Справа № 420/34/25
20 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області (вул.Пилипчука,17, м.Хмельницький, 29000) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АН МОЙ ДОМ» (вул.Сонячна,буд.5, м.Одеса, 65062) про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,-
З позовом до суду звернулось Головне управління ДПС у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АН МОЙ ДОМ» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АН МОЙ ДОМ» (вул.Сонячна,буд.5, м.Одеса, 65062, код ЄДРПОУ 44118621) кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 15704,72 грн. з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АН МОЙ ДОМ» є юридичною особою, перебуває на обліку як платник податків та має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 15704,72 грн. по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, на підставі податкового повідомлення-рішення форми «III» №0137360409 від 06.12.2023 року.
Станом на день звернення до суду вказана заборгованість є непогашеною.
У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені законом строки, на виконання статті 59 Податкового кодексу України, боржнику сформована податкова вимога форми «Ю» №0002214-1303-2201 від 13.02.2024 року, яка направлена рекомендованим листом з повідомленням. У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковий орган звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду 06.01.2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Поштовим відділенням конверт для відповідача було повернуто.
Частиною одинадцятою статті 126 КАС України, передбачено, що в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Водночас, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т.п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов. Тому, відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АН МОЙ ДОМ» (код ЄДРПОУ 44118621) зареєстроване як юридична особа та внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків та розрахунку податкового боргу, податкова заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «АН МОЙ ДОМ» перед бюджетом становить 15704,72 грн., а саме: на підставі податкового повідомлення-рішення форми «III» №0137360409 від 06.12.2023 року.
Податкове повідомлення-рішення форми «III» №0137360409 від 06.12.2023 року та податкова вимога форми «Ю» №0002214-1303-2201 від 13.02.2024 року, направлялись на поштову адресу відповідача, проте поштові відправлення повернулись відправнику з довідкою про не вручення адресату з підстави «за закінченням терміну зберігання».
У добровільному порядку заборгованість перед бюджетом відповідачем погашена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.
Згідно із п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.87.9. ст.89 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, орган державної Податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» №0002214-1303-2201 від 13.02.2024 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом проте, поштове відправлення повернулись відправнику з довідкою про не вручення адресату з підстави «за закінченням терміну зберігання».
Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ст.42 Податкового кодексу України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження або відкликання податкового-повідомлення рішення, на підставі якого виник податковий борг відповідача, або податкової вимоги форми «Ю» №0002214-1303-2201 від 13.02.2024 року.
Згідно п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Судом встановлено, що до стягнення позивачем заявлено заборгованість, яка обліковується за відповідачем по узгодженим грошовим зобов'язанням: по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 15704,72 грн.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст.20 та пп.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Згідно статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Таким чином, позовні вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АН МОЙ ДОМ» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 15704,72 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд також вважає за необхідне на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст.139, 241-246,263 КАС України, суд, -
Адміністративний позов у Хмельницькій області (вул.Пилипчука,17, м.Хмельницький, 29000) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АН МОЙ ДОМ» (вул.Сонячна,буд.5, м.Одеса, 65062) про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «АН МОЙ ДОМ» (вул.Сонячна,буд.5, м.Одеса, 65062, код ЄДРПОУ 44118621) кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 15704,72 грн. з рахунків відповідача у банках, обслуговуючого такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С.Єфіменко