Справа № 420/6857/25
20 березня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 25 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 10.03.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
2.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати та виплатити з 01.07.2021 року ОСОБА_1 з основним розміром 86% від грошового забезпечення щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №540/257/21 від 17.02.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області і отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу років від 09.04.1996. На виконання судового рішення у справі №540/257/21 від 17.02.2021 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 без врахування вищезазначеної доплати у сумі 2000 грн з 01.07.2021. Дана обставина підтверджується відповіддю Відповідача. Вважаючи, що перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018 не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, позивач звернувся с заявою про нарахування та виплату з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії, передбаченою Постановою №713, а також просив надати інформацію з якої дати була нарахована та припинена щомісячна доплата у сумі 2000 (двох тисяч) гривень. Відповідач відмовив у задоволенні заяви та повідомив, що щомісячна доплата у сумі 2000 (двох тисяч) гривень позивачу не нараховувалася у зв'язку з відсутністю правових підстав.
13.03.2025 ухвалою судді позовну заяву ОСОБА_1 у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду - відмовлено; позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, шляхом надання заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами та доказами, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
18.03.2025 до суду надійшла заява представника позивача (вхід. №ЕС/24475/25), про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 13.03.2025 та надано заяву/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом цього спору є незгода позивача з тим, що йому не виплачувалась доплата у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суддя зазначає, що принцип єдності судової практики не має абсолютного характеру, оскільки процесуальним законодавством Велика Палата Верховного Суду, об'єднані палати, палати касаційних судів Верховного Суду наділені виключними повноваженнями у встановленому порядку відступати від раніше сформованої правової позиції з огляду на те, що в протилежному випадку це означало б неможливість виправлення судом своєї власної передчасної або «застарілої» позиції, викликаної, наприклад, нечіткістю закону (невідповідності критерію «якість закону»), що призвело до неоднакового тлумачення норм права, або виключало б можливість динамічного розвитку суспільних правовідносин та права; за певних обставин відступ від попередніх правових позицій суду касаційної інстанції узгоджується із уже усталеним виробленим у праві цивілізаційним підходом, згідно з яким «truth or stability - truth is preferable» (при конкуренції між правдивим (правильний, справедливим) і стабільним пріоритет варто віддавати першому).
Тобто, принцип єдності судової практики не є абсолютним, оскільки в протилежному випадку це означало б неможливість виправити судом свою позицію або виключало б можливість динамічного розвитку права та суспільних правовідносин.
Зокрема, у системі загального права допускається скасування попередніх прецедентів і вважається, що прецеденту можна не слідувати, якщо: його можливо відрізнити з огляду на зміну відносин у суспільстві з моменту його прийняття чи якщо змінилися відповідні правові принципи; він був вирішений per incuriam, тобто якщо при його прийнятті з певних причин не були застосовані належні приписи законодавства чи прецеденти або вони були невірно витлумачені; у разі визнання його неправильним і таким, що підлягає скасуванню, або якщо на практиці він не діє.
У даному контексті також важливо зазначити, що Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 755/10947/17 зробила висновок, відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція.
Верховний Суд в своїй постанові від 21.02.2024 у справі №240/27663/23 наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За таких обставин подання позивачем 10 березня 2025 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, бездіяльності відповідача щодо безпідставного, на думку позивача, не нарахування та невиплати, починаючи з 01.07.2021, суми доплати до пенсії, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
З урахуванням наведених норм права та з огляду на те, що позивач просить відновити виплату доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн з 01.07.2021, а з цим позовом звернувся до суду лише 10.03.2025, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, об'єктивність та відчутність різниці в отримуваній кожного місяця сумі пенсії на 2000,00 грн менше та наведені правові висновки Верховного Суду, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду першої інстанції в частині позовних вимог за період з 01.07.2021 по 10.09.2024 (поза шести місяців до звернення до суду) і не надав належного обґрунтування та доказів щодо його поновлення строку для звернення до суду.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, заява представника позивача про поновлення процесуального строку на звернення до суду, що направлена до суду 18.03.2025 (вхід. № ЕС/24475/25), є безпідставною та необґрунтованою.
Частиною другою статті 167 КАС передбачено, що у разі, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Наведене зумовлює висновок про повернення без розгляду заяви представника позивача про поновлення процесуального строку на звернення до суду.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, в тому числі у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву).
Тобто, у разі повернення позовної заяви у зв'язку з неподанням особою у визначений судом строк заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними (ч. 2 ст. 123 КАС України), суд повинен застосувати приписи п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Суддя зазначає, що запроваджений в КАС України інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин, саме тому його застосування не може свідчити про надмірний формалізм.
Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права. Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин; при цьому, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа ЄСПЛ «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії», п. 109).
Отже, не заперечуючи наявності дискреційних повноважень у національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, апеляційне чи касаційне оскарження, ЄСПЛ підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (справа «Безруков проти Росії», п. 34).
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Позивачем на підтвердження зазначених обставин належних та відповідних доказів не надано.
У Рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 Європейський Суд з прав людини зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а тому не реалізація цього права є наслідком його власної поведінки.
З урахуванням того, що вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, про що зазначено в ухвалі від 13.03.2025, у відповідності до вимог п.9 ч.4 ст.169 КАС України, вважаю за необхідне позовну заяву в частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 по 09.09.2024 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»; та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати та виплатити з 01.07.2021 по 09.09.2024 ОСОБА_1 з основним розміром 86% від грошового забезпечення щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №540/257/21 від 17.02.2021, з урахуванням раніше виплачених сум - повернути позивачу.
Щодо решти позовних вимог, суддя вважає за можливе прийняти даний адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.
Відповідно до ч. 2, 6 ст. 12 КАС України та з урахуванням визначених ч.1 ст.257 КАС України.
На підставі п.10 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Отже, дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 257, 262, 268-269 КАС України, суддя
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду від 18.03.2025 (вхід. №ЕС/24475/25) - відмовити.
Позовну заяву в частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 по 09.09.2024 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»; та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати та виплатити з 01.07.2021 по 09.09.2024 ОСОБА_1 з основним розміром 86% від грошового забезпечення щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №540/257/21 від 17.02.2021, з урахуванням раніше виплачених сум - повернути позивачу.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 з позовними вимогами:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 10.09.2024 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
2.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати та виплатити з 10.09.2024 ОСОБА_1 з основним розміром 86% від грошового забезпечення щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №540/257/21 від 17.02.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті справи.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд зазначає, що у випадку направлення до суду, у встановлених КАС України випадках заяв по суті справи з доказами по справі, шляхом направлення їх засобами поштового зв'язку, необхідно повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс про надіслання відповідних заяв засобами поштового зв'язку.
У разі неотримання судом відповідних заяв та доказів з урахуванням встановлених нормативів строків пересилання поштових відправлень та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку, суд буде вирішувати питання про подальший розгляд справи у встановлені в ухвалі суду строки.
Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Копію ухвали направити сторонам у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Справа розглядатиметься суддею одноособово.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в частині повернення позовної заяви може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА