Справа № 420/1039/25
20 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
Стислий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в перерахунку, ОСОБА_1 , довічного грошового утримання починаючи з січня 2021 року;
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови в перерахунку, ОСОБА_1 , довічного грошового утримання починаючи з січня 2021 року;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок, ОСОБА_1 , довічного грошового утримання судді у відставці з січня 2021 року, згідно довідки ДСА України в Одеській області №2546/24-вих. 24.06.2024 станом на 1 січня 2021 року, в якій суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає - 127687,50 грн.;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок, ОСОБА_1 , довічного грошового утримання судді у відставці з січня 2022 року, згідно довідки ТУ ДСА України в Одеській області №2547/24-вих. 24.06.2024 станом на 1 січня 2022 року, в якій суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає - 139556,25 грн.;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок, ОСОБА_1 , довічного грошового утримання судді у відставці з січня 2023 року згідно довідки ДСА України в Одеській області №2548/24-вих. 24.06.2024 станом на 1 січня 2023 року, в якій суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає - 150975,00 грн.;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок, ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці з січня 2024 року згідно довідки ДСА України в Одеській області №2549/24-вих. 24.06.2024 станом на 1 січня 2024 року в якій суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає - 170325,00 грн.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідками №2546/24-вих., №2547/24-вих., №2548/24-вих. та №2549/24-вих. від 24.06.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а також іншими документами які необхідні для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Однак, рішенням № 923110150701 Головного управління Пенсійного фону України в Полтавській області відмовлено у задоволенні заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання. За таких підстав, позивач не погоджується з діями відповідачів та вказує на те, що відповідачами по справі порушено право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, оскільки позивач має право на такий перерахунок відповідно до довідок №2546/24-вих., №2547/24-вих., №2548/24-вих. та №2549/24-вих. від 24.06.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, отриманих від ТУ ДСА України в Одеській області.
27.02.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до п. 1-4 Розділу IV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання. Про наявність правових підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав. Зазначеними вище положеннями регулюється порядок формування оновленої довідки про суддівську винагороду у разі зміни розміру складових такої винагороди. Передбачені наведеним вище Порядком № 3-1 підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання Позивача були відсутні станом на дату звернення Позивача з заявою. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 01.01.2022 становить 2102, 00 грн. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 01.01.2023 становить 2102, 00 грн. Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що у 2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді встановлено з 1 січня у розмірі 2102 грн. Тобто, зазначений показник не змінився в порівнянні з показником, встановленим Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» - в розмірі 2102 грн. Отже, безпосередньо законом, на який посилається Позивач, визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді залишається незмінним та становить 2102 гривні. У зв'язку зі зверненнями суддів у відставці щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2021, роз'ясненнями наданими в листі Державної судової адміністрації від 23.02.2021 №11-3409/21 органи Пенсійного фонду повідомлено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого та апеляційного судів у порівнянні з минулим роком не змінився та становить 63060 грн. та 150100 грн. Водночас Законом України від 21.11.2023 №3481 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України» доповнено розділ ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 п. 144, відповідно до якого у разі звільнення у зв'язку з поданням заяви про відставку незалежно від займаної посади суддям Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України гарантується призначення щомісячного довічного грошового утримання у розмірі та в порядку, передбачених цим Законом, виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду. Виходячи з викладеного, змін розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді після 18.02.2020 не проводилось. За вказаних обставин позивач не має право на перерахунок довічного грошового утримання суддям, про що позивачу повідомлено листом від 25.07.2024 №21360-20018/Ж-02/8-1500/24.
06.03.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що з 18.02.2020 порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці регулюється статтею 142 Закону № 1402, згідно з якою розмір щомісячного довічного грошового утримання не залежить від факту проходження суддею кваліфікаційного оцінювання або призначення на посаду судді за результатами конкурсу. Питання щодо перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судцям у відставці вирішується відповідно до норм частини четвертої статті 142 Закону № 1402 - у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Відповідно до п.4 розділу II Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фону України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. У Рішенні від 14.12.2000 № 15-рп/2000 Конституційний Суд України визначив, що положення частини другої статті 150 Конституції України щодо виконання рішення Конституційного Суду України необхідно зрозуміти так, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України втрати чинність, з Дня ухвалення Конституційного Суду України рішення про їх неконституційність. Враховуючи зазначене, право на перерахунок щомісячного довічного Грошового утримання судді у відставці, який не проходив Кваліфікаційного оцінювання, не призначався на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Закону № 1402, не працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо цього відповідного і рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання або конкурс за зверненнями, що надходять після 18 лютого 2020 року, виникає згідно статті 142 Закону № 1402. Суддям у відставці, яким за їх зверненнями до 18.02.2020 проведено перерахунок і щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2020 виходячи із розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-УІ «Про судоустрій і статус суддів», перерахунок буде здійснюватися при збільшенні розміру суддівською винагороди після 18.02.2020. Крім того, питання проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці може бути розглянуто тільки у разі збільшення розміру суддівської винагороди, після винесення рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, а саме після 18.02.2020. Натомість, після 18.02.2020 не приймались нормативно-правові акти щодо зміни розміру складових такої винагороди.
Заяви чи клопотання від сторін не надходили.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Обставини справи.
ОСОБА_1 рішенням Вищої ради правосуддя №3353/0/15-18 від 06.11.2018 року звільнений з посади судді Малиновського районного суду м. Одеси у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Позивач є суддею у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді.
26.04.2024 року Територіальним управлінням Державної судово адміністрації України в Одеській області виготовлено довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 2546/24-вих станом на 2021 рік, № 2547/24-вих станом на 2022 рік, № 2548/24-вих станом на 2023 рік та № 2549/24-вих станом на 2024 рік.
14.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 26.04.2024 року №2546/24-вих., №2547/24-вих., №2548/24-вих. та №2549/24-вих., виданих ТУ ДСА України в Одеській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області за принципом екстериторіальності розглянуто вищезазначену заяву та прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії № 951050832021 від 22.08.2024 року. У вказаному рішенні зазначено, що відповідно до вимог частини третьої статті 135 закону 1402 базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» №1928-ХІ від 02.12.2021р. Визначено, що прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 року в порівнянні з минулим роком не змінився. Проаналізувавши подані документи, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку, так як на даний час відсутній порядок проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці з урахуванням Рішення Конституційного суду від 18.02.2020 року №1-15/2018(4086/16).
Вважаючи відмову у перерахунку пенсії протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Відповідно до ст.130 Конституції України, розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII).
Відповідно до ст.142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 2 ст. 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Пунктом 1 ч.3 ст.135 Закону №1402-VIII встановлено базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 135 Закону №1402-VIII до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років 15 відсотків, більше 5 років 20 відсотків, більше 10 років 30 відсотків, більше 15 років 40 відсотків, більше 20 років 50 відсотків, більше 25 років 60 відсотків, більше 30 років 70 відсотків, більше 35 років 80 відсотків посадового окладу.
Відповідно до ч. 6 ст. 135 Закону №1402-VIII суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Згідно п. 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року №3-1 (далі Порядок №3-1), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Згідно з п.6 Розділу IV Порядку № 3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.
Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
Згідно з п.7-9 Розділу IV Порядку №3-1 документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок. У разі якщо внаслідок перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання зменшується, щомісячне довічне грошове утримання виплачується в раніше встановленому розмірі, про що орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, повідомляє суддю.
Висновки суду.
Аналіз наведених норм законодавства дозволяє суду зробити висновок про те, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці залежить саме від розміру суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді. У разі зміни суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Таким чином, законодавець пов'язує розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із суддівською винагородою судді, який працює на відповідній посаді.
Суд зазначає, що основним документом, на підставі якого позивачу визначається розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, є довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Як установлено судом, Територіальним управлінням Державної судово адміністрації України в Одеській області 24.06.2024 року виготовлено довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 2546/24-вих станом на 2021 рік, № 2547/24-вих станом на 2022 рік, № 2548/24-вих станом на 2023 рік та № 2549/24-вих станом на 2024 рік:
станом на 01.01.2021 року 127687,50 грн, в тому числі посадовий оклад - 85125,00 грн, доплата за вислугу років (50%) - 42562,50 грн.;
станом на 01.01.2022 року 139556,25 грн, в тому числі посадовий оклад - 93037,50 грн, доплата за вислугу років (50%) - 46518,75 грн.;
станом на 01.01.2023 року 150975,00 грн, в тому числі посадовий оклад - 100650,00 грн, доплата за вислугу років (50%) - 50325,00 грн.;
станом на 01.01.2024 року 170325,00 грн, в тому числі посадовий оклад - 113550,00 грн, доплата за вислугу років (50%) - 56775,00 грн.
За таких обставин, суд вважає доведеним право позивача на перерахунок його грошового утримання судді у відставці з 01.01.2021 року на підставі довідки № 2546/24-вих від 24.06.2024 року, з 01.01.2022 року на підставі довідки № 2547/24-вих від 24.06.2024 року, з 01.01.2023 року на підставі довідки № 2548/24-вих від 24.06.2024 року, з 01.01.2024 року на підставі довідки № 2549/24-вих від 24.06.2024 року.
Доводи відповідачів, що у 2021-2024 роках прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення розміру суддівської винагороди складає 2102 грн., суд вважає необґрунтованими.
Так, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", разом із встановленням станом на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.
До 2021 року для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Варто зазначити, що зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період 2021-2024 роки до Закону України "Про прожитковий мінімум" щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає.
Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
При цьому, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм Закону України про Державний бюджет України, статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" викладена у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі № 360/503/21, 22 червня 2023 року у справі № 400/4904/21, від 12 липня 2023 року у справі № 140/5481/22 та від 24 липня 2023 року у справі № 280/9563/21.
Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня відповідного року, на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), є неправомірним.
Суд зазначає, що відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України, статті 14 КАС України судове рішення, що набрало законної сили, є обов'язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України затверджений Постановою Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 лютого 2023 року № 7-2), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за №200/14891 (далі Порядок № 3-1).
Пунктом 1 розділу І Порядку № 3-1 визначено, що заява про призначення/ перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання) суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.
Відповідно до пункту 6 розділу ІV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через веб-портал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.
Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
За нормами пунктів 7-9 Порядку № 3-1 документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
З урахуванням наведених норм, суд зауважує, що правові норми Порядку № 3-1 не наділяють повноваженнями територіальні органи Пенсійного фонду України на перевірку складових довідки про розмір суддівської винагороди для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
У ході судового розгляду судом встановлено, а відповідачами не спростовано, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідок ТУ ДСА України в Одеській області від 26.04.2024 року №2546/24-вих., №2547/24-вих., №2548/24-вих. та №2549/24-вих. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року та на 01.01.2024 року.
За результатами розгляду зазначеної заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відмовив у перерахунку пенсії позивача у рішенні № 951050832021 від 22.08.2024 року.
З огляду на наведене, суд зауважує, що спірне рішення не відповідає основним критеріям до рішення суб'єкта владних повноважень, визначених у частині 2 статті 2 КАС України.
Зазначене свідчить, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 951050832021 від 22.08.2024 року є протиправними та підлягає скасуванню.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2005 за №8-рп/2005 зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
У мотивувальній частині Рішення від 14.12.2011 за №18-рп/2011 Конституційний Суд України вказав на неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 за №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Пунктом 6.1 Європейської хартії про закон "Про статус суддів" від 10.07.1998 передбаченого, що рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість.
Згідно з пунктом 54 Рекомендації CM/Rес (2010)12 від 17.11.2010 Комітету Міністрів Ради Європи оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці.
З огляду на викладене, конституційний статус судді зумовлює обов'язок держави гарантувати достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці - щомісячне довічне грошове утримання. Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а виступає засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
В Рішенні у справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (пункт 70).
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.09.2014 дійшов висновку, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого Протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Разом з тим, частиною 2 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов'язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява (постанова Верховного Суду від 24 вересня 2019 року у справі №819/1420/15).
Установлюючи правило, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, ця норма встановлює виняток у вигляді можливості у суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (постанови Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі №826/6965/14, від 27 листопада 2018 року у справі №807/997/16, від 15 липня 2019 року у справі №804/14556/15, від 20 листопада 2019 року у справі №826/9457/18, від 22 листопада 2019року у справі №815/4392/15, від 23 грудня 2019 року у справі №815/3145/15, від 7 лютого 2020 року у справі №826/11086/18, від 5 травня 2020 року у справі №1340/4044/18, від 23червня 2020 року у справі №820/1545/16, від 6 серпня 2020 року у справі №805/3147/16-а).
Такі повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права (постанова Верховного Суду від 7 лютого 2020 року у справі №826/11086/18).
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Таким чином, на переконання суду, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача з метою запобігання порушення його прав на належну пенсію, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав позивача без необхідності додаткових його звернень до суду та виконання будь-яких інших умов для цього, суд дійшов висновку, що слід вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 951050832021 від 22.08.2024 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2021 року, з 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року та з 01 січня 2024 року; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2021 року - на підставі довідки Територіального управління Державної судово адміністрації України в Одеській області від 24.06.2024 року № 2546/24-вих. про суддівську винагороду станом на 01 січня 2021 року, з 01 січня 2022 року - на підставі довідки Територіального управління Державної судово адміністрації України в Одеській області від 24.06.2024 року № 2547/24-вих. про суддівську винагороду станом на 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року - на підставі довідки Територіального управління Державної судово адміністрації України в Одеській області від 24.06.2024 року № 2548/24-вих. про суддівську винагороду станом на 01 січня 2023 року, з 01 січня 2024 року - на підставі довідки Територіального управління Державної судово адміністрації України в Одеській області від 24.06.2024 року № 2549/24-вих. про суддівську винагороду станом на 01 січня 2024 року, із врахуванням проведених виплат.
Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача є належним та достатнім в даному випадку.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Розподіл судових витрат.
Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36600, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 951050832021 від 22.08.2024 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2021 року, з 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року та з 01 січня 2024 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2021 року - на підставі довідки Територіального управління Державної судово адміністрації України в Одеській області від 24.06.2024 року № 2546/24-вих. про суддівську винагороду станом на 01 січня 2021 року, з 01 січня 2022 року - на підставі довідки Територіального управління Державної судово адміністрації України в Одеській області від 24.06.2024 року № 2547/24-вих. про суддівську винагороду станом на 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року - на підставі довідки Територіального управління Державної судово адміністрації України в Одеській області від 24.06.2024 року № 2548/24-вих. про суддівську винагороду станом на 01 січня 2023 року, з 01 січня 2024 року - на підставі довідки Територіального управління Державної судово адміністрації України в Одеській області від 24.06.2024 року № 2549/24-вих. про суддівську винагороду станом на 01 січня 2024 року, із врахуванням проведених виплат.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко