20 березня 2025 р. № 400/10498/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Оріон-Авто", вул. Казарського, 4,м. Миколаїв,54031,
до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті, вул. Фізкультури, 9,м. Київ,03150, вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150
провизнання протиправною та скасування постанови від 02.05.2024 року № ПШ057465,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «ОРІОН-АВТО» (далі - Позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області про застосування адміністративно-господарських штрафів № ПШ 057465 від 02.05.2024 (вх. № 75 від 17.05.2024) на суму 34000 грн.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що відповідач неправомірно за результатами проведеної рейдової перевірки дійшов висновку про наявність підстав для застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Так, за твердженням позивача, відсутність під час перевірки картки водіїв в тахографі автобуса, який здійснював рейс Херсон-Варшава пояснюється тим, що перевірка проведена в Миколаєві до відправлення рейсу, транспортний засіб привіз до автовокзалу інший водій, чіп карта якого була в тахографі, а водії, які мусили виконувати даний маршрут - ще не розпочали свою роботу, що й пояснювали інспекторам на камеру. Також, мотивуючи підстави позову, позивач зазначає, що перевізник в особі ТДВ «Оріон-Авто» не управляв транспортним засобом, як цього вимагає закон, управляв водій, тому відповідальність за абз.6 ч.І ст.60 - ніяк не може бути застосована до перевізника. На думку позивача законодавець передбачив чіткий та вичерпний перелік документів на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення пасажирів резидентами України, та за відсутність яких передбачена відповідальність ч.І абз.6 ст.60, а саме визначених статтею 53 цього закону. Серед цих документів не зазначено тахокарту, роздруківку, листки режиму праці та відпочинку, роздруківки на паперовому носії, або слово «тощо». Також, позивач звертає увагу суду, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ057465 від 02.05.2024 не містить обов'язкових реквізитів виконавчого документа. Відтак, за твердженням позивача, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ057465 від 02.05.2024 за формою не відповідає вимогам частини п'ятої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» і пунктам 6,7 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 11.11.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, встановлено строк для подання сторонами заяв по суті.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що під час рейдової перевірки актом перевірки від 11.03.2024 № 015545 посадовою особою зафіксовано факт здійснення міжнародних автомобільних перевезень пасажирів позивачем за відсутності у водіїв ТЗ роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Такі дії автомобільного перевізника автомобільних перевезень пасажирів без документів, визначених статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідають порушенню, яке передбачене абзацом 6 частиною 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідач просить в задоволенні позову відмовити.
Позивач у відповіді на відзив надав повторив доводи позовної заяви, зокрема, щодо того, що початком виконання рейсу є 13год.35хв. (за 10 хвилин до відправлення), і саме з цього часу інспектори ДСБТ мали право на здійснення перевірки.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, пояснення, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
З заяв по суті судом встановлено, що 11.03.2024 позивачем як перевізником здійснювався рейс по маршруту Херсон-Познань автобусом VAN HOOL державний номер НОМЕР_1 .
Транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом
На автостанції «Миколаїв» 11.03.2024 о 13 год. 05 хв. посадовою особою Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку №00165 від 08.03.2024 здійснено перевірку зазначеного транспортного засобу. Результати перевірки відображено у акті № 015545. За текстом акту під час перевірки виявлено порушення «ст.34,53 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме міжнародні перевезення пасажирів по маршруту «Херсон- Познань» виконувалися водіями без особистих карток водіїв у цифровому тахографі, роздруківок на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 11.03.2024р.; ч.І абз.б ст.60 виконання резидентами України міжнародних перевезень пасажирів без документів, визначених ст.53 цього Закону».
В розділі акту «пояснення водія про причини порушень» зазначено: «водій з актом ознайомлений, від підпису та письмових пояснень відмовився».
Листом № 24275/32/24-24 від 21.03.2024 відповідач повідомив позивача, що розгляд справи про порушення абзацу 3, 6 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відбудеться 04.04.2024.
З заяв по суті вбачається, що 04.04.2024 розгляд справи не відбувся за клопотанням позивача.
11.04.2024 позивач надав відповідачу пояснення до актів перевірки, в тому числі щодо акту № 015545 від 11.03.2024.
02.05.2024. в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті Гринюком О. за результатами розгляду Акту №015545 винесено Постанову №ПШ 057465 про застосування до Товариства з додатковою відповідальністю «ОРІОН-АВТО» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн (далі - Постанова №057465).
Позивач вважає Постанову №058473 протиправною, що стало підставою для звернення до суду.
Вирішуючи спір, суд враховує такі приписи законодавства України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
В силу частини сьомої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.
Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з частинами сімнадцятою-двадцятою статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб'єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1567).
За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку № 1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
За приписами пункту 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Відповідно до пункту 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Норми статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначають вимоги, яких повинні дотримуватися автомобільні перевізники при здійсненні міжнародних перевезень, та з недотриманням яких, пов'язується застосування санкції, передбаченої абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Частинами 3 - 6 статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено перелік документів, який повинен бути наявний у водія при здійсненні відповідних видів міжнародних автомобільних перевезень.
Частиною 4 статті 53 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати:
- дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
- список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях);
- білетно-облікову документацію;
- схему маршруту.
Відповідно до частини 8 статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385:
- тахограф - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі
Відповідно до пунктів 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970 (надалі - ЄУТР) у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні.
Пункт 7 а) статті 12 Глави III Використання обладнання Додатку - Контрольний пристрій ЄУТР передбачає що:
якщо водій керує транспортним засобом, оснащеним контрольним пристроєм відповідно до додатку 1. то він зобов'язаний пред'явити щоразу, коли цього вимагатиме інспектуюча посадова особа:
i) реєстраційні листки за поточний тиждень та листки, використані водієм протягом попередніх 15 календарних днів:
ii) картку водія, якщо вона у нього є в наявності:
ііі) та будь-які записи, зроблені власноручно, та роздруківки, зроблені протягом поточного тижня та попередніх 15 календарних днів, як це вимагається відповідно до цієї Угоди.
Починаючи з дати набрання чинності, встановленої у статті 13-біс цієї Угоди, періоди часу, згадані в підпунктах і) та ііі) повинні охоплювати поточний день та попередні 28 календарних днів.
Абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Застосовуючи ці приписи до обставин справи суд зазначає наступне.
Зі змісту акта перевірки від 11.03.2024 вбачається, що позивач надавав послуги з перевезення пасажирів в міжнародному сполученні по маршруту Херсон-Познань, і на момент перевірки водії не використовували особисті картки водія, не надали видрук на паперовому носії режиму праці та відпочинку.
Суд звертає увагу на те, що відсутність роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв обумовлюється невикористанням водієм наявної у нього картки водія, тобто картки контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначеної для використання в цифровому тахографі. Так, водій зобов'язаний вставляти картку водія у слот тахографа та активувати її перед початком кожної поїздки шляхом підтвердження інформації про особу водія, часу та країни, а у разі перетину кордону додавати дані про країну, у такому випадку тахограф фіксує відомості про здійснення водієм перевезення із фіксуванням часу руху та стоянки, швидкості, відстані, обертів шасі.
У зв'язку з чим, використання водієм своєї картки під час поїздки надає можливість роздруковувати на паперовому носії інформацію про його роботу та відпочинок. У той же час, у разі незастосування водієм картки перед початком поїздки та під час руху (не встановлення її у слот та відсутність активації) тахограф фіксує рух транспортного засобу без водія, що унеможливлює отримання інформації про роботу та відпочинок конкретного водія як протягом поточної, такі і попередніх поїздок.
З матеріалів справи вбачається і позивачем не заперечується той факт, що на момент перевірки в цифровому тахографі автобусу марки VAN HOOL, державний номер НОМЕР_1 , під час виконання міжнародного рейсу перевезення пасажирів сполученням "Херсон - Познань» були відсутні картки водіїв автобусу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Натомість, в слоті тахографа автобуса знаходилась картка іншого водія.
З позову вбачається, що позивач пояснює цей факт тим, що до автостанції «Миколаїв» автобус довіз інший водій, а перевірку на автостанції проведено до початку рейсу.
Суд не вважає ці пояснення переконливими з огляду на відсутність будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин. При цьому, як вбачається з акту перевірки, рейс здійснювався за маршрутом «Херсон-Познань», а в позові позивач зазначає, що рейс здійснювався за маршрутом «Херсон-Варшава» і до позову додаються всі документи, що підтверджують право водія на здійснення цього рейсу о 13.45.
Проте, фактично, до позовної заяви позивачем надано лише дозвіл на здійснення маршруту «Херсон-Щецин». Отже, зазначених позивачем обставин цей дозвіл не підтверджує.
Водночас, перевірку здійснено на автостанції «Миколаїв», що спростовує посилання позивача на те, що рейс не було розпочато.
Також, суд звертає увагу, що актом перевірки № 015545 від 11.03.2024 зафіксовано відмову водіїв позивача надати письмові пояснення щодо відображених у акті відомостей.
Відтак, суд доходить висновку, що твердження позивача про те, що перевірку проведено до початку рейсу і що до автостанції «Миколаїв» автобусом керував інший водій не знайшли підтвердження матеріалами справи.
Оцінюючи доводи позивача щодо того, що ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» не передбачає серед переліку документів, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення резидентами України, тахокарт, роздруківок, листків режиму праці та відпочинку, суд вважає їх помилковими з огляду на наступне.
Абзац 6 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлює відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону.
У свою чергу, стаття 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», передбачає, що у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи. Також, нормами цієї статті встановлено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, а у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Тобто, роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв є тим документом, який, в розумінні статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», підтверджує перевізником дотримання умов організації міжнародних перевезень пасажирів.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що вищенаведеним доказами підтверджується факт вчинення позивачем порушення вимог статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» і наявність підстав для застосування адміністративно-господарських санкцій.
Щодо посилання позивача як на підставу позову на те, що постанова № ПШ057465 від 02.05.2024 не відповідає вимогам виконавчого документу, суд зазначає, що відсутність в спірній постанові відомостей про строк її пред'явлення до виконання, не свідчить про протиправність спірної постанови в цілому.
Приписами ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши доводи позивача на підставі наданих сторонами доказів, суд не знаходить підстав для задоволення позову, оскільки доказів на підтвердження порушення відповідачем норм чинного законодавства України при прийнятті оскаржуваної постанови судом не встановлено.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У позові Товариства з додатковою відповідальністю "Оріон-Авто" (вул. Казарського, 4,м. Миколаїв,54031 ЄДРПОУ 05465809) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9,м. Київ,03150 ЄДРПОУ 39816845) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко