Справа № 420/37951/24
19 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міської комісії з розгляду заяв документів членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю, які захищали суверенітет та територіальну цілісність України або брали участь у бойових діях на території інших держав про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення при виконавчому комітеті Одеської міської ради, третя особа: Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Міської комісії з розгляду заяв документів членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю, які захищали суверенітет та територіальну цілісність України або брали участь у бойових діях на території інших держав про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення при виконавчому комітеті Одеської міської ради (далі - відповідач), третя особа: Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якій просить:
- скасувати рішення Міської комісії з розгляду заяв документів членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України або брали участь у бойових діях на території інших держав, про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення від 07.10.2024 р. № 351;
- зобов'язати Міську комісію з розгляду заяв документів членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України або брали участь у бойових діях на території інших держав, про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення вчинити дії направленні на виконання рішення Міської комісії від 21.07.2021 р. № 194, а саме перерахувати розмір грошової компенсації з урахуванням здійснених перерахунків у сумі 3677786,55 грн. на особистий рахунок ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням відповідача від 21.07.2021 р. № 194 позивачу призначено грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення у розмірі 2396325,34 грн. Компенсація проведена з розрахунку на 4-х осіб, а саме: заявника, дружину заявника ОСОБА_2 , двох синів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . За рішенням відповідача від 03.05.2024 р. № 313 розмір грошової компенсації складає 3677786,55 грн. Проте, рішенням від 07.10.2024 р. № 351 відповідачем відмовлено позивачу у виплаті грошової компенсації та скасовано рішення міської комісії від 21.07.2021 р. № 194. В обґрунтування оскаржуваного рішення відповідач вказав про не повідомлення позивачем відомостей про зміну складу сім'ї та не здійснення повторного огляду медико-соціальною експертною комісією. Позивач не згоден із оскаржуваним рішенням, оскільки є учасником бойових дій, приймав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, є особою з інвалідністю 2 групи, а тому вважає, що має право на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення згідно з Порядком виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. № 719. Позивач вважає свої права порушеними, а рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 10.12.2024 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
07.01.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що абз.1 п.23 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. № 719 на заявника, якому призначено грошову компенсацію покладається обов'язок, зокрема, у разі втрати статусу особи з інвалідністю, зміни у складі сім'ї протягом 30 календарних днів поінформувати у письмовій формі орган соціального захисту населення або уповноважений орган про такі зміни. Відповідач зазначає, що обов'язковою умовою для отримання компенсації за належні для отримання жилі приміщення є наявність в особи статусу "особа з інвалідністю". Однак, термін дії довідки до акту огляду МСЕК закінчився 01.04.2023 р., а позивачем не надано жодних пояснень та документів щодо продовження групи інвалідності. Крім того, відповідно до інформації з офіційного веб-порталу "Судова влада України" та Єдиного державного реєстру судових рішень, 01.01.2024 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано шлюб. Однак, повідомлень щодо зміни у складі сім'ї, втрати статусу "особа з інвалідністю" позивач відповідачу не надавав. З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийнято правомірно, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.
16.01.2025 р. позивач надав до суду відповідь на відзив, в якому заперечив проти доводів та аргументів, викладених у відзиві. Зазначає, що не втратив статусу особи з інвалідністю ІІ групи, оскільки так як строк повторного огляду припав на період дії воєнного стану на території України, то відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 р. № 225 строк інвалідності позивача продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану. Також наголошує, що зміни у складі сім'ї є підставою для перегляду рішення про призначення грошової компенсації, тоді як підстави для відмови у виплаті грошової компенсації передбачено п.14 Порядку № 719, в якому зміни у складі сім'ї не зазначаються.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило заяв про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.11.2014 р. є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 03.06.2019 р. № 5106-5106-5000136679.
В період з 16.03.2019 р. по 17.06.2019 р. позивач безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.08.2019 р. № 154/111/3337.
Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 165575 від 01.03.2021 р. позивачу встановлено другу групу інвалідності через захворювання, пов'язані із захистом Батьківщини.
15.04.2021 р. Управлінням соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради видано позивачу посвідчення серії НОМЕР_1 , за яким ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи з 26.03.2021 р.; посвідчення до 01.04.2023 р. та дійсне на всій території України.
Позивач перебуває на квартирному обліку в Київській районній адміністрації Одеської міської ради, складом сім'ї в 4 особи (позивач, дружина та 2 сина) з 03.10.2019 р., розпорядження КРА OMP № 489-01p від 03.10.2019 р., з 30.04.2021 р. згідно з розпорядженням КРА ОМР № 260-01р заявника включено до пільгової черги, як особу з інвалідністю внаслідок війни І групи.
Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.06.2020 р. №№ 263507760, 263504478, 263513205, 263518939 родина має квартиру, загальною площею 36,2 кв. м, житловою 17,8 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Міської комісії з розгляду заяв документів членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю, які захищали суверенітет та територіальну цілісність України або брали участь у бойових діях на території інших держав про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення при виконавчому комітеті Одеської міської ради від 21.07.2021 р. № 194 вирішено призначити позивачу грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення у розмірі 2 396 325,34 грн.
Розрахунок грошової компенсації здійснено на 4 особи: заявника - ОСОБА_1 , дружину заявника - ОСОБА_2 , двох синів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 27.07.2023 р. № 647 "Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами у країни (розрахованих станом на 01.07.2023 р.)" рішенням Міської комісії від 03.05.2024 р. № 313 здійснено перерахунок розміру грошової компенсації, сума якого склала 3677786,55 грн.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 29.11.2023 р. у справі № 947/25317/23, яке набрало законної сили 01.01.2024 р., розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
10.07.2024 р. на адресу відповідача надійшло подання Управління соціального захисту населення в Київському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради № 16.01-05/2625 з проханням переглянути рішення Міської комісії з розгляду заяв документів членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю, які захищали суверенітет та територіальну цілісність України або брали участь у бойових діях на території інших держав про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення при виконавчому комітеті Одеської міської ради від 21.07.2021 р. № 194 у зв'язку із нововиявленими обставинами, а саме: розірванням 01.01.2024 р. шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також не проходження позивачем повторного огляду медико-соціальної експертної комісії.
Рішенням від 07.10.2024 р. № 351 відповідачем відмовлено у виплаті грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення та скасовано рішення від 21.07.2021 р. № 194.
Вважаючи оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Основного Закону України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначено в Законі України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
Пунктом 14 частини 1 статті 12 Закону № 3551-XII передбачено, що учасникам бойових дій надаються такі пільги: зокрема першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом. Причому там же зазначено, що учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, - протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.
В ст.1 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) зазначено, що відповідно до Конституції України громадяни мають право на житло. Це право забезпечується розвитком і охороною житлового фонду, сприянням кооперативному та індивідуальному житловому будівництву, справедливим розподілом під громадським контролем жилої площі, яка надається в міру здійснення програми будівництва благоустроєних житл, наданням громадянам за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, а також невисокою платою за квартиру і комунальні послуги.
Згідно ст.48-1 ЖК України порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. № 719 "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також їх сімей", затверджено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також їх сімей (в редакції на 10.07.2024 р., чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 719).
Відповідно до п.3 Порядку № 719 право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають особи з інвалідністю I-II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які перебувають на квартирному обліку (далі - особи з інвалідністю).
Згідно п.4 Порядку № 719 грошова компенсація виплачується у повному обсязі в порядку черговості відповідно до дати взяття на квартирний облік та з урахуванням категорії одержувача грошової компенсації для членів сімей осіб, визначених пунктом 2 цього Порядку, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Пунктом 5 Порядку № 719 передбачено, що за поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, за рішенням виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації утворюється комісія щодо розгляду заяв членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та осіб з інвалідністю про призначення грошової компенсації.
За приписами п.6 Порядку № 719 до повноважень комісії належить, зокрема: проведення перевірки наявності у одержувача грошової компенсації статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, встановленого відповідно до пунктів 2-5 частини першої статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, встановленого відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; проведення перевірки складу сім'ї особи з інвалідністю; прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації; перегляд рішення про призначення грошової компенсації за нововиявленими обставинами (у разі змін у майновому стані, у складі сім'ї, зміни показників опосередкованої вартості спорудження житла, у зв'язку з втратою статусу члена сім'ї загиблого або особи з інвалідністю внаслідок війни, зняття з квартирного обліку, набрання законної сили обвинувальним вироком суду у зв'язку із вчиненням одержувачем грошової компенсації, членами сім'ї особи з інвалідністю, на яких розраховується грошова компенсація (крім неповнолітніх дітей), злочину проти України, вручення одержувачу грошової компенсації повідомлення про підозру у вчиненні злочину проти України тощо); скасування попереднього рішення за нововиявленими обставинами; прийняття рішення про відмову у виплаті грошової компенсації; визначення розміру грошової компенсації; визначення суми коштів, яка підлягає поверненню, якщо одержувач грошової компенсації або його законний представник не повідомили про зміни у майновому стані, у складі сім'ї, втрату статусу члена сім'ї загиблого або особи з інвалідністю внаслідок війни, зняття з квартирного обліку, тощо.
Відповідно до абз.1 п.9 Порядку № 719 орган соціального захисту населення протягом десяти робочих днів з дня прийняття заяви про призначення грошової компенсації з усіма необхідними документами вносить до комісії подання про виплату грошової компенсації.
Згідно п.11 Порядку № 719 комісія протягом п'яти робочих днів з дня надходження подання розглядає його по суті і в присутності заявника (його законного представника чи уповноваженої особи), заявника, який перемістився, приймає рішення щодо призначення (відмови в призначенні/виплаті) грошової компенсації, перегляду рішення, скасування попереднього рішення, надання дозволу на відкриття спеціального рахунка в уповноваженому банку за місцем перебування заявника, який перемістився, на обліку в базі даних, виплати грошової компенсації, яку було призначено і не виплачено на території, на якій ведуться бойові дії, заявнику, який перемістився, за місцем перебування на обліку в базі даних.
За приписами п.14 Порядку № 719 комісія відмовляє заявнику в призначенні грошової компенсації з таких підстав: 1) особа, яка загинула (пропала безвісти), померла, не належала до осіб, визначених пунктами 2-5 частини першої статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 2) особа, яка загинула (пропала безвісти), померла, або особа з інвалідністю не брала безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та/або у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (відсутні документи, визначені у підпунктах 3 і 4 пункту 8 цього Порядку); 3) член сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, не належить до членів сім'ї осіб, визначених в абзацах дванадцятому - вісімнадцятому статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 4) особа з інвалідністю не належить до осіб, визначених у пунктах 11-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 5) заявник не перебуває на квартирному обліку; 6) заявник є членом сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, за категорією, нижчою, ніж категорія, до якої належить інший член цієї ж сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, в разі одночасного подання ними заяви про отримання грошової компенсації; 7) заявник є членом сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, за категорією, нижчою, ніж категорія, до якої належить інший член цієї ж сім'ї, який вже отримав житло або грошову компенсацію, - до виплати грошової компенсації всім членам сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, і мають першочергове право на таку виплату; 8) заявнику вже надавалося житло або вже виплачувалася грошова компенсація як члену сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, або як особі з інвалідністю за рахунок бюджетних та благодійних коштів, залучених коштів суб'єктів господарювання, інших джерел, не заборонених законодавством; 9) заявник та члени його сім'ї, на яких було розраховано грошову компенсацію, володіють майновими правами на об'єкти незавершеного житлового будівництва чи правом власності на житлове приміщення, що відповідає нормі жилої площі, визначеної статтею 47 ЖК України (на кожного члена сім'ї), що розташовані в населених пунктах на підконтрольній Україні території (крім житлового приміщення, яке зруйноване (знищене) або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, зокрема з моменту введення воєнного стану), або таке нерухоме майно було відчужено протягом п'яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації; 10) подання недостовірних відомостей; 11) наявність обвинувального вироку суду у зв'язку із вчиненням заявником злочину проти України; 12) виплата одноразової грошової допомоги або відмови в її отриманні.
Виключний перелік підстав для відмови у виплаті грошової компенсації закріплено в п.35 Постанови № 719, серед них: втрата заявником (заявником, який перемістився) статусу члена сім'ї загиблого або особи з інвалідністю внаслідок війни; придбання, набуття у власність заявником (заявником, який перемістився) та/або членами його сім'ї, на яких розраховано грошову компенсацію, житлового приміщення на підконтрольній Україні території, інвестування в об'єкти житлового будівництва шляхом укладення інвестиційного договору відповідно до Закону України "Про інвестиційну діяльність" або договору купівлі-продажу майнових прав, або договору про пайову участь з нормою жилої площі, що відповідає нормі, визначеній ст.47 ЖК України (на кожного члена сім'ї), після призначення грошової компенсації (крім житлового приміщення, яке зруйноване (знищене) або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, зокрема з моменту введення воєнного стану, що підтверджується актом комісійного обстеження та/або відомостями з Реєстру пошкодженого та знищеного майна на умовах, визначених абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим пункту 14 цього Порядку); заявника (заявника, який перемістився) з квартирного обліку; зняття заявника, який перемістився, з обліку в базі даних; виплата члену сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, одноразової грошової допомоги або відмова в її отриманні після призначення грошової компенсації; наявність обвинувального вироку суду у зв'язку із вчиненням заявником (заявником, який перемістився) злочину проти України після призначення грошової компенсації.
Вручення повідомлення про підозру за вчинення заявником (заявником, який перемістився) злочину проти України є підставою для відстрочення виплати грошової компенсації, яке діє до моменту ухвалення виправдувального вироку або набрання законної сили обвинувальним вироком суду у зв'язку із вчиненням заявником (заявником, який перемістився) злочину проти України.
Судом встановлено, що позивач в період з 16.03.2019 р. по 17.06.2019 р. безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, в результаті чого йому встановлено другу групу інвалідності через захворювання, пов'язані із захистом Батьківщини. З метою реалізації свого права на отримання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення позивач звернувся до відповідача, рішенням якого від 21.07.2024 р. № 194 вирішено призначити позивачу відповідну компенсацію у розмірі 2 396 325,34 грн. За наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 27.07.2023 р. № 647 здійснено перерахунок розміру останньої для позивача, сума якого склала 3 677 786,55 грн.
На підставі подання Управління соціального захисту населення в Київському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради № 16.01-05/2625 відповідач переглянув рішення від 21.07.2021 р. № 194 у зв'язку із нововиявленими обставинами та прийняв нове рішення від 07.10.2024 р. № 351, яким відмовлено у виплаті грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення та скасовано рішення від 21.07.2021 р. № 194. У якості підстав для прийняття оскаржуваного рішення відповідач вказав на втрату позивачем статусу "особа з інвалідністю", а також не повідомлення про зміну сімейного стану.
Аргументуючи протиправність оскаржуваного рішення позивач вказує, що не втрачав свій статус "особа з інвалідністю", оскільки на період воєнного стану строк інвалідності позивача продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування.
Натомість відповідач у своєму відзиві наголошує, що перенесення повторного огляду встановлення статусу інвалідності, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, можливий лише за умови неможливості направлення особи на такий огляд, а не автоматично. Поряд з цим, після закінчення строку, на який встановлена інвалідність, від позивача жодних пояснень щодо причин неможливості проходження повторного медичного огляду не надходила.
Відповідно до приписів ст.ст.1, 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 р. № 875-XII (в редакції від 01.01.2024 р., чинній на момент виникнення спірних правовідносин), особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Згідно з абз.1 п.35 Порядку № 709 підставами для відмови у виплаті грошової компенсації є втрата заявником (заявником, який перемістився) статусу члена сім'ї загиблого або особи з інвалідністю внаслідок війни.
Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи дітям на період дії воєнного стану на території України визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 р. № 225 (в редакції від 31.02.2022 р., чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 3 цієї постанови передбачалось, що повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення: осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317.
З аналізу наведених положень вбачається, що у разі закінчення терміну дійсності довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, якою особі встановлено інвалідність, а також відповідного посвідчення під час дії воєнного стану, статус особи як "особи з інвалідністю" не втрачається, а навпаки - продовжується до завершення останнього дня шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану на території України не залежно від наявності в особи можливості проходження повторного огляду медико-соціальною експертною комісією.
Враховуючи, що термін дії довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 165575 від 01.03.2021 р., якою позивачу встановлено другу групу інвалідності через захворювання, пов'язані із захистом Батьківщини, а також посвідчення серії НОМЕР_1 закінчився 01.04.2023 р., тобто під час дії воєнного стану на території України, суд приходить до висновку, що позивач не втратив свій статус "особи з інвалідністю".
Щодо зміни сімейного стану позивача як підстави для прийняття оскаржуваного рішення й відмови у виплаті грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено, що за рішенням Київського районного суду м.Одеси від 29.11.2023 р. у справі № 947/25317/23, яке набрало законної сили 01.01.2024 р., розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Поряд з цим, приймаючи рішення від 21.07.2021 р. № 194 про виплату позивачу грошової компенсації за належні для отримання жилих приміщень, відповідач здійснив розрахунок суми, яка підлягала виплаті позивачу з урахуванням спільного проживання позивача та його дружини.
Згідно абз.1, 2, 4, 6, 8 п.23 Порядку № 719 передбачено, що у разі змін у майновому стані, у складі сім'ї, втрати статусу члена сім'ї загиблого або особи з інвалідністю внаслідок війни, зняття з квартирного обліку, набрання законної сили обвинувальним вироком суду у зв'язку із вчиненням заявником (заявником, який перемістився), членами сім'ї особи з інвалідністю (крім неповнолітніх дітей) злочину проти України, вручення заявнику (заявнику, який перемістився) повідомлення про підозру у вчиненні злочину проти України заявник (заявник, який перемістився), якому призначено грошову компенсацію, зобов'язаний протягом 30 календарних днів поінформувати у письмовій формі місцевий орган або уповноважений орган про такі зміни (набуття заявником (заявником, який перемістився) та членами його сім'ї, на яких розраховано грошову компенсацію, майнових прав на житло чи права власності на житлове приміщення, після призначення грошової компенсації, державної реєстрації народження або смерті члена сім'ї, державної реєстрації шлюбу/ розірвання шлюбу, включення до складу сім'ї нових членів сім'ї тощо) та надати копії відповідних підтвердних документів.
У такому разі рішення про призначення грошової компенсації підлягає перегляду комісією, якщо у день подання заяви та документів грошова компенсація не виплачена.
Під час перерахунку грошової компенсації у зв'язку із зміною у складі сім'ї зберігається черговість виплати грошової компенсації, крім випадку, передбаченого в абзаці четвертому цього пункту, коли черговість виплати грошової компенсації визначається за часом взяття на квартирний облік повнолітнього члена сім'ї.
Якщо заявник або його законний представник чи уповноважена особа не повідомили місцевому органові, а заявник, який перемістився, - уповноваженому органу про зміни у майновому стані, у складі сім'ї, втрату статусу члена сім'ї загиблого або особи з інвалідністю внаслідок війни, зняття з квартирного обліку, набрання законної сили обвинувальним вироком суду у зв'язку із вчиненням заявником (заявником, який перемістився), членами сім'ї особи з інвалідністю (крім неповнолітніх дітей) злочину проти України, вручення заявнику (заявнику, який перемістився) повідомлення про підозру у вчиненні злочину проти України, що спричинило виплату грошової компенсації без наявності правових підстав або у розмірі, визначеному без урахування жилої площі, яка перебуває у власності заявника (заявника, який перемістився), членів його сім'ї, які включені в розрахунок грошової компенсації, з розрахунку на померлу особу або на особу, яка не є членом його сім'ї, заявник (заявник, який перемістився) повертає місцевому розпоряднику різницю надміру виплачених коштів добровільно або за рішенням суду. Сума коштів, яка підлягає поверненню, визначається комісією з урахуванням норм пунктів 18 і 19 цього Порядку.
Якщо після перерахування коштів грошової компенсації на спеціальний рахунок заявника (заявника, який перемістився) місцевому органу або уповноваженому органу стало відомо про зміни у складі сім'ї, зокрема про державну реєстрацію смерті члена його сім'ї, на якого було розраховано та виплачено грошову компенсацію, або державну реєстрацію розірвання шлюбу з таким членом сім'ї, про зміни у його майновому стані та/або членів його сім'ї, на яких було розраховано та виплачено грошову компенсацію, які відбулися до перерахування коштів грошової компенсації на такий рахунок, і заявник (заявник, який перемістився) не повідомив про такі зміни, розмір грошової компенсації підлягає перерахунку комісією за нововиявленими обставинами без звернення заявника (заявника, який перемістився).
З викладеного правового регулювання вбачається, що зміни у складі сім'ї особи, якій призначено грошову компенсацію обумовлюють перегляд комісією рішення про призначення грошової компенсації та в розумінні п.35 Порядку № 719 не є підставою для відмови у її виплаті, адже навіть після перерахування коштів на спеціальний рахунок заявника розірвання шлюбу лише має наслідком перерахунок розміру такої компенсації.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем під час прийняття рішення про відмову позивачу у виплаті грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення від 07.10.2024 р. № 351 не враховано усі обставини, що мають значення для даного виду соціальної допомоги, як наслідок, відповідач допустив неналежний перегляд рішення від 21.07.2021 р. № 194 за нововиявленими обставинами та, відповідно, прийняв необґрунтоване рішення про відмову позивачу у виплаті грошової компенсації за належні для отримання жилих приміщень та скасування рішення від 21.07.2021 р. № 194.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії направленні на виконання рішення від 21.07.2021 р. № 194, а саме перерахувати розмір грошової компенсації з урахуванням здійснених перерахунків у сумі 3 677 786,55 грн. на особистий рахунок, суд враховує наступне.
Згідно з п.1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 р. № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Таким чином, оскільки оскаржуване рішення стосувалось нововиявлених обставин, зокрема, щодо сімейного стану позивача, що обумовлює зміну розміру грошової компенсації, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 , при цьому, встановлення відповідного розміру останньої відноситься до дискреційних повноважень відповідача, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов'язання відповідача повторно переглянути рішення про призначення позивачу грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення від 21.07.2021 р. № 194 за нововиявленими обставинами й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Положеннями ч.1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.
Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Міської комісії з розгляду заяв документів членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю, які захищали суверенітет та територіальну цілісність України або брали участь у бойових діях на території інших держав про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення при виконавчому комітеті Одеської міської ради (65022, м.Одеса, вул. Косовська, буд.2-д, код ЄДРПОУ - відсутній), третя особа: Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (65022, м.Одеса, вул. Косовська, буд.2-д, код ЄДРПОУ 36290160) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Міської комісії з розгляду заяв документів членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю, які захищали суверенітет та територіальну цілісність України або брали участь у бойових діях на території інших держав про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення при виконавчому комітеті Одеської міської ради (65022, м.Одеса, вул. Косовська, буд.2-д, код ЄДРПОУ - відсутній) від 07.10.2024 р. № 351 про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) у виплаті грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення та скасування рішення від 21.07.2021 р. № 194.
Зобов'язати Міську комісії з розгляду заяв документів членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю, які захищали суверенітет та територіальну цілісність України або брали участь у бойових діях на території інших держав про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення при виконавчому комітеті Одеської міської ради (65022, м.Одеса, вул. Косовська, буд.2-д, код ЄДРПОУ - відсутній) повторно переглянути рішення про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення від 21.07.2021 р. № 194 за нововиявленими обставинами й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко