Справа № 420/34316/24
20 березня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, у якому позивач просить суд:
1.Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непоновлення виплати пенсії позивачки на визначений нею банківський рахунок у ПриватБанку, реквізити якого є в пенсійній справі, а згодом і на її особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Акцент-Банк",
2.Зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії позивачці з 07.02.2022 року на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ "Акцент-Банк" та виплатити всі неотримані пенсійні кошти позивачки з урахуванням масових перерахунків та з компенсацією втрати частини доходів.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у Ізраїлі. 30.08.2016 року ОСОБА_1 виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, і з моменту її виїзду виплата призначеної пенсії, виплата якої здійснювалась на поточний рахунок позиваки в Приват Банку, була припинена. Не дивлячись на рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009р., яке скасувало дискримінаційні норми - п.2 ч.1 ст.49 та друге речення ст.51 Закону про пенсії, відповідач не поновив виплату призначеної пенсії Позивачці. 17.01.2022 року позивачка звернулася до відповідача з заявою про поновлення виплати її пенсії. Відповідач відмовив у поновленні пенсії тому позивачка була змушена звернутися до суду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суд від 18.07.2022 року у адміністративній справі №420/6318/22 суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву про поновлення пенсій відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду». Представник позивачки неодноразово звертався до Відповідача з листом про добровільне виконання рішення суду. Але все це не дало жодного результату. Відповідач повідомив, що Позивачці нібито поновлено пенсію за віком з 07.02.2022. Однак, незважаючи на те, що дані банківського рахунку Позивачки знаходяться в пенсійній справі, пенсія не виплачувалась.
Представник позивачки у позовній заяві наголошує, що позивачка відкрила рахунок у АТ «АКЦЕНТ-БАНК» для отримання пенсії. Представник позивача направив відповідачу апостильовану та нотаріально завірену заяву позивача про виплату пенсії на вказаний у заяві банківський рахунок, з підтвердженням про знаходження особи в живих та з довіреністю. Однак, листом відповідач відмовив виплачувати пенсійні кошти позивача на визначений ним банківський рахунок, оскільки нібито для виплати пенсії через поточні рахунки в банках Позивачу необхідно особисто подати Відповідачу заяву про виплату пенсії на його банківський рахунок. Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 28.11.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідачем - ГУ ПФУ в Одеській області було подано відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що оскільки позивачкою не дотримано встановленого порядку звернення з заявою встановленого зразка про поновлення виплати пенсії відповідно до вимог статті 44 Закону №1058-IV, Порядку 22-1 та необхідним пакетом документів, що визначає право на поновлення пенсії, Головне управління не має підстав для поновлення пенсії останній з більш раннього періоду. Аналогічні висновки містяться у Постановах Верховного суду від 06.02.2018 справа № 425/1867/16-а та від 19.04.2018 справа № 601/198/16.
Відповідач звертає увагу, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 у справі №420/6318/22 зобов'язано Головне управління розглянути заяву про поновлення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду. В ході розгляду справи суд дійшов висновку, що не може перебирати компетенцію суб'єктів владних повноважень та досліджувати документи, яким не надана оцінка, встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на поновлення виплати пенсії та, зокрема, суд дійшов висновку про необхідність покласти на відповідача обов'язок розглянути заяву про поновлення пенсій відповідно до Закону України №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Інших зобов'язань рішенням суду на Головне управління не покладено. Отже, позивач вже зверталася до суду з приводу вирішення питання поновити виплату пенсії з 01.02.2017 та з 07.02.2022 по якому винесено рішення суду, тому вважаємо, що Позивач зловживає своїми права стосовно звернення до суду з приводу вирішення оскаржуваного нею питання. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 у справі №420/6318/22 ОСОБА_1 з 07.02.2022 поновлено виплату пенсії за віком відповідно до норм Закону №1058. Розмір пенсії обчислено при страховому стажі 39 років 3 місяці (стаж враховано по 31.12.2010, середньомісячній заробітній платі 1321,08 грн, визначеній за період з 01.01.1975 по 31.12.1979 згідно з довідкою про заробітну плату, з 01.07.2000 по 31.12.2006) та її розмір становить 1277,12 грн.
Відповідач звертає увагу, що для виплати пенсії через банківську установу Позивачу необхідно надати належним чином оформлену заяву про виплату пенсії через банківську установу, яка відповідає пункту 10 Порядку №1596 особисто до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру), або представником банку, в якому відкрито поточний рахунок, зокрема в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису одержувача та уповноваженого працівника банку, або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису.
Втім, позивачем заяву щодо виплати пенсії через банківську установу АТ «Акцент-Банк», що відповідає вимогам Порядку №1596 не надавалась. Листом від 09.05.2024 №14874-13321/К-02/8-1500/24 Головне управління в черговий раз повідомило представника позивача про обставини з якими пов'язується не виплата їй пенсії, а саме: через відсутність належної заяви на виплату пенсії через банківську установу. Надана позивачем 24.04.2024 через вебпортал Пенсійного фонду України довідка про реквізити не відповідає вимогам Порядку №1596. За таких обставин представником позивача систематично подаються заяви про виплату пенсію через банківську установу, що суперечать вимогам Порядку №1596 протягом 2022 - 2024 років, тим самим зловживаючи правами позивача на отримання пенсійної виплати, які має ефективно використовувати відповідний орган Пенсійного фонду України. За результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи позивача встановлено, що заява про виплату пенсії або грошової допомоги через банківську установу АТ «Акцент-Банк» відповідно до Додатку № 1 Порядку №1596 відсутня. Таким чином питання виплати пенсії позивачу на поточний рахунок, відкритий в банківській установі можливо розглянути за умови надання заяви відповідно до Додатку № 1 Порядку №1596 особисто позивачем, або установою уповноваженого банку, або в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Іншого чинним пенсійним законодавством не передбачено. Для виплати пенсії Позивачу необхідно особисто надати заяву з реквізитами банківської установи встановленого зразка, або зазначена заява приймається органом Пенсійного фонду від установи уповноваженого банку, за умови ідентифікації представником уповноваженого банку клієнта.
Позивач надав відповідь на відзив, у якому наголосив на безпідставності та необґрунтованості доводів відповідача, вважає, що відповідачем не доведено правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, просить задовольнити позовні вимоги.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 21.08.2023.
З 08.12.2006 позивачка отримувала пенсію за віком.
30.08.2016 року позивачка виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де була прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль.
Вказані обставини встановлені судовим рішенням у справі №420/6318/22, яке набрало законної сили, а відтак в силу вимог ч.4 ст.78 КАС України, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
Зазначеним рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 року, визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо не поновлення пенсії ОСОБА_1 - протиправною, визнано протиправними та скасовано рішення про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 викладене в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 1500-0307-8/19993 від 10.02.2022, а також зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву про поновлення пенсій відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2022 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року по справі № 420/6318/22 - залишено без змін.
Між тим, як вказується у позові, незважаючи на указане вище судове рішення, відповідач не здійснив поновлення виплати пенсії позивачці. 24.04.2024 представником позивача на вебпорталі електронних послуг ПФ України розміщено заяву (клопотання) про проведення виплати пенсії на визначений банківський рахунок/про подання Підтвердження про знаходження особи в живих.
В указаному зверненні представник позивача зазначив, що його клієнтка ОСОБА_1 , яка постійно проживає в Ізраїлі та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області, уповноважила його подати до управління апостильовану та нотаріально завірену заяву із зазначенням реквізитів її банківського рахунку для зарахування пенсії з підтвердженням про знаходження особи в живих та довіреністю.
Також, у заяві містилось прохання перераховувати пенсію позивачки ОСОБА_1 на особистий банківський рахунок, за наступними реквізитами: Одержувач - ОСОБА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_3 Банк: AT "АКЦЕНТ-БАНК", Рахунок одержувача № НОМЕР_1 , МФО банку 307770, код ЄДРПОУ банку 14360080.
До заяви представник позивачки додав апостильовану та нотаріально завірену заяву про виплату пенсії на визначений банківський рахунок, підтвердження про знаходження особи в живих з довіреністю, ордер про надання правової допомоги, належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Листом від 09.05.2024 №14874-13321/К-02/8-1500/24, ГУ ПФУ в Одеській області повідомило представнику позивачки про відсутність підстави для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 на час розгляду звернення, у зв'язку із відсутністю заяви про виплату пенсії через банківську установу, передбаченої Порядком №1596.
Посилаючись на приписи п. 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (далі - Порядок № 1596) (зі змінами та доповненнями), відповідач у своєму листі зазначив, що заява про виплату пенсії або грошової допомоги, або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунку подається одержувачем пенсії особисто до органу Пенсійного фонду України за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України, або через представника банку, в якому відкрито поточний рахунок.
Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису одержувача та уповноваженого працівника банку.
Порядком №1596 встановлено зразок заяви про виплату пенсії або грошової допомоги. При цьому всі реквізити заяви обов'язкові для заповнення.
Виплата пенсії ОСОБА_1 з дати поновлення, з 07.02.2022, не виплачується, оскільки відсутня заява на виплату пенсії через банківську установу.
ОСОБА_1 24.04.2024 звернулася через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою щодо виплати пенсії через банківську установу. При цьому надана тільки довідка про реквізити, що суперечить вимогам Порядку № 1596.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.
Згідно з ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Як зазначалося вище, підставою для звернення до суду у спірному випадку є не виплата пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Відповідно до статті 3 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР право на забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням згідно з цими Основами мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено законодавством України, а також міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Порядок нарахування та виплати пенсії регламентовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За загальним правилом, право на призначення (перерахунок, поновлення) пенсії мають громадяни України незалежно від місця проживання та іноземці і особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, на умовах та порядку, передбачених законодавством або міждержавними угодами.
Таку позицію висловлено у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 489/5194/16-а, від 30 вересня 2021 року у справі № 540/4060/20 та від 29.11.2024 у справі № 160/20613/21.
Відповідно до ч.1 ст.47 Закону України №1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009 року із Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» були виключені норми п.2 ч.1 ст.49 та друге речення ст.51, які забороняли виплату пенсій особам, що виїхали на місце постійного проживання за кордон, внаслідок чого Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить жодної норми, яка б скасовувала право пенсіонера на отримання ним пенсії в результаті того, що він проживає не в Україні.
Механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, у тому числі допомоги на поховання і сум пенсій, грошової допомоги, недоотриманих у зв'язку із смертю одержувача, особам, які мають право на отримання таких виплат, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (далі - органи Пенсійного фонду України) та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, грошової допомоги, в уповноважених банках, визначає Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 662) (далі - Порядок №1596).
Відповідно до п.6, 8-10 Порядку №1596 одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
Поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.
Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.
Заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.
Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, одержувача та уповноваженого працівника банку.
Заява приймається за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з'ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.
У разі отримання від одержувача заяви про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення інформує одержувача про необхідність укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.
Органи Пенсійного фонду України та органи соціального захисту населення формують перелік одержувачів на підставі отриманих заяв про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка та разом із необхідними для відкриття поточних рахунків таким особам документами та відомостями, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку, подають його відповідному уповноваженому банку у строки, визначені у договорі, але не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дати прийняття документів.
Уповноважений банк може відмовити у відкритті поточного рахунка одержувачу з підстав, визначених законодавством та/або нормативно-правовими актами Національного банку, або у разі надання не в повному обсязі та/або недостовірної інформації чи документів, що містять недостовірну/неправдиву інформацію, та/або будь-яких інших відомостей, необхідних уповноваженому банку для відкриття поточного рахунка згідно з вимогами законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку, про що повідомляє відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення із зазначенням причин відмови у відкритті рахунка для інформування одержувача або подання відсутньої/уточнювальної інформації, відсутніх відомостей та/або документів.
Уповноважений банк щомісяця не пізніше 20 числа подає органам Пенсійного фонду України або органам соціального захисту населення перелік відкритих за зверненнями органів Пенсійного фонду України та органів соціального захисту населення поточних рахунків одержувачам із зазначенням номерів таких рахунків та інформації про укладення договорів банківського рахунка з одержувачами, а в разі відмови у відкритті поточного рахунка - інформацію про причину відмови.
Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.
Отже, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до п.10 Порядку № 1596.
Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 року по справі №280/6637/22 дійшов такого правового висновку:
"55. Слід зазначити, що наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, а тому існуючі загальні норми, на думку суду, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що не проведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів.
56. Таким чином, колегія суддів вважає за можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається.
57. У справі, що розглядається, суди встановили, що на виконання судового рішення у справі у справі №280/4551/21 відповідачем-1 було поновлено виплату пенсії позивачу з 07.10.2009 і обчислено її розмір - 1188,33 грн. Проте, пенсія позивачу фактично виплачена не була. У заяві від 07.11.2022 позивач зазначав реквізити банківського рахунка, через який він бажає отримувати пенсію. Відповідачами зазначене прохання позивача проігноровано.
58. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне з метою захисту прав позивача зобов'язати відповідача-1 виплатити пенсію, нараховану позивачу за результатом розгляду справи №280/4551/21, на реквізити банківського рахунка, зазначеного позивачем у заяві від 07.11.2022.".
Як зазначалося вище, з матеріалів справи встановлено, що представником позивача 24.04.2024 року через веб-портал Пенсійного фонду України було направлено звернення з питання виплати пенсії позивачці через банківську установу, до якого було додано нотаріально посвідчену апостильовану заяву ОСОБА_1 від 28.02.2024 про виплату належних їй сум пенсії на її поточний рахунок.
При цьому, відмова відповідача у здійсненні поновлення виплати пенсії позивачці на банківський рахунок була обґрунтована тим, що позивачем не було дотримано вимог Порядку №1596.
Оцінюючи такі доводи пенсійного органу, суд зазначає, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні.
В даному випадку, відсутність чіткого законодавчого механізму щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне проживання за межі України, призвела до ситуації, за якої громадяни України позбавлені можливості отримувати належні їм пенсійні виплати без повернення до України.
З урахуванням наведеного, суд вважає за доцільне зауважити, що існуючі норми матеріального права, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, позбавляючи громадян України гарантованого права на отримання пенсії з формальних підстав.
Також суд зазначає, що наведені норми Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою КМУ від 30.08.1999 року № 1596, звужують право позивача на пенсію у порівнянні з нормами, викладеними у спеціальному Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що має вищу юридичну силу.
Таким чином, в контексті спірних правовідносин, що виникли у цій справі, суд враховує, що спірним у цій справі питанням перш за все є форма та зміст заяви, а також правомірність дій відповідача, вчинених ним за наслідками її розгляду.
Так, Верховний Суд, вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком № 22-1, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії.
За наведених обставин, суд приходить висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду та зазначає, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).
Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 537/3480/17, від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 541/543/17-а, від 16 грудня 2021 року у справі №500/1879/20 та від 09 серпня 2023 року у справі №520/5045/2020.
Таким чином, суд зазначає, що зміст поданої позивачем заяви є зрозумілим і дає можливість оцінити намір заявника.
Враховуючи зазначене суд вказує, що доступ до соціальних прав, зокрема права на отримання пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.
Суд також зауважує, що Конституція України містить кілька статей, які прямо або опосередковано тлумачать поняття гідності людини та її важливість для українського суспільства. Зокрема, стаття 3 Основного Закону передбачає, що Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Вказані положення, на думку Суду чітко проголошують, що гідність людини є фундаментальною цінністю, захист якої є одним з основних завдань держави. Згідно статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах Зазначене підкреслює рівність усіх людей у їхній гідності, незалежно від будь-яких інших ознак. Крім того статтею 28 Основного Закону прямо заборонено будь-які дії, які можуть принизити людську гідність і встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності.
Підсумовуючи викладене вище, бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії на визначений банківський рахунок № НОМЕР_4 в АТ «АКЦЕНТ-БАНК» є протиправною.
Згідно зі ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Підсумовуючи усе викладене вище, зважаючи на встановлені спірні обставини та досліджені судом докази у сукупності, зважаючи на відсутність доказів, які спростовували б вимоги позивача та підтверджували правомірність поведінки пенсійного органу у спірних правовідносинах, суд вважає наявними підстави для часткового задоволення позову, та з огляду на встановлену протиправність бездіяльності відповідача, яка полягає у непоновленні виплати позивачці пенсії на її картковий рахунок, з метою ефективного захисту порушеного права позивачки, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії, в тому числі суму недоотриманої пенсії, на визначений банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «АКЦЕНТ-БАНК».
На переконання суду, саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача є належним та достатнім в даному випадку.
У іншій частині вимоги позивачки задоволенню не підлягають.
Зокрема, з приводу компенсації суд зазначає, що за приписами ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Статтями 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
При цьому, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом Пенсійного фонду України) добровільно чи на виконання судового рішення.
Як свідчать встановлені судом обставини, відповідачем не здійснено нарахування позивачу відповідного доходу. Отже, на цей час відсутні підстави для компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на викладене, оскільки судом прийнято рішення про задоволення вимог позивача, суд вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого за подання цього позову судового збору у сумі 968,96 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка виразилась у непоновленні виплати пенсії ОСОБА_1 на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Акцент-Банк».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 , в тому числі суму недоотриманої пенсії, на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Акцент-Банк».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України 968,96 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65012.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА