20 березня 2025 р. № 400/8082/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
проСт. 382 судовий контроль,
Судом розглянута адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання нарахувати і виплатити щомісячну індексацію грошового забезпечення 4090,51 грн за період з 01.03.2018 р. по 16.10.2018 р. включно в сумі 30744,81 грн відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.
Рішенням суду від 24.10.2023 р. позов задоволено частково.
На виконання рішення суду видано виконавчий лист від 15.02.2024 р.
Ухвало. Суду від 20.01.2025 встановлено судовий контроль та визначено судом термін подання звіту Відповідачу до 20.02.2025 р.
21.02.2025 військовою частиною НОМЕР_1 на вимогу суду подано звіт про виконання рішення суду від 24.10.2023 р. № 400/8082/23, де зазначено, що індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 16.10.2018 р. Позивачці обрахована вірно, виходячи з встановленого рішенням суду 400/3726/21 базового місяця жовтень 2015 року.
25.02.2025 року Позивачка ОСОБА_1 подала до суду заперечення проти звіту про виконаного рішення суду, та зазначає, що рішенням Верховного Суду неодноразово була закріплена правова позиція по правильності обрахування індексації. Ключовим моментом для обрання базового місяця є місяць в якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).
Позивачка вважає, що у даному випадку це січень 2008 р., а відтак приріст цін складає 253%, що суттєво впливає на суму індексації.
За приписами частин першої, другої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин другої, третьої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
За приписами частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44цього Кодексу (частини друга, третя статті 382-2 КАС України).
Згідно із частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2цього Кодексу.
Частинами третьою-четвертою статті 382-3 КАС України передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Відповідно до частин десятої-одинадцятої статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Наведені процесуальні норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Дослідивши доводи сторін щодо правильності обрахування індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 16.10.2018 р. , судом встановлено:
Рішенням суду 400/3726/21 від 12.10.2021 р. було розглянуто питання правильного встановлення базового місяця для обрахування індексації грошового забезпечення.
Так, судом встановлено, що за період з 16.10.2015 р. по 28.02.2018 р. обрахування індексації необхідно провести з урахуванням базового місяця жовтень 2015 року, а за період з 01.03.2018 р. по 16.10.2018 р. - з врахуванням базового місяця - березень 2018 р.
Рішенням суду 400/8082/23 було зобов'язано військову частину нарахувати і виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 16.10.2018 р. з урахуванням норм абз. 4, 6 п. 5 Порядку №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку №44.
В межах розгляду справи 400/8082/23 судом не досліджувалося питання встановлення базового місяця (для обрахування індексації грошового забезпечення) оскільки це питання було досліджено судом в рішенні суду №400/3726/21, а відтак суд приходить висновку, що вимога Позивачки застосовувати базовий місяць 2008 року при виконанні рішення суду №400/8082/23 - є протиправною.
Окрім того рішенням суду №400/3726/21 Позивачці було відмовлено у встановленні базового місяця січень 2008 року, саме з такими позовними вимогами вона зверталась до суду.
Посилання Позивачки на низку рішень Верховного Суду, які вона прикладає до свого заперечення проти Звіту про виконання рішення суду, є не доречним, оскільки жодне з цих рішень не стосується прав та інтересів ОСОБА_1 , не є рішеннями, які носять преюдиційний характер в даній справі.
На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що рішення суду 400/8082/23 виконано Відповідачем в повному обсязі.
Керуючись ст. 382-282-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.
Ухвала підписана суддею 20.03.2025 р.
Суддя Н.В. Лісовська