вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
20 березня 2025 року Справа № 480/7966/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 про самовільне залишення Військової частини ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 поновити виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з моменту призупинення цих виплат.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду було задоволено клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до Сумського окружного адміністративного суду із позовом, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачам для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідачів, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачам заперечення.
При цьому суд зазначає, що з позовних вимог не зрозуміло, які саме накази позивач/представник позивача просить визнати протиправними та скасувати. Також є незрозумілим, за який саме період позивач/представник позивача просить поновити виплати грошового забезпечення.
Проте, відкриваючи провадження у даній справі судом було враховано, що у позовній заяві представником позивача було зазначено, що лише після подання позову 02.11.2023 року до в/ч НОМЕР_1 , під час судового розгляду позивачу стало відомо, що він обліковується з 01.11.2022 року як такий, що самовільно покинутий військову службу. Однак ані наказу про службове розслідування, ані витягу з ЄРДР (від 01.11.2023 року) до суду і на запити адвоката так і не було надано.
З урахуванням вище зазначеного, даною ухвалою було витребувано у Військової частини НОМЕР_1 додаткові докази, а саме: належним чином завірені копії всіх матеріалів службового розслідування стосовно позивача щодо самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 та наказів (розпоряджень), прийнятих за наслідками цього службового розслідування; належним чином завірену копію наказу про призупинення військової служби позивача; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023252220000064.
На виконання вимог суду представником відповідача було надано суду відзив на позовну заяву та витребувані докази, які, відповідно до роздруківки з сайту, також були направлені на електронну адресу позивача, зазначену у позовній заяві (а.с. 163).
Водночас, як вбачається з наданих суду представником відповідача матеріалів, в них міститься два накази щодо невиплати позивачу грошового забезпечення, два накази щодо самовільного залишення позивачем Військової частини та наказ про увільнення від займаної посади.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
За приписами статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
Частиною 1 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які мають бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом зазначеної норми це право суд може здійснити за результатом розгляду справи за наявності на це підстав. Тобто процесуальний закон надає право (не обов'язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.
Суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов'язком визначення способу захисту.
Отже враховуючи вимоги процесуального закону, формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Крім того, чітке визначення предмета позову та суті спірних правовідносин має значення, зокрема, і для правильного обчислення строку звернення до суду.
При цьому відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Дана позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 22 лютого 2024 року по справі № 990/150/23.
За приписами ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи викладене, а також те, що з позовних вимог не зрозуміло, які саме накази позивач/представник позивача просить визнати протиправними та скасувати, а також те, що є незрозумілим, за який саме період позивач/представник позивача просить поновити виплати грошового забезпечення, суд вважає за необхідне на підставі ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України залишити позовну заяву без руху та надати позивачу/представнику позивача строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом уточнення позовних вимог, а також надати копії уточненої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу/представнику позивача п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом уточнення позовних вимог, а також надати копії уточненої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Павлічек