Справа № 420/25523/24
19 березня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національного агентства з питань запобігання корупції в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 11 липня 2024 року № 223-О “Про звільнення ОСОБА_1 »;
зобов'язати Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу правового забезпечення діяльності Управління правового забезпечення Державного агентства меліорації та рибного господарства України з 15 липня 2024 року;
стягнути з Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 16 липня 2024 року по день ухвалення рішення суду;
стягнути з Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на користь ОСОБА_1 на відшкодування заподіяної моральної шкоди 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Ухвалою суду прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що представником відповідача у заяві не наведено переконливих аргументів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду є недостатнім подання письмових заяв по суті справи, натомість необхідно провести також усні слухання, під час яких з'ясувати спірні фактичні обставини.
У свою чергу необхідно зауважити, що положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Таким чином забезпечується принцип змагальності сторін.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у заявах по суті справи, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Також суд наголошує, що відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, пояснення з приводу обставин справи учасники справи викладають письмово у заявах по суті справи та при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи суд досліджує докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору.
При цьому, усні пояснення учасників справи не є засобом доказування у розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду витребувано докази у справі, які необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, встановлено строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка застосовується незалежно від того, в порядку якого провадження розглядається справа.
Крім того, суд зазначає, що частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Дана справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 257 КАС України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що характер спірних правовідносини та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а проведення судового засідання може суттєво сповільнити вирішення справи, тому наявні підстави для відмови у задоволенні заяви представника відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та розглядати справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись ст.ст. 44, 243, 248, 257, 260, 262 КАС України,
У задоволенні заяви представника відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.К.Василяка