Справа № 420/37425/24
19 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України (вул. Ак. Корольова, 5, м. Одеса, 65114, код ЄДРПОУ 40108740), Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Ярослава Мудрого, 5, м. Роздільна, Роздільнянський р-н, Одеська обл., 67400, код ЄДРПОУ 41411592) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України щодо пересилання скарги ОСОБА_1 від 05.06.2024 року на дії працівників патрульної поліції, які склали постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 906437 для розгляду до Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області за супровідним листом Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України від 27.06.2024 р. № Н-2112/41/13/04/02-24, що підписаний т.в.о заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення капітана поліції Артемом Хілініченком;
визнати протиправними дії Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції Одеській області щодо розгляду Скарги ОСОБА_1 від 05.06.2024 року на дії працівників патрульної поліції (ЄО № 4116 від 02.07.2024), які склали від імені цього органу постанову про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 906437;
визнати протиправною відповідь за розглядом скарги ОСОБА_1 від 05.06.2024 року на дії працівників патрульної поліції оформлену листом Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, від 31.07.2024 р. №67/9838 за підписом Начальника Віктора Дудки;
зобов'язати Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України розглянути скаргу ОСОБА_1 від 05.06.2024 року на дії працівників патрульної поліції у порядку, передбаченому Законом України “Про звернення громадян».
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що позивач звернувся до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України зі скаргою на дії працівників патрульної поліції, в якій просив, зокрема, провести службову перевірку по викладених в скарзі фактах правопорушень та вжити відповідні заходи до правопорушників. У відповідь Управління патрульної поліції в Одеській області листом від 27.06.2024 р. № H-2112/41/13/04/02-24 (додаток 3) повідомило про направлення Скарги за належністю до Т.в.о. начальника Роздільнянського районного відділу ГУ НП в Одеській області, оскільки питання порушені у ній відносилися до повноважень цього органу поліції.
У подальшому Роздільнянський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області листом від 31.07.2024 р. №67/9838 за результатом розгляду Скарги повідомив, що в ході проведення перевірки було встановлено, що 26.05.2024 року співробітниками СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області відносно позивача за керування транспортним засобом з порушенням пунктів 2.1.г, 2.0.в, 9.2.6 Правил дорожнього руху винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 906437 за ст.ст. 121 ч. 6, 122 ч. 2, 126 ч. 1 КУпАП. При цьому порушень чинного законодавства з боку співробітників СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області не встановлено.
Однак позивач не погоджується з порядком розгляду його скарги від 05.06.2024 року на дії працівників патрульної поліції, оскільки предметом скарги були дії працівників патрульної поліції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, які окрім незаповненої Квитанції про сплату штрафу відповідно до постанови серії ББА №906437, жодного процесуального документу не надали. Враховуючи, що постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ББА №906437 складена співробітниками Роздільнянського РВП ГУ НП в Одеській області, то, як вважає позивач, в силу вимог ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», пункту 5 розділу V Порядку № 930, Управління патрульної поліції в Одеській області не мало права надсилати Скаргу для розгляду до Роздільнянського РВП ГУ НП в Одеській області. Позивач наголошує, що оскільки скарга стосувалася дій та рішень посадових осіб Роздільнянського РВП ГУ НП в Одеській області, то останній є зацікавленою особою та прямо заінтересований в результатах розгляду його скарги. Отже, позивач вважає порушеним своє право на розгляд його скарги неупередженим органом та просить зобов'язати Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України розглянути скаргу від 05.06.2024 року на дії працівників патрульної поліції у порядку, передбаченому Законом України “Про звернення громадян».
Ухвалою суду від 09.12.2024 року позовну заяву залишено без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
06.01.2024 року до суду надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали судді від 09.12.2024 року, у якій позивач просить суд, зокрема, звільнити його від сплати судового збору.
Ухвалою суду від 15.01.2025 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом. Позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України у письмовому провадженні.
05.02.2025 року до суду від представника Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, у якому, серед іншого, звернуто увагу на той факт, що позивач невірно вказав ЄДРПОУ Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і вказав ЄДРПОУ ГУНП в Одеській області, з чого не є зрозумілим до кого саме позивач висуває позовні вимоги.
17.02.2025 року від позивача надійшла заява, в якій останній просить повернути Головному управлінню Національної поліції в Одеській області відзив від 03.02.2025 року №20/151, оскільки ГУНП в Одеській області не є учасником справи.
Ухвалою від 06.03.2025 року суд ухвалив надіслати на адресу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України копію ухвали суду від 15.01.2025 року про відкриття провадження у справі та адміністративного позову з додатками. Встановив Управлінню патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України новий семиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подачі відзиву на адміністративний позов.
10.03.2025 року до суду надійшов відзив від Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України.
Відповідно до відзиву, відповідач - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідач вказує, що 26 травня 2024 року відносно громадянина ОСОБА_1 поліцейським Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Захаровим було винесено постанову серії ББА №906437. 26 червня 2024 року за вх. №Н-2112 на адресу управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції від громадянина ОСОБА_1 надійшла скарга на дії працівників патрульної поліції (в порядку Закону України «Про звернення громадян». Під час опрацювання вказаної скарги було виявлено, що постанова серії ВБА №906437 від 26 травня 2024 року не виносилась співробітниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, а відтак, вищевказана постанова, а також будь-які докази на підставі яких було винесено постанову в управлінні патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції відсутні. Як встановлено під час розгляду скарги, особою, яка розглядала справу про адміністративне правопорушення був поліцейський Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області. Враховуючи, що дана особа не являється працівником ні Департаменту патрульної поліції, ні його структурних підрозділів, то скаргу ОСОБА_1 від 05.06.2024 року на дії працівників патрульної поліції переслано для розгляду до Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.
На підставі викладеного, відповідач наполягає на тому, що співробітники управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції після отримання скарги громадянина ОСОБА_1 на дії співробітників поліції щодо складання вищезазначеної постанови діяли законно та правомірно, відповідно до Закону України «Про звернення громадян» у строк, встановлений Законом переслали таке звернення за належністю відповідному органу, про що було повідомлено громадянина ОСОБА_1 .
Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА № 906437, складеною 26.05.2024 року поліцейським Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області О. Захаровим, за керування незареєстрованим ТЗ застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф у розмірі 850,00 грн. на підставі ч. 6 ст. 121 КУпАП.
У свою чергу, позивач - ОСОБА_1 звернувся до начальника Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України зі скаргою від 05.06.2024 року на дії працівників патрульної поліції, якою просив:
1. Провести службову перевірку по викладених в скарзі фактах правопорушень та вжити відповідні заходи до правопорушників;
2. Повідомити причини та умови, що сприяли порушенню його прав;
3. Повідомити посади, прізвища, ім'я та по-батькові правопорушників;
4. Забезпечити відновлення його порушених прав і надіслати засвідчені належним чином копії усіх документів, у т.ч. доказів, фото- відеоматеріалів з бодікамер патрульних поліцейських тощо, якими підтверджуються обставини адміністративного правопорушення за Квитанцією про сплату штрафу відповідно до постанови серії ББА №906437;
5. Про результати розгляду цієї скарги повідомити письмово, рекомендованим листом.
У скарзі позивач зазначав, що єдиний документ, що він отримав від працівників патрульної поліції, це була Квитанція про сплату штрафу відповідно до постанови серії ББА №906437 (додається), яка не була ними заповнена.
Листом від 27.06.2024 року вих. №Н/2112/41/13/04/02-24, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України направило за належністю звернення громадянина ОСОБА_1 до Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 906437 була складена співробітником цього підрозділу.
Також цей лист направлений на адресу ОСОБА_1 , що ним не заперечується.
Листом Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області від 31.07.2024 року вих. №67/9838, позивачу надано відповідь, де зазначено, що 02.07.2024 року до Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області з Управління патрульної поліції ДПП НП України (вих. № Н-2112/41/13/04/02-24 від 27.06.2024) надійшло його звернення зі скаргою на дії працівників патрульної поліції (ЄО № 4116). В ході проведення перевірки встановлено, що 26.05.2024 року співробітниками СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області відносно позивача за керування транспортним засобом з порушенням пунктів 2.1.г, 2.0.в, 9.2.6 Правил дорожнього руху винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 906437 за ст. ст. 121 ч. 6, 122 ч. 2, 126 ч. 1 КУпАП. Порушень чинного законодавства з боку співробітників СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області не встановлено.
У матеріалах щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 05.06.2024 року на дії працівників поліції наявні Пояснення поліцейських Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області - ОСОБА_2 та Захарова О., які 26.05.2024 року перебували на черговому патрулюванні Роздільнянського району. Поліцейський ОСОБА_3 надав пояснення щодо складання постанови серії ББА № 906437.
Згідно рапорту начальника СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області від 31.07.2024 року, порушень чинного законодавства з боку співробітників СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області при винесенні постанови відносно громадянина ОСОБА_1 не встановлено. З пояснень капітана поліції ОСОБА_2 та старшого сержанта поліції ОСОБА_4 встановлено, що 26.05.2024 року під час несення служби у с. Новокрасне був встановлений громадянин ОСОБА_1 при керуванні мопедом з порушенням правил дорожнього руху та на останнього було винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 906437 за порушення пунктів 2.1.г, 2.0.в, 9.2.6 Правил дорожнього руху за ст. ст. 121 ч. 6, 122 ч. 2, 126 ч. 1 КУпАП.
Щодо надання відеоматеріалів з бодікамер патрульних поліцейських у рапорті зазначено, що Наказом МВС України 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» Розділом VIII. «Загальний порядок зберігання та видачі відеозаписів» пунктом 1 передбачено вивантаження відеозаписів з карт пам'яті портативних відеореєстраторів та відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БПЛА, на сервер зберігання відеозаписів здійснюється шляхом приєднання карти пам'яті до спеціального обладнання в автоматичному режимі за допомогою спеціального програмного забезпечення або в інший спосіб, визначений виробником до такого сервера, пунктом 3 передбачено строк зберігання відеозаписів становить: 1) з портативних та відео реєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА, - 30 діб; 2) з автомобільної або стаціонарної системи залежно від технічних характеристик не менше 30 діб. Таким чином переглянути відеофіксацію порушень ПДР з боку громадянина ОСОБА_1 не надається можливим. Таким чином, в ході проведення перевірки по фактам викладеним у скарзі ОСОБА_1 , підстав для призначення та проведення службового розслідування не встановлено.
Вважаючи протиправними дії Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України щодо пересилання скарги від 05.06.2024 року на дії працівників патрульної поліції, які склали постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 906437 для розгляду до Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, позивач звернувся до суду з даними позовом.
Позивач вважає, що Управління патрульної поліції в Одеській області не мало права надсилати скаргу для розгляду до Роздільнянського РВП ГУ НП в Одеській області, оскільки скарга стосувалася дій та рішень посадових осіб Роздільнянського РВП ГУ НП в Одеській області, тому останній є зацікавленою особою та прямо заінтересований в результатах розгляду скарги.
Відповідач зазначив, що Головне управління Національної поліції в Одеській області та Департамент патрульної поліції дві окремі та не підпорядковані один одному юридичні особи публічного права, тому скаргу ОСОБА_1 від 05.06.2024 року на дії працівників патрульної поліції переслано для розгляду до Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, де вони працюють.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Стаття 1 Закону України “Про звернення громадян» гарантує, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За визначенням ст. 3 Закону України “Про звернення громадян», під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Зокрема, скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про звернення громадян», до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Стаття 5 Закону України “Про звернення громадян» передбачає вимоги до звернення.
Зокрема, звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про звернення громадян», звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Стаття 16 Закону України “Про звернення громадян» регламентує питання щодо розгляду скарг громадян.
Так, згідно з ч. 1 ст. 16 Закону, скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину (ч. 6 ст. 16 Закону).
Стаття 18 Закону України “Про звернення громадян» передбачає права громадянина при розгляді заяви чи скарги, а саме громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право:
особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
знайомитися з матеріалами перевірки;
подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Статтею 19 Закону України “Про звернення громадян» встановлені обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, медіа, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг
Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
Згідно вимог ст. 20 Закону України “Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
При цьому, відповідно до ст. 24 Закону України “Про звернення громадян», особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 № 930 затверджений Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України (надалі - Порядок №930).
Цей Порядок установлює єдиний для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян.
У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, визначених у Законі України “Про звернення громадян».
Відповідно до п. 5 розд. І Порядку №930, громадяни України мають право звернутися до органів (підрозділів) поліції, їх керівників із зауваженнями, скаргами та пропозиціями з питань, пов'язаних з діяльністю Національної поліції України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, із заявами або клопотаннями про реалізацію своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів, а також зі скаргами про їх порушення.
Згідно з п. 8 розд. І Порядку №930, робота зі зверненнями громадян і їх особистий прийом містить такі складові елементи:
1) приймання, реєстрація і первинний розгляд звернень громадян;
2) вирішення питань, порушених у зверненнях, та надання відповідей їх авторам;
3) контроль за станом роботи зі зверненнями;
4) узагальнення та аналіз звернень громадян;
5) використання результатів аналізу для прийняття управлінських рішень.
Відповідно до п. 9 розд. І Порядку №930, керівники органів (підрозділів) поліції всіх рівнів згідно зі своїми посадовими інструкціями відповідають за організацію роботи зі зверненнями громадян та з питань їх особистого прийому.
Відповідно до п. 12 розд. І Порядку №930, звернення від громадян надходять до органів (підрозділів) поліції у вигляді листів, під час їх особистого прийому посадовими особами, з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку або за допомогою засобів телефонного зв'язку через контактні центри, телефонні “гарячі лінії».
Пунктом 13 розд. І Порядку №930 визначено, що усі звернення громадян, що надходять до органів (підрозділів) поліції, підлягають обов'язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України “Про звернення громадян» видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги:
пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, удосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства;
заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та законодавством їхніх прав та інтересів або повідомлення про порушення законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо;
скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Звернення громадян оформлюються відповідно до статті 5 Закону України “Про звернення громадян». У зверненні зазначають прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина та викладають суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги (п. 17 розд. І Порядку №930).
Розділ V Порядку №930 регламентує такий порядок розгляду скарг громадян:
1. Скарга на дії чи рішення органу (підрозділу) поліції або їх посадових осіб подається в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до законодавства України, у разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Розгляд скарг громадян на дії (бездіяльність) працівників органів (підрозділів) поліції здійснюється в порядку, передбаченому цим Порядком.
2. За кожною скаргою громадян на наявність порушень чи недоліків у роботі органів (підрозділів) поліції або на дії (бездіяльність) поліцейських проводиться ретельна перевірка органом чи підрозділом поліції, до якого звернувся зі скаргою громадянин, або тим органом (підрозділом) поліції, якому доручено проведення відповідної перевірки керівництвом Національної поліції України.
3. За результатами перевірки виконавець складає і подає на розгляд керівнику органу (підрозділу) поліції або його заступникам рапорт (доповідну записку), в якому (якій) зазначає чи підтвердилися наведені відомості (факти) та яких заходів вжито для усунення виявлених порушень або недоліків.
Громадянину за наслідками розгляду скарги надається письмова відповідь.
4. Рішення за розглядом скарги громадянина приймає керівник органу (підрозділу) поліції (або його заступник), у провадженні якого знаходиться скарга.
У разі визнання скарги громадянина обґрунтованою або такою, що підлягає задоволенню, забезпечується повнота і своєчасність її розгляду, приймаються рішення відповідно до законодавства України і негайно вживають заходів щодо поновлення порушених прав громадянина.
Рішення вищого органу поліції за результатами розгляду скарги у разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в установлений законодавством України строк.
5. Забороняється надсилати скарги громадян для розгляду тим органам (підрозділам) поліції або їх посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, а також тим, які не мають повноважень для їх розгляду.
6. У разі необхідності підпорядкованому органу (підрозділу) поліції може бути доручено проведення додаткової перевірки конкретних обставин чи відомостей (фактів), викладених у зверненні громадянина, відповідно до законодавства України.
Щодо розгляду скарги позивача від 05.06.2024 року, суд зазначає наступне.
Перш за все, суд констатує, що предметом судового розгляду є перевірка дотримання відповідачами вимог Закону України «Про звернення громадян» та Порядку №930 під час розгляду скарги позивача від 05.06.2024 року.
Обставини щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 906437, не перебувають у площині юрисдикції адміністративного суду.
Повертаючись до розгляду відповідачами скарги позивача від 05.06.2024 року на дії працівників Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, листом від 27.06.2024 року вих. №Н/2112/41/13/04/02-24, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України направило за належністю звернення громадянина ОСОБА_1 до Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 906437 була складена співробітником цього підрозділу.
Також цей лист направлений на адресу ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону, скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Аналогічне передбачено п. 1 розд. Розділ V Порядку №930.
З аналізу наведених норм слідує, що розгляд скарг здійснюється у порядку підлеглості вищим органом, посадовою особою або судом. Водночас, суд зазначає, що Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України не є вищим органом по відношенню до Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції за переліком згідно з додатком 1.
Згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України
від 16 вересня 2015 р. № 730, утворено Головне управління Національної поліції в Одеській області та Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію», систему поліції складають:
1) центральний орган управління поліції;
2) територіальні органи поліції.
До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.
У складі поліції функціонують:
1) кримінальна поліція;
2) патрульна поліція;
3) органи досудового розслідування;
4) поліція охорони;
5) спеціальна поліція;
6) поліція особливого призначення;
7) інші підрозділи, діяльність яких спрямована на виконання завдань поліції або на забезпечення її функціонування, рішення про створення яких приймається керівником поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 877 затверджене Положення про Національну поліцію.
Наказом Національної поліції України від 06.11.2025 року №73 затверджене Положення про Департамент патрульної поліції, яким передбачено, що Департамент координується і контролюється заступником Голови Національної поліції України, який відповідно до розподілу функціональних (посадових) обов'язків координує і контролює діяльність патрульної поліції. Департамент складається із структурних підрозділів апарату Департаменту, його територіальних (відокремлених) підрозділів, інших підрозділів патрульної поліції у тому числі підрозділів поліції особливого призначення.
З огляду викладене не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України розглянути скаргу ОСОБА_1 від 05.06.2024 року на дії працівників Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Щодо пересилання скарги позивача від 05.06.2024 року Управлінням патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України на розгляд до Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України “Про звернення громадян», забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Аналогічне передбачено п. 5 розд. Розділ V Порядку №930, а саме забороняється надсилати скарги громадян для розгляду тим органам (підрозділам) поліції або їх посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, а також тим, які не мають повноважень для їх розгляду.
Позивач оскаржує дії Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України щодо пересилання скарги від 05.06.2024 року на дії працівників патрульної поліції, які склали постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 906437 для розгляду до Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, саме з підстав того, що скарга стосувалася дій та рішень посадових осіб Роздільнянського РВП ГУ НП в Одеській області, тому останній є зацікавленою особою та прямо заінтересований в результатах розгляду його скарги.
Суд погоджується з наведеними твердженнями позивача, оскільки дійсно п. 5 розд. Розділ V Порядку №930 встановлена заборона надсилати скарги громадян для розгляду тим органам (підрозділам) поліції або їх посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, а також тим, які не мають повноважень для їх розгляду.
Відтак, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України щодо пересилання скарги ОСОБА_1 від 05.06.2024 року на дії працівників патрульної поліції, які склали постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 906437 для розгляду до Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області за супровідним листом Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України від 27.06.2024 р. № Н-2112/41/13/04/02-24.
Щодо позовних вимог до Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Матеріалами справи підтверджується, що листом Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області від 31.07.2024 року вих. №67/9838 за підписом начальника, позивачу надано відповідь на скаргу від 05.06.2024 року, де зазначено, що 02.07.2024 року до Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області з Управління патрульної поліції ДПП НП України (вих. № Н-2112/41/13/04/02-24 від 27.06.2024) надійшло його звернення зі скаргою на дії працівників патрульної поліції (ЄО № 4116). В ході проведення перевірки встановлено, що 26.05.2024 року співробітниками СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області відносно позивача за керування транспортним засобом з порушенням пунктів 2.1.г, 2.0.в, 9.2.6 Правил дорожнього руху винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 906437 за ст. ст. 121 ч. 6, 122 ч. 2, 126 ч. 1 КУпАП. Порушень чинного законодавства з боку співробітників СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області не встановлено.
У матеріалах щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 05.06.2024 року на дії працівників патрульної поліції наявні Пояснення поліцейських Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області - ОСОБА_2 та Захарова О., які 26.05.2024 року перебували на черговому патрулюванні Роздільнянського району. Поліцейський ОСОБА_3 надав пояснення щодо складання постанови серії ББА № 906437.
Згідно рапорту начальника СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області від 31.07.2024 року, порушень чинного законодавства з боку співробітників СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області при винесенні постанови відносно громадянина ОСОБА_1 не встановлено. З пояснень капітана поліції ОСОБА_2 та старшого сержанта поліції ОСОБА_4 встановлено, що 26.05.2024 року під час несення служби у с. Новокрасне був встановлений громадянин ОСОБА_1 при керуванні мопедом з порушенням правил дорожнього руху та на останнього було винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 906437 за порушення пунктів 2.1.г, 2.0.в, 9.2.6 Правил дорожнього руху за ст. ст. 121 ч. 6, 122 ч. 2, 126 ч. 1 КУпАП.
Щодо надання відеоматеріалів з бодікамер патрульних поліцейських у рапорті зазначено, що Наказом МВС України 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» Розділом VIII. «Загальний порядок зберігання та видачі відеозаписів» пунктом 1 передбачено вивантаження відеозаписів з карт пам'яті портативних відеореєстраторів та відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БПЛА, на сервер зберігання відеозаписів здійснюється шляхом приєднання карти пам'яті до спеціального обладнання в автоматичному режимі за допомогою спеціального програмного забезпечення або в інший спосіб, визначений виробником до такого сервера, пунктом 3 передбачено строк зберігання відеозаписів становить: 1) з портативних та відео реєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА, - 30 діб; 2) з автомобільної або стаціонарної системи залежно від технічних характеристик не менше 30 діб. Таким чином переглянути відеофіксацію порушень ПДР з боку громадянина ОСОБА_1 не надається можливим. Таким чином, в ході проведення перевірки по фактам викладеним у скарзі ОСОБА_1 , підстав для призначення та проведення службового розслідування не встановлено.
З наведеного суд робить висновок, що скаргу позивача від 05.06.2024 року розглянуто керівництвом Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області у межах наданих повноважень, оскільки заборона, встановлена п. 5 розд. Розділ V Порядку №930, стосується надсилання скарги громадян для розгляду тим органам (підрозділам) поліції або їх посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, а також тим, які не мають повноважень для їх розгляду.
Отже, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції Одеській області щодо розгляду Скарги ОСОБА_1 від 05.06.2024 року на дії працівників патрульної поліції (ЄО № 4116 від 02.07.2024), які склали від імені цього органу постанову про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 906437; визнання протиправною відповіді за розглядом скарги ОСОБА_1 від 05.06.2024 року на дії працівників патрульної поліції оформлену листом Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, від 31.07.2024 р. №67/9838 за підписом Начальника ОСОБА_5 .
Суд зауважує, що задоволення позовних вимог у цій частині не відновить порушеного права позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.
Щодо способу відновлення порушеного права позивача на неупереджений розгляд його скарги, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права у даному випадку є зобов'язання Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області направити скаргу ОСОБА_1 від 05.06.2024 року на дії працівників Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області на розгляд у порядку підлеглості вищому органу у структурі Національної поліції України.
Отже, позов підлягає задоволенню з виходом за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить задовольнити частково.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України (вул. Ак. Корольова, 5, м. Одеса, 65114, код ЄДРПОУ 40108740), Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Ярослава Мудрого, 5, м. Роздільна, Роздільнянський р-н, Одеська обл., 67400, код ЄДРПОУ 41411592) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України щодо пересилання скарги ОСОБА_1 від 05.06.2024 року на дії працівників поліції, які склали постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 906437 для розгляду до Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області за супровідним листом Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України від 27.06.2024 р. № Н-2112/41/13/04/02-24.
Зобов'язати Роздільнянський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області направити скаргу ОСОБА_1 від 05.06.2024 року на дії працівників Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області на розгляд у порядку підлеглості вищому органу у структурі Національної поліції України.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук