Справа № 420/29913/24
20 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «БЕСТА» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «БЕСТА» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 30.08.2024 № UA500370/2024/000054/1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.07.2024 між компанією BRIMSTONE KIMYA SAN. TIC. A.S. (Туреччина) (далі - Продавець) та покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «БЕСТА» (Україна) (далі - Позивач) було укладено зовнішньоекономічний контракт № BRIMEX24-016, згідно з яким Продавець продає, а Позивач купує фосфорити, код УКТЗЕД 251020001011.
На виконання вказаного контракту до порта Ізмаїл (Україна) на адресу Позивача на підставі коносаменту (Bill of lading) від 21.08.2024 № 2 надійшла партія товару: фосфати кальцію природні-фосфорити вагою нетто 1 488 059 кг.
Відповідно до рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) від 21.08.2024 № BRI2024000000127 вартість товару становила 282 731,21 доларів США.
З метою митного оформлення товару Одеській митниці уповноваженим представником Позивача ТОВ «АЛЕКСАНДРИЯ И К» 30.08.2024 було подано митну декларацію № 24UA500370004886U5. У графі 12 вказаної митної декларації була заявлена митна вартість товару - 11 678 351,42 грн.
Проте документи, надані декларантом разом з митною декларацією, Відповідач визнав такими, що містять розбіжності, і в електронному повідомленні від 30.08.2024, виклавши питання до документів, з посиланням на частину 3 статті 53 Митного кодексу України попросив надати додаткові документи.
У відповідь на вимогу про надання документів листом від 30.08.2024 № 490 Позивач щодо кожного з викладених в електронному повідомленні питань, визначених як розбіжності в документах, надав Відповідачу вичерпні пояснення.
У свою чергу декларант листом від 30.08.2024 № 30-08/АІК-1 повідомив Відповідача про надання усіх необхідних для підтвердження митної вартості та наявних у нього документів.
Однак 30.08.2024 Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500370/2024/000054/1, в якому повторено висновок про наявність у наданих декларантом документах розбіжностей.
Позивач вважав, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту, відповідають вимогам ст.53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства.
Ухвалою від 30.09.2024 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 15.10.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Одеської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
14.10.2024 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив таке.
Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 24UA500370004886U5 від 30.08.2024, відповідно до якої на митну територію України на умовах поставки CFR надійшов товар ТОВ «Агропромислова компанія «БЕСТА», а саме: 1. Фосфати кальцію природні-фосфорити, розмелені, тонко подрібнені в порошок темно сірого кольору, без запаху, використовується у сільському господарстві, масова доля фосфатів в перерахунку на (Р2О5)- 29% MIN. Спаковано в 1489 біг-беги по 1000 кг (+/- 5%). Вага нетто 1488059 кг. Виробник: JORDAN PHOSPHATE MINES CO. Країна виробник: JO. Торговельна марка: відсутня.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500370004886U5 від 30.08.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.
На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500370004886U5 від 30.08.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500370/2024/000054/1 від 30.08.2024 р.
Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості.
На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. Зазначені документи необхідно надати з перекладом на українську мову відповідно до статті 254 МКУ.
Листом від 30.08.2024 №30-08/АІК-1 декларант зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.
В рамках проведення консультації з декларантом відповідно до п. 5 статті 55 Митного кодексу України, було повідомлено, що митну вартість товарів, заявлених до митного оформлення за (МД) № 24UA500370004886U5 від 30.08.2024, буде скориговано. Адже декларантом не подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, та не спростовано наявні розбіжності у документах.
Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500370004886U5 від 30.08.2024, містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Послідовно розглядаючи обмеження щодо застосування наступних методів визначення митної вартості товарів, які наведені у ст.ст. 58-63 Митного кодексу України, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів, поданих до митного оформлення до Одеської митниці за (МД) № 24UA500370004886U5 від 30.08.2024, було обрано метод визначення митної вартості - другорядний метод визначення митної вартості - резервний (метод 2 ґ).
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 26.07.2024 між компанією BRIMSTONE KIMYA SAN. TIC. A.S. (Туреччина) (далі - Продавець) та покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «БЕСТА» (Україна) (далі - Позивач) було укладено зовнішньоекономічний контракт № BRIMEX24-016, згідно з яким Продавець продає, а Позивач купує фосфорити, код УКТЗЕД 251020001011 (а.с. 25-28).
На виконання вказаного контракту до порта Ізмаїл (Україна) на адресу Позивача на підставі коносаменту (Bill of lading) від 21.08.2024 № 2 надійшла партія товару: фосфати кальцію природні-фосфорити вагою нетто 1 488 059 кг.
Відповідно до рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) від 21.08.2024 № BRI2024000000127 вартість товару становила 282 731,21 доларів США.
10.10.2023 року до Одеської митниці уповноваженим представником позивача - ТОВ «АЛЕКСАНДРИЯ И К» подано митну декларацію №24UA500370004886U5 (а.с. 16-19)
У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 1: Фосфати кальцію природні-фосфорити, розмелені, тонко потрібнені в порошок темно сірого кольору, без запаху, використовується у сільському господарстві, масова доля фосфатів в перерахунку на (Р2О5)- 29% MIN. Спаковано в 1489 біг-беги по 1000 кг (+/- 5%). Вага нетто 1488059кг.Виробник: JORDAN PHOSPHATE MINES CO. Країна виробник: JO. Торговельна марка: відсутня.
Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору (контракту).
Разом з митною декларацією декларантом було подано наступні документи:
Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 21.08.2024 № BRI2024000000127;
Коносамент (Bill of lading) від 21.08.2024 № 2;
Вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) від 21.08.2024 № Б/Н;
Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) від 22.08.2024 № В 1784267;
Загальна декларація прибуття від 27.08.2024 № 24UA141000900847Z7;
Документ, що підтверджує вартість страхування від 21.08.2024 № 8486;
Документ, що підтверджує вартість страхування від 23.08.2024 № 8492;
Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 23.08.2024 № Висновок ДЗІ №3-2/480;
Страховий поліс від 22.07.2024 № 23176592-08-10-00;
Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 26.07.2024 № BRIMEX24-016;
Договір про надання послуг митного брокера від 12.09.2022 № 44-А;
Копія митної декларації країни відправлення від 19.08.2024 № 24351900EX00143596 та інші документи, які зазначені у графі 44 МД.
Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лисги) виробника товару.
Декларантом ТОВ "АЛЕКСАНДРИЯ И К" листом від 30.08.2024 №30-08/AІK-1 повідомлено, що більше документів подаватись не буде.
30.08.2024 року Одеською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500370/2023/000054/1 за митною декларацією №24UA500370004886U5 (а.с. 14-15).
У вказаному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:
1. відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.4 зовнішньоекономічного контракту та рахунку-фактурі, товар доставляється в упаковці, ціна якої включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо її фактичного розміру, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2. у наданій копії декларації країни відправлення від 19.08.2024 № 24351900EX00143596 наявна інформація щодо реквізитів комерційних документів, які не подані до митного оформлення, але можуть вплинути на правильність визначення митної вартості самого товару;
3. сертифікат про походження від 22.08.2024 № В 1784267 та сертифікат про походження від 25.01.2024 № 214 не містить посилання на інвойс або контракт, що не дає змогу однозначно ідентифікувати дану партію товару;
4. у рахунку-фактурі (інвойсі) від 21.08.2024 № BRI2024000000127, в зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу товарів від 26.07.2024 № BRIMEX24-016, в пакувальному листі від 21.08.2024 б/н та в рахунок-фактурі (інвойсі) від 21.08.2024 № BRI2024000000127 підпис відправника BRIMSTONE KIMYA SANАYI TICARET.A.S візуально є відмінними;
5. відповідно до пункту 9-32 прикінцевих положень МКУ, крім документів, передбачених частиною першою статті 42 цього Кодексу, декларант, уповноважена ним особа або перевізник зобов'язані надати митному органу в паперовій або електронній формі документи, що підтверджують якісні характеристики товару, надані виробником товару. До оформлення надані сертифікат якості від виробника від 22.01.2024 № б/н та сертифікат про походження 25.01.2024 № 214, вага товару за якими не відповідає задекларованій вазі вантажу та вазі вантажу за сертифікатом про походження від 22.08.2024 № В 1784267, а також вазі вантажу за коносаментом та рахунком-фактурою, що не дає можливості однозначно ідентифікувати партію.
Митним органом було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний (метод 2 ґ).
У рішенні зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису, фізичних характеристик, даних щодо виробника товару те встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим і становить: по товару № 1 - 0,201 дол. США/кг (МД від 10.02.2024 №UА500370/2024/001059).
30.08.2024 року Одеською митницею оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2024/000128, в якій зазначено про прийняття рішення про коригування митної вартості товарів (а.с. 96-97).
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до положень статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).
Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами 4, 5 ст.58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати з органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З аналізу частин 1, 2 ст.53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів та зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 р. №3018-VI “Про внесення змін до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частиною п'ятою статті 53 МК України чітко та імперативно визначено, що митним органом забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Враховуючи вищевикладене, аналіз положень ч.3 ст.53, ч. 1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що орган доходів та зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.
Відповідно до ч. 3, 4 ст.53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Так, процедура витребування органом доходів та зборів додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.
Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Тобто, наведені приписи зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 30.06.2015 року у справі №21-591 аі5 (814/283/14), Верховним Судом, зокрема, постановах від 20.02.2018 року №826/997/16, від 20.02.2015 року №826/8799/16, від 17.04.2018 року №815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.
Відповідач посилається на те, що згідно з пунктом 4 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо фактичного розміру вартості упаковки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Суд зазначає, що складові ціни товару по суті є розрахунком ціни (калькуляцією).
Вимога декларанту про надання розрахунку ціни (калькуляції) передбачена частиною 4 статті 53 МК України, однак така вимога може направлятися митним органом у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Жодної інформації про вказаний взаємозв'язок продавця і покупця та його вплив на заявлену митну вартість відповідач не навів ані в повідомленні декларанту, ані в оскаржуваному рішенні.
Беручи до уваги, що вартість пакування товару включено до ціни товару, твердження відповідача про неможливість перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є безпідставним та необґрунтованим, оскільки вартість пакування не є окремою складовою, що має додаватися до вартості товару згідно контракту.
Відповідач також вказав на те, що у наданій копії декларації країни відправлення від 19.08.2024 № 24351900EX00143596 наявна інформація щодо реквізитів комерційних документів, які не подані до митного оформлення, але можуть вплинути на правильність визначення митної вартості самого товару.
Вказані доводи суд вважає безпідставними, оскільки відповідач не зазначив, інформацію про які саме комерційні документи він мав на увазі, та який вплив на визначення митної вартості товару можуть мати ці документи.
Відповідач зазначив, що сертифікат про походження від 22.08.2024 № В 1784267, а також сертифікат про походження від 25.01.2024 № 214 не містять посилання на інвойс або контракт, що не дає змогу однозначно ідентифікувати товар.
Вказане зауваження відповідача є необґрунтованим, оскільки Сертифікат про походження від 22.08.2024 № В 1784267 видано компетентним органом Туреччини і обсяг наявної в них інформації не залежав ані від Продавця товару, ані від Позивача.
В указаному сертифікаті про походження відсутня інформація про інвойс та контракт. Разом з тим сертифікат містить відомості про продавця і покупця товару, країну виробника, вагу та кількість упаковок товару, які відповідають тим, що стосуються оцінюваного товару.
Що стосується сертифікату про походження від 25.01.2024 № 214, то його копію Позивач отримав від Продавця на підтвердження походження товару з Йорданії. Цей сертифікат не може містити жодної інформації про документи, на які посилається Відповідач, оскільки його було видано у зв'язку з операцією купівлі-продажу, в якій Позивач стороною не був.
Оскільки в сертифікатах про походження не передбачено інформації щодо ціни чи митної вартості товару, а в оскаржуваному рішенні не вказано на розбіжності в питанні походження товару, зазначене зауваження відповідача жодним чином не стосується процедури контролю правильності визначення митної вартості товару.
Відповідач послався на те, що в рахунку-фактурі (інвойсі) від 21.08.2024 № BRI2024000000127, в зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу товарів від 26.07.2024 № BRIMEX24-016, а також в пакувальному листі підписи відправника BRIMSTONE KIMYA SANАYI TICARET.A.S візуально є відмінними.
Посилання Відповідача не базується на висновках спеціалістів, є нічим не обґрунтованим припущенням, що не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідач зазначив, що відповідно до пункту 9-32 прикінцевих положень МК України, крім документів, передбачених частиною першою статті 42 цього Кодексу, декларант, уповноважена ним особа або перевізник зобов'язані надати митному органу в паперовій або електронній формі документи, що підтверджують якісні характеристики товару, надані виробником товару. До митного оформлення надані сертифікат якості від виробника від 22.01.2024 б/н та сертифікат про походження 25.01.2024 № 214, вага товару за якими не відповідає задекларованій вазі вантажу та вазі вантажу за сертифікатом про походження від 22.08.2024 № В 1784267, а також вазі вантажу за коносаментом та рахунком-фактурою. Таким чином, у відповідача виникли сумніви в ідентифікації партії вантажу із наданим сертифікатом якості.
У зв'язку з викладеним слід зазначити, що: по-перше, відповідно до пункту 9-32 прикінцевих положень МК України особливості ввезення на митну територію України передбачено тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Україні для товарів, що класифікуються за товарними позиціями 2709, 2710 (крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту), 2711, 3102, 3103, 3104, 3105, 3901 згідно з УКТ ЗЕД.
Оскільки оцінюваний товар класифікується за кодом 25102000 згідно з УКТ ЗЕД, посилання Відповідача на додаткові вимоги під час його митного оформлення безпідставні;
по-друге, сертифікат якості від 22.01.2024 б/н та сертифікат про походження 25.01.2024 № 214, що згадувався вище, отримано йорданським виробником фосфатів кальцію на обсяг 13 686,370 тон продукції, що продавалася ним турецькому покупцю. Копії вказаних сертифікатів надані Позивачу Продавцем на підтвердження якості та походження товару та не можуть містити дані про вагу товару, проданого Продавцем Позивачу.
Що стосується документів, які супроводжували операцію купівлі-продажу партії оцінюваного товару обсягом 1488059 кг, то жодних розбіжностей сертифікат про походження від 22.08.2024 № В 1784267, коносамент, пакувальний лист та рахунок-фактура не містять.
З урахуванням викладеного, зазначені вище зауваження відповідача до наданих декларантом документів не можуть бути підставою для сумнівів у достовірності визначеного розміру митної вартості товару та винесення оскаржуваного рішення.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Так, встановивши, що подані документи містять розбіжності, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності.
Встановивши, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме документи та яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не містять подані декларантом документи.
Аналізуючи зазначені норми, Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року по справі № 21-591а15 зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
За викладених вище обставин, суд погоджується з доводами позивача, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.
За таких обставин, у митного органу були відсутні підстави вимагати у декларанта подання додаткових документів за переліком ч.3 ст.53 МК України.
Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною контракту.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно прийняв спірне рішення від 30.08.2024 № UA500370/2024/000054/1 про коригування митної вартості товарів, тому воно підлягає скасуванню, а позов ТОВ «Агропромислова компанія «БЕСТА» - повному задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а саме: судовий збір у розмірі 3028 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 293 КАС України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «БЕСТА» (адреса: вул. Кадетський Гай, буд.6/1, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 37593110) до Одеської митниці (адреса: вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 30.08.2024 № UA500370/2024/000054/1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «БЕСТА» сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів