Справа № 420/38778/24
20 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінська О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 16.12.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_2 обчислена грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168;
2. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частин НОМЕР_2 ) перерахувати ОСОБА_3 грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням су додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких випла військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що проходила військову службу за контрактом у НОМЕР_1 прикордонному загоні. Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону № 691 - ОС від 24.11.2023 була звільнена та в подальшому була виключена зі списків особового складу та знята з усіх видів забезпечення. Верховним Судом у постанові від 23 вересня 2024 року, по справі № 240/32125/23 сформовано правову позицію стосовно необхідності включення передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 щомісячну додаткову винагороду до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані військовослужбовцем дні оплачуваної відпустки. З огляду на це, позивач звернулася до відповідача, з вимогою перерахувати грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168. Відповідно до листа відповідача від 09.12.2024 позивачці було відмовлено в задоволений заявлених вимог. Позивач вважає, що її права були порушені та звернулася із позовною заявою до суду.
18.12.2024 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду оформленої належним чином позовної заяви із зазначенням позовних вимог у відповідності до приписів ст.5 КАС України та відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України із вірним зазначенням місця проживання чи перебування позивача.
20.12.2024 до суду надійшов позов позивача в новій редакції (вхід.№76766/24) на виконання ухвали від 18.12.2024, а саме:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_3 нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних щорічних відпусток за 2022, 2023 роки;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022, 2023 роки з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
06.01.2025 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в редакції від 20.12.2024 та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ані у визначений судом строк, ні станом на дату вирішення даної адміністративної справи відзиву на позовну заяву чи обґрунтованого клопотання про продовження строку для його подання до суду не надано.
17.02.2025 суд постановив ухвалу про витребування від НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) наступну інформацію:
- чи виплачувалася ОСОБА_3 у період з лютого 2022 по 24.11.2023 (день звільнення) додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- якщо вказана додаткова грошова допомога виплачувалася, надати інформацію в якому розмірі і на підставі яких документів;
- чи входила вона до складу грошового забезпечення (як розрахункової величини) з якої обчислювався розмір компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки;
- якщо вказана додаткова грошова допомога не виплачувалася, надати інформацію на підставі, яких документів та надати їх належним чином засвідчені копії.
27.02.2025 ухвалою судді повторно витребувано докази визначені ухвалою судді від 17.02.2025.
Суд зазначає, що копія ухвали від 17.02.2025 та 27.02.2025 була доставлена НОМЕР_1 прикордонному загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) в його електронний кабінет.
Однак станом на дату винесення рішення суду, витребувані докази визначені ухвалою судді від 17.02.2025, до суду надані не були, ухвала залишилась не виконаною.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.
ОСОБА_2 проходила військову службу за контрактом у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_2 ).
Згідно з витягом з наказу Начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 24 листопада 2023 року №691-ОС ОСОБА_4 звільнено з військової служби за підпунктом «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили, бажання продовжувати військову службу): один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас Збройних Сил України.
Відповідно до витягу з Наказу Начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 26 листопада 2023 року №695-ОС ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення. Вислуга років на 24 листопада 2023 року становить:
- календарна військова 14 р 05 м 06 дн
- пільгова військова 03 р 09 м 05 дн
- всього військова 18 р 02 м 11дн
Відповідно до абзацу з пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про Соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів ї їх сімей» виплатити грошову компенсацію за 20 (двадцять) невикористаних днів щорічної основної відпустки з за 2022 рік: за 15 (п'ятнадцять) невикористаних днів щорічної основної відпустки 32023 за 2023 рік.
Відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 (3 урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2022 № 10/0/9-22-ос) гідна виплати всіх видів грошового забезпечення за прослужений період в поточному році в повному обсязі.
Відповідно до вимог пункту 15 4 глави 9 розділу V «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 658 виплатити грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 141 (чотирнадцять) повних календарних років служби.
Грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік отримала.
Остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 24 листопада 2023 року.
У позовній заяві позивачка на обґрунтування позовних вимог посилається на постанову Верховного суду від 23 вересня 2024 року у справі №240/32125/23, в якій сформовано правову позицію стосовно необхідності включення передбачену постановою КМУ №168 щомісячну додаткову винагороду до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані військовослужбовцем дня оплачуваної відпустки.
Враховуючи зазначене, 25 листопада 2024 року позивачка звернулась до Начальника НОМЕР_1 прикордонного загону із заявою, в якій просила перерахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані щорічні та додаткові відпустки обчисливши їх суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім ям під час дії воєнного стану».
09.12.2024 НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України розглянувши заяву позивачки надав відповідь у формі листа №09/С-257/258, в якому повідомили, що відповідно до абзацу 4 підпункту 6 пункту 8 розділу наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306 грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення Зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Також слід зазначити що цим наказом визначено, що місячне грошове забезпечення складається із основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія) та не вказує про необхідність враховування виплати, які мають не постійний характер та до яких відноситься додаткова винагорода передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2024 №168 «Питання деяких виплату військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Враховуючи викладене перерахунок та виплата за невикористані щорічні відпустки суперечить чинним нормативно-правовим документам.
Не погоджуючись з зазначеним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
Згідно зі статтею 9 Закону 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (пункт 1).
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (пункт 2).
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3).
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (пункт 4).
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (пункт 14 статті 10-1 Закону №2011-XII).
Відповідно до абзацу 7 пункту 2 статті 15 Закону №2011-XII передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їхнього призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»(далі - постанова КМУ № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 постанови КМУ № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністром оборони (стаття 9 Закону №2011-XII).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджено наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 260 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення, зокрема, включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 16 розділу І Порядку № 260 передбачено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
Пунктом 3 розділу ХХХІ Порядку № 260 установлено, що у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Відповідно до пункту 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»(далі - постанова КМУ №168), в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Вирішуючи питання щодо врахування, передбаченої постановою КМУ №168 щомісячної додаткової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток суд констатує, що підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.
За приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
Отже, ураховуючи, що Верховним Судом у постанові від 23 вересня 2024 року в справі №240/32125/23 вже сформований правовий висновок щодо вказаного спірного питання, й підстав для відступу від такого не вбачається, беручи до уваги, що відповідно до архівних відомостей №1 за період з січня 2022 по грудень 2022 року та з січня 2023 по грудень 2023 року виплачувалася позивачу, починаючи з травня 2022 року по вересень 2023 року, суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки.
При дослідженні письмових доказів у справі судом встановлено, що відповідно до довідки №71 від 31.01.2024 про види грошового забезпечення, що нараховані ОСОБА_3 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у графі: Додаткова винагорода ПКМУ №168 від 28.02.2022 (30000) грн., за вересень нараховано - 18387,10 грн; за жовтень - 9000,00 грн; за листопад - 21290,32 грн; за грудень - 14000,00 грн. /а.с. 14/.
При цьому позивач стверджує, що за час проходження військової служби з лютого 2022 року по день звільнення з військової служби вона щомісячно отримувала додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168.
Судом неодноразово постановлялися ухвали про витребування від НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) доказів чи виплачувалась ОСОБА_3 у період з лютого 2022 по 24.11.2023 (день звільнення) додаткова грошова допомога, передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 №168, однак ухвала про витребування доказів від 17.02.2025 та про повторне витребування доказів від 27.02.2025, які станом на день винесення рішення залишилися не виконаними.
Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ №168 - є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що відповідно до довідки №71 від 31.01.2024 про види грошового забезпечення ОСОБА_3 за 2023 рік виплачувалась позивачу починаючи з вересня 2023 року по грудень 2023 року, суд дійшов висновку, що вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної та додаткової відпустки за 2023 рік.
При цьому, суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 23.09.2024 у справі №240/32125/23, де суд касаційної інстанції зазначив, що підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2024 у справі № 240/23909/23.
Верховним Судом визначено, що, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
Таким чином, враховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ №168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, суд вважає, що вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оскільки позивач, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору, такий ним не сплачувався, а отже, не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючисьстаттями 2, 72-77, 244, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_3 нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних щорічних відпусток за 2022, 2023 роки.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022, 2023 роки з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач - НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА