20 березня 2025 р. № 400/1102/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду в Миколаївській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 06.08.2024.
Ухвалою суду від 20.02.2025 відкрито провадження у справі № 400/1102/25 за цим позовом та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона отримує пенсію за віком з 2022 року відповідно до Закону України 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV). При цьому показник середньої заробітної плати після призначення пенсії за віком на загальних підставах враховувався за 2018-2020 роки. В подальшому з 01.03.2022, 01.03.2023 і з 01.03.2024 відбулася індексація пенсій постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118), постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова № 168), постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 № 185 (далі - Постанова № 185). Проте, відповідач не здійснив перерахунок пенсій з застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати, передбаченого зазначеними постановами, що стало підставою для звернення позивача до суду.
04 березня 2025 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову та зазначив, що позивачці призначено пенсію за віком і при обчислені середньомісячної заробітної плати було взято показник середньої заробітної плати за три минулі роки. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки, складає 9118,81 грн., який перевищує показники 6186,32 грн., 7405,03 грн. та 7994,47 грн., які застосовуються при перерахунку пенсії відповідно до Постанови 118, Постанови № 168 та Постанови № 185 відповідно. Відтак, відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивачки з 01.03.2022, 01.03.2023 та з 01.03.2024. Крім того, відповідач звертає увагу суду, що оскільки перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року, тобто 3764,40 грн., тому відсутні підстави для врахування при перерахунках пенсії з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 показника середньої заробітної плати, який врахований при обчисленні пенсії позивача, а саме 9118,81 грн. із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1, 14, 1,197 та 1,0796 відповідно. Відповідач стверджує, що пенсія позивачки розрахована на підставі норм чинного законодавства. Просить в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за віком з 2022 року на підставі Закону України Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
При призначенні пенсії застосована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: 9118,81 грн за 2018-2020 роки.
З 01.03.2022 відбулася індексація пенсій відповідно до Постанови № 118, з 01.03.2023 відповідно до Постанови № 168, а з 01.03.2024 згідно з Постановою № 185.
06.01.2025 позивачка звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсій з застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу), визначеними Постановою № 118, Постановою № 168 та Постановою № 185.
Листом від 08.01.2025 відповідач повідомив позивачку про те, що оскільки розмір пенсії позивача визначено із показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн., здійснювати перерахунок пенсії відповідно до ч.2 ст.42 Закону № 1058 з 01.03.2022- 6186,32 грн, з 01.03.2023 - 7405,03, з 01.03.2024-7994,47 не доцільно, тому що ці показники середньої заробітної плати є меншими. Тому підстав для проведення перерахунку немає.
Позивачка вважає дії відповідача щодо не проведення індексації пенсії протиправними, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Суд вирішуючи спір між сторонами, виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 46 Конституції України громадяни наділені правом на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом № 1058- ІV.
Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до ст. 1 Закону №1058-IV пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з ч.1ст. 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Частиною другою статті 40 № 1058-IV встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Законом України від 03.07.1991 №1282-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація це визначений законодавством механізм підвищення грошових доходів населення що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема заробітні плати, стипендії або щомісячне довічне грошове утримання.
Частиною 2 ст. 42 Закону №1058-IVпередбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Порядок проведення перерахунку пенсій, відповідно до ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV, затверджено постановою КМУ від 20.02.2019 року № 124 (далі - Порядок №124).
Пунктом 1 Порядку №124 встановлено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 2 Порядку № 124 визначено, що перерахунку підлягають, зокрема, пенсії , призначені відповідно до Закону №1058-IV.
З огляду на те, що позивачу призначена пенсія за вислугу років, розмір якої визначається відповідно до вимог Закону №1058-IV, то пенсія позивача підлягає перерахунку, що не заперечується сторонами.
Відповідно до п.4. Порядку №124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
К=(ЗСЦ+ЗСЗ)х 50% : 100% +1
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100 % - 100 %,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій, відповідно до Порядку № 124, проводиться щороку з 1 березня.
Згідно п.5 Порядку №124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно із абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до п.6 Порядку №124, під час перерахунку пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону №1058-IV, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.
Під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку № 124 враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
16.02.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».
З 1 березня 2022 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14 (п. 1 Постанови КМУ №118).
24.02.2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 “Про індексацію пенсійних виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» .
Пунктом 1 Постанови КМУ №168 установлено, що з 1 березня 2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
Пунктом 1 Постанови КМУ №185 установлено, що з 1 березня 2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
Постанова КМУ № 127, Постанова КМУ № 118, Постанова КМУ № 168 і Постанова КМУ № 185 передбачають, що у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до Порядку № 124 в 2019 році індексація пенсій відбулась шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, тобто за три попередні роки 2014-2016, розмір якої становив 3764,30 грн.
У 2020-2023 роках Кабінетом Міністрів України не було змінено підходу до визначення кола пенсіонерів, пенсії яких підлягають перерахунку у зв'язку з щорічною індексацією, залишивши за основу показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017.
Відповідач автоматично провів перерахунок пенсії позивачці з 01.03.2022 з урахуванням п.6 Постанови КМУ №118, з 01.03.2023 з урахуванням п.6 Постанови КМУ №168 і з 01.03.2024 з урахуванням п. 6 Постанови №185 та встановив до його пенсії доплату в сумі 135,00 грн., в сумі 100 грн, та в сумі 100 грн, відповідно.
Індексації пенсії позивачки із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197 та у розмірі 1,0796 відповідачем проведено не було.
У 2019 році при перерахунку пенсій застосовувався показник середньої заробітної плати станом на 01.10.2017, який складав 3764,40 грн. Він підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,17, визначений п.2 постанови КМУ від 20 лютого 2019 р. №124. З урахуванням цього, при перерахунку пенсій у 2019 році застосовувався показник середньої заробітної плати 4404,35 грн (3764,40 х 1,17). У 2020 році коефіцієнт підвищення складав 1,11, що визначений п.2 постанови КМ України від 1 квітня 2020 р. № 251. З урахуванням цього, при перерахунку пенсій у 2020 році застосовувався показник середньої заробітної плати 4888,83 грн (4404,35 х 1,11). У 2021 році пунктом 1 постанови КМУ від 22 лютого 2021 р. № 127 передбачений коефіцієнт 1,11. Відтак розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати становив 5426,60 грн (4888,83 х 1,11). У 2022 році п.1 постанови КМУ від 16 лютого 2022 р. № 118 передбачав коефіцієнт 1,14. Тому розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати становив 6186,32 грн (5426,60 х 1,14). У 2023 році п.1 постанови КМУ від 24 лютого 2023 р. № 168 передбачений коефіцієнт 1,197. Відтак розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати становив 7 405,03 грн (6186,32 х 1,197). У 2024 році п. 1 постанови КМУ від 23.02.24 №185 передбачений коефіцієнт 1,0796. Відтак розрахований з метою індексації показник середньої заробітної плати становив 7994,47 грн (7405,03 х 1,0796).
З урахуванням п. 5 Порядку №124, відповідно до якого кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати, розрахований з метою проведення індексації у 2021 році показник середньої заробітної плати становить 5426,60 грн, у 2022 році показник середньої заробітної плати становить 6186,32 грн, у 2023 році показник середньої заробітної плати становить 7405,03 грн, у 2024 році - 7994,47 грн.
Тобто, відповідачем збільшення показника середньої заробітної плати здійснено наростаючим підсумком з 2019 року.
Разом з цим, частиною другою статті 42 Закону №1058 встановлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Однак, положення ст. 42 Закону № 1058 та Порядку № 124 не містять застережень, що пенсії призначені пізніше підлягають індексації виходячи з показника середньої заробітної станом на 1 жовтня 2017 р.
Як встановлено судом, позивачці призначена пенсія з 17.01.2022 року із застосуванням показника середньої заробітної (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за три попередні роки, а саме за 2018-2020 роки - 9118,81 грн. Тобто, саме цей показник застосовувався при призначенні пенсії у 2021 році на умовах Закону №1058, і саме цей показник повинен бути проіндексований.
Верховний Суд у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 в аналогічному спорі резюмував, що положення Порядку № 124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку № 124).
Усуваючи юридичну колізію та визначаючись щодо правозастосування за подібних зі спірними правовідносин Верховний Суд виходив з такого.
Відповідно до статті 7 Закону № 1058-IV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Тому Верховний Суд виснував, що абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права. При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
У згаданій постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 Верховний Суд зробив висновок, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні Постанови Кабінету Міністрів України № 127, № 118, № 168. Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами Верховний Суд вказав на те, що застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
За встановлених обставин у цій справі та наведеного правового регулювання, а також з урахуванням висновку щодо застосування норм права за подібних зі спірними у цій справі правовідносин, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, суд доходить висновку, що абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.
Отже, застосування відповідачем при проведенні індексації пенсії позивача починаючи з 2021 року відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124 не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд бере до уваги, що у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 Верховний Суд ухвалив судове рішення про задоволення позовних вимог у межах встановленого у статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, застосувавши, відповідним чином, норми Постанов № 118 та № 168, а саме, обравши спосіб захисту порушеного права позивачки у тій справі шляхом зобов'язання пенсійного органу здійснити з 02 травня 2023 року індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 02 травня 2023 року. При цьому залишивши без розгляду заявлені у справі № 160/28752/23 позовні вимоги про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01 березня 2022 року по 01 травня 2023 року.
Застосовуючи наведені вище норми права з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, з огляду на заявлення позовних вимог у справі, а саме: з 06.08.2024 року, суд констатує, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивачки на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн у 2024 році замість застосування коефіцієнта збільшення 1,0796, відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивачки, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд виходить з того, що непроведенням індексації пенсії позивача з 06.08.2024 року відповідачем допущено бездіяльність, а не дії як зазначено у позові, яка у цій справі визнається судом протиправною.
А тому суд визнає обґрунтованими позовні вимоги в частині перерахунку (індексації) пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови № 185 з 05 листопада 2024 року, які, відповідно, підлягають задоволенню.
У іншій частині заявлених вимог належить відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що з урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачкою обґрунтовані судові витрати на оплату судового збору в розмірі 969,00 грн підлягають стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Управління.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 06.08.2024.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 969,00 грн. (дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко