1 20.09.2024 за вих. № 27363-27568/С-03/8-2000/24. У вказаному листі суб'єкт владних повноважень в межах своїх повноважень та компетенції посприяв у наданні ОСОБА_1 інформації стосовно того, що рішення у справі № 520/17246/23 на сьогоднішній день знаходиться на опрацюванні.
Отже, суб'єктом владних повноважень у відповідності до вимог чинного законодавства надано відповідь на звернення позивача та направлено таку відповідь на адресу заявника засобами поштового звязку, що, відповідно, виключає порушення прав та законних інтересів позивача.
При цьому, суд також враховує, що Верховний Суд в постановах від 31 жовтня 2023 року у справі №380/15723/22, від 13 червня 2018 року у справі № 802/211/16-а, від 06 вересня 2019 року у справі № 128/4752/15-а, від 25 червня 2020 року у справі № 802/1442/15-а виснував, що належними і допустимими доказами відправлення відповіді на звернення є список згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв'язку про його прийняття, опис вкладення у цінний лист, зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, докази направлення електронною поштою або розписка про отримання у разі вручення заявнику особисто.
Щодо порушеного заявником у своїй заяві від 12.08.2024 питання щодо надання відповідачем таблиці обчислення індексу інфляції з дати призначення пенсії, застосованої при обчисленні пенсійних виплат, суд зазначає, що у своїй відповіді від 19.09.2024 ГУ ПФУ в Харківській області приведено алгоритм індексації пенсії ОСОБА_1 з 2019 року, у той час в рішенні суду у справі № 520/17246/23 зобов'язано територіальний відділ пенсійного фонду нарахувати та виплати доплати до розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2011 з врахуванням індексу інфляції за період з 01.03.2011; провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі ст. 5, 6 Угоди про гарантії прав громадян - учасниць СНД від 13 березня 1992 року.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу, що порушені ОСОБА_1 у своєму зверненні від 12.08.2024 перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області питання стосуються виконання в повному обсязі судового рішення у справі № 520/17246/23, а тому, відповідно, не можуть бути вирішені в порядку, визначеному Законом "Про звернення громадян".
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Таким законом є, зокрема, Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII).
В свою чергу, відповідно до ст. 1 Закон України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 382 КАС України передбачена можливість здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а відповідно до статті 383 КАС України за ініціативою особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду, суд може визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Суд констатує, що в даному випадку, ОСОБА_1 не скориставшись процедурою, передбаченою ст. 382 КАС України, тобто не обравши один із визначених чинним законодавством способів контрою за виконанням судового рішення у справі № 520/17246/23, шляхом звернення до суду із новим позовом у межах даної справи помилково обрано спосіб захисту свої прав в порядку Закону України "Про звернення громадян", оскільки звернення із заявою в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», не може підміняти собою визначені законодавством заходи примусового виконання рішень (Закон України «Про виконавче провадження»), судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах (ст. 382 КАС України), а також визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Окрім того, суд зауважує, що відповідно до п. 18 ч. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 22 грудня 2014 року № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 21 грудня 2022 року № 28-2) саме Головне управління Фонду (а не начальник відділу обслуговування громадян №14 Тертишна Анна Сергіївна, як помилково вважає позивач) відповідно до покладених на нього завдань: здійснює розгляд звернень, заяв та скарг підприємств, установ, організацій і громадян з питань діяльності Фонду, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг.
Підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що заява позивача від 12.08.2024 розглянута відповідачем у межах законодавчо встановленого строку, по суті поставлених питань з дослідженням у повному обсязі питань та надано вмотивовану відповіді за результатами розгляду заяви, яку скеровано на адресу заявника засобами поштового зв'язку, а позивачем у позовній заяві не конкретизовано у чому саме полягає порушення суб'єктом владних повноважень приписів ст. 15 Закону України “Про звернення громадян», з огляду суд не вбачає у спірних правовідносинах порушення відповідачем приписів ст. 15 Закону України “Про звернення громадян».
Відтак, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Щодо доводів позивача у своїй заяві від 20.01.2025 про необхідність надання відповіді на звернення заявника від 12.08.2024, то, як встановлено судом вище, ГУ ПФУ в Харківській області листом від 19.09.2024 № 27363-27568/С-03/8-2000/24 надано відповідь на звернення ОСОБА_1 від 12.08.2024 (вх. № 27568/С-2000-24 від 23.08.2024) та вказаний лист направлено на адресу ОСОБА_1 20.09.2024 за вих. № 27363-27568/С-03/8-2000/24, про що свідчить реєстр відправки вихідної кореспонденції № 13 від 20.09.2024.
Тому необхідність надання повторної відповіді на вказане звернення позивача не виникає.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст.2 КАС України).
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
У відповідності до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають відшкодуванню, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Начальника відділу обслуговування громадян №14 Тертишної Анни Сергіївни (м-р мікрорайон 4, буд. 73, м. Лозова, Лозівський р-н, Харківська обл., 64606) про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А.С.Мороко