Справа № 500/7641/24
20 березня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 10.12.2024 № 127023 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.10.2024 посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) на підставі направлення на рейдову перевірку від 28.10.2024 № 005646 здійснено перевірку транспортного засобу "MAN 26.414 D", реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепу реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт №051618 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно з вказаним актом встановлено, що ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу без оформлення документів, передбачених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме відсутні тахокарти водія за 3, 4, 5, 6, 7, 10, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 24, 26, 27 жовтня 2024 року та бланк підтвердження діяльності. Разом з тим, водій транспортного засобу Семців І.М. надав свої письмові пояснення в яких зазначив, що тахокарти всі є.
Позивач вказує, що 30.10.2024 в ході перевірки він передав посадовій особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Укртрансбезпеки визначені законом документи, а саме товаро-транспорту накладну №336 від 30.10.2024 та усі наявні тахокарти за-жовтень 2024 року у кількості 16 штук. Зокрема: 04.10.2024 - Домаморич-Кривче, НОМЕР_1 , В03070ХХ, 414396 км; 414488 км (92 км) 07.10.2024 Кривче-Буштино, НОМЕР_1 , В03070ХХ, 414488 км - 414785 км (297 км); 08.10.2024 Буштино-Надвірна, НОМЕР_1 , В03070ХХ, 414785 км - 414998 км (213 км); 09.10.2024 Максимці-Тернопіль, НОМЕР_1 , В03070ХХ, 414998 км - 415349 км (351 км); 11.10.2024 Тернопіль-Броди-Тернопіль, НОМЕР_1 , 414349 км - 415579 км (230 км); 12.10.2024 Тернопіль-Броди, НОМЕР_1 , 414579 км - 415802 км (223 км); 14.10.2024 Тернопіль-Проговець, НОМЕР_1 , 415802 км - 415874 км (85 км); 17.10.2024 Тернопіль-Броди-Тернопіль, НОМЕР_1 , 415874 км - 416117 км (230 км); 18.10.2024 Тернопіль-Вікно, НОМЕР_1 , 416117 км - 416291 км (174 км); 19.10.2024 Тернопіль, НОМЕР_1 , 416291 км - 416346 км (55 км); 20.10.2024 Чистилів-Буштино, НОМЕР_1 , В03070ХХ, 416346 км - 416716 км; 21.10.2024 Буштино-Тернопіль, НОМЕР_1 , В03070ХХ, 416716 км - 417081 км (365 км); 23.10.2024 Тернопіль-Броди, НОМЕР_1 $ 417081 км - 417311 км (230 км); 24.10.2024 Тернопіль-Брабовець, НОМЕР_1 , 417311 км - 417383 км (72 км); 25.10.2024 Тернопіль-Надвірна, НОМЕР_1 , В03070ХХ, 417383 км - 417791 км (408 км); 30.10.2024 Збараж-Виноградів, НОМЕР_1 , В03070ХХ, 418132 км - 418501 км (369 км).
10.12.2024 року в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Укртрансбезпеки розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 127023, відповідно до якої за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 вказаного Закону, постановлено стягнути із ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.
Проте позивач не погоджується із вказаною постановою та вказує, що оскільки як на момент складання акту № 051618 від 30.10.2024, так під час розгляду Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Укртрансбезпеки 10.12.2024, позивач ОСОБА_1 надав для перевірки товаро-транспорту накладну №336 від 30.10.2024 та усі наявні тахокарти за жовтень 2024 року (16 штук), як цього вимагає ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", однак такі документи були проігноровані з боку посадових осіб, за винятком тахокарти за 30.10.2024 на якій проставлена відмітка.
Також позивач вказує, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.
За відсутності документів, зокрема, в даному випадку, роздруківки даних роботи тахографа та особистої картки для цифрового тахографу, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, до осіб, які здійснюють перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Поряд з цим, непред'явлення вищевказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Послідовно, відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ухвалою судді від 30.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
09.01.2025 до суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), перевірено наявність документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та дотримання режимів праці та відпочинку водія, відповідно до вимог Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 та Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 р. № 385.
Під час перевірки встановлено, що транспортний засіб марки MAN н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_3 обладнаний аналоговим тахографом, проте автомобільний перевізник не забезпечив водія документами передбаченими ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: на момент перевірки мають бути в наявності записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення, зафіксовані тахогафом (тахокарта за поточну робочу зміну водія та 28 тахокарт з дня закінчення поточної робочої зміни водія) або бланк підтвердження діяльності водія.
Зазначає, що також встановлено, що на час проведення перевірки відсутні записи роботи тахографа за 3, 4, 5, 6, 7, 10, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 24, 26, 27 жовтня, бланк підтвердження діяльності за вказані дати відсутній, чим порушено п. 6.1 Положення №340, п. 3.3 Інструкція №385, чим порушено вимоги статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
13.02.2025 до суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає, що як момент складання акту №051618 від 30.10.2024, так під час розгляду Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Укртрансбезпеки 10.12.2024, позивач надав для перевірки товаро-транспорту накладну №336 від 30.10.2024 та усі наявні тахокарти за жовтень 2024 року (16 штук), як цього вимагає ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", однак такі документи були проігноровані з боку посадових осіб, за винятком тахокарти за 30.10.2024 на якій проставлена відмітка.
Вказує, що обставини, які викладені у позовній заяві підтверджуються відеозаписом з бодікамер посадових осіб Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Укртрансбезпеки.
Ухвалою суду від 28.02.2025 витребувано у Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті відеозапис рейдової перевірки транспортного засобу марки MAN н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_3 з причіпом марки KASSBOHRER під керуванням водія ОСОБА_1 , від 30.10.2024.
На виконання вимог вказаної ухвали відповідачем 03.03.2025, через систему "Електронний суд" надано суду відеозаписи перевірки.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець з 01.08.1997. Основним видом діяльності позивача є Вантажний автомобільний транспорт (КВЕД 49.41).
Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 28.10.2024 та направлення на рейдову перевірку №005646 від 28.10.2024 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі), с. Байківці, Тернопільська обл.
30.10.2024 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки MAN н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_3 з причіпом марки KASSBOHRER під керуванням водія ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_4 .
Водієм для перевірки надано товарно-транспортну накладну від 30.10.2024 №336, відповідно до якої автомобільним перевізником є ФОП ОСОБА_1 , позивач у справі, який на час проведення перевірки також був водієм вказаного транспортного засобу. Власником вище згаданого транспортного засобу є також ФОП ОСОБА_1 .
Під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), перевірено наявність документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та дотримання режимів праці та відпочинку водія, відповідно до вимог Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340) та Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 р. № 385 (далі - Інструкція №385).
Як слідує із акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 30.10.2024 №051618 під час перевірки виявлено порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", Наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010, Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, під час перевезення вантажу та на момент перевірки у водія відсутні всі тахокарти за період 28 днів до здійснення перевезень, або бланк підтвердження діяльності за вказаний період, відповідальність за що передбачена ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме абз.3ч.1 - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст.48 цього Закону.
Позивача було ознайомлено із вказаним з актом перевірки, у графі пояснення водія про причини порушень зазначив, що тахокарти у нього є за всі рейси в які він виїжджав.
Судом також досліджено відеозаписи проведення перевірки надані відповідачем в електроному вигляді через систему "Електронний суд". На відеозаписах чітко видно, що ОСОБА_1 , який є одночасно водієм і первізником (ФОП), стверджує, що за ті періоди коли він здійснював перевезення ним надано усі тахокарти. За ті дні коли перевезення вантажу ним не здійснювалось, відповідно, тахокарти відсутні. Також ОСОБА_1 зазначив, що йому невідомо про необхідність складення бланку підтвердження діяльності, і він у нього відсутній.
Листом від 31.10.2024 відповідач повідомив позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 10.12.2024 з 10 години.
Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту № 051618 від 30.10.2024, в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті 10.12.2024 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 127023, відповідно до якої з позивача стягнуто штраф у розмірі 17000,00 грн за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Не погоджуючись з правомірністю винесення вказаної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся із позовом до суду.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно ст. 2 Закону № 2344-III законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
За приписами ч. 3 ст. 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту; затвердження форми, обов'язкових реквізитів та відомостей, які повинні міститися у квитку та електронному квитку; затвердження технічних вимог до автоматизованих систем обліку оплати проїзду, що мають забезпечувати інтероперабельність засобів реєстрації електронних квитків, які надають право на одержання транспортних послуг пільговим категоріям громадян.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Положення № 103).
Частиною 14 ст. 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з ст. 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб'єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 12 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Пунктом 13 Порядку № 1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
За приписами пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: 1) наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; 2) додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; 3) додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); 4) відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; 5) оснащення таксі справним таксометром; 6) відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; 7) додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; 8) наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; 9) додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; 10) виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); 11) виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до абзацу 4 пункту 16 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе: використання спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис Укртрансбезпека; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів; використання засобів фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення; здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
В абзаці 3 пункту 20 Порядку № 1567 зазначено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Пунктом 21 Порядку № 1567 встановлено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Як зазначалося вище, 30.10.2024 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті в рамках проведення заходів державного контролю відповідно до Порядку № 1567, проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі), в с. Байківці, Тернопільська обл. та перевірено транспортний засіб марки MAN н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_3 з причіпом марки KASSBOHRER під керуванням водія ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_4 .
Під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), перевірено наявність документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та дотримання режимів праці та відпочинку водія, відповідно до вимог Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340) та Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 р. № 385 (далі - Інструкція №385).
На час проведення перевірки у позивача, як водія та перевізника, були відсутні записи роботи тахографа (тахокарти) за певні періоди протягом 28 днів, або бланк підтвердження діяльності за вказані періоди якщо перевезення не здійснювалось.
Так, статтею 18 Закону № 2344-III встановлено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані:
організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Частинами 1, 2 ст. 48 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 49 Закону № 2344-III водій транспортного засобу зобов'язаний, серед іншого, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Аналіз положень ст. 48 Закону № 2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Таким чином, положеннями наведеного Закону № 2344-III покладено на перевізника обов'язку з забезпечення, а водія пред'явлення для перевірки відповідних документів.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що як момент складання акту № 051618 від 30.10.2024, так під час розгляду Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Укртрансбезпеки 10.12.2024, він надав для перевірки товарно-транспорту накладну №336 від 30.10.2024 та усі наявні тахокарти за жовтень 2024 року (16 штук), як цього вимагає ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт". За інші дні тахокарти відсутні, так як перевезення у ці періоди ним не здійснювалось.
Щодо наведеного суд зазначає наступне.
Згідно ст. 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку встановлено Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106 (далі - Положення № 340, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
В силу приписів п. 1.3. Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Пунктом 6.1 Розділу VI Положення №340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Відповідно до п.6.4 Розділу VI Положення №340 у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Отже, оскільки належний позивачу транспортний засіб обладнаний аналоговим тахографом, то у даному випадку, у відповідності до наведених вище норм законодавства позивач, як автомобільний перевізник та водій, в розумінні положень Закону №2344-ІІІ, зобов'язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу транспортного засобу. Відповідно, останній під час перевезення вантажу повинен мати при собі необхідну документацію щодо обліку його робочого часу (за формами встановленого зразка, які визначені Положенням №340 (додатки 3, 4) і пред'явити таку документацію уповноваженій особі Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі).
У разі, зокрема, якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, то перевізником та водієм заповнюються бланки підтвердження діяльності, які водій зобов'язаний зберігати протягом 28 днів з дня закінчення робочої зміни, а перевізники зберігають бланки підтвердження протягом 12 місяців.
Як уже зазначалось судом та підтверджується відеозаписами перевірки, ОСОБА_1 , який є одночасно водієм і первізником, під час перевірки стверджував, що за ті періоди коли він здійснював перевезення ним надано усі тахокарти. За ті дні коли перевезення вантажу ним не здійснювалось, відповідно, тахокарти відсутні. Також ОСОБА_1 зазначив, що йому невідомо що таке бланк підтвердження діяльності і він у нього відсутній.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що на час перевірки у водія були відсутні тахокарти за певні періоди протягом 28 днів, або бланк підтвердження діяльності за ці періоди (якщо перевезення даним водієм не здійснювалось), що є порушенням вимог ст. 48 Закону № 2344-III, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III (відсутність у водія на момент проведення перевірки передбачених законодавством документів).
При цьому, відсутність у водія тахокарт або бланку підтвердження діяльності за 3, 5, 6, 10, 13, 15, 22, 26-29 жовтня не заперечується також позивачем у позовній заяві, вказано лише що у ці періоди перевезення не здійснювались, що лише підтверджує виявлені в результаті перевірки порушення.
Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону № 2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із змісту оскаржуваної постанови № 127023 вiд 10.12.2024 слідує, що за допущене порушення вимог ст. 48 Закону № 2344-III відповідачем на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн (1000 х 17,00 грн).
Враховуючи наведене, відповідач правомірно виніс відносно позивача оскаржувану постанову.
При цьому, ОСОБА_1 є одночасно водієм та автомобільним перевізником, а тому, зобов'язаний знати та дотримуватись законодавства, що регулює вказані правовідносини.
Відповідно до положення ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач під час розгляду справи по суті, не довів належними засобами доказування обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, натомість відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та наявні докази, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 20 березня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );
відповідачі:
- Державна служба України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845);
- Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Тролейбусна, 12, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46027 код ЄДРПОУ:39816845).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.