17 березня 2025 р. № 400/267/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДепартаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, 19,м. Миколаїв,54001,
провизнання дій та бездіяльності протиправними,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі- позивач) до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії та бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. М. Морська, 19, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 03194499) щодо ненадання інформації на запит та приховування інформації у відповідь на запит ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на інформацію від 01.12.2024 в частині дати виконання Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. М. Морська, 19, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 03194499) рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.06.2021 по справі № 490/2472/21, з урахуванням постанови Миколаївського апеляційного суду від 06.10.2021 по справі № 490/2472/21.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що він звертався до відповідача зі запитом на інформацію, в якому просив, серед іншого, поінформувати та надати підтверджуючі документи про дату виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.06.2021 по справі № 490/2472/21. У відповіді від 02.12.2024 відповідач не повідомив позивача, що рішення в зазначеній справі вже виконано. Про факт виконання позивач дізнався з листа Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області. Відсутність у відповіді відповідача від 02.12.2024 відомостей про виконання рішення суду по справі № 490/2472/21 позивач вважає приховуванням інформації про його особу (його персональні дані) щодо дати виконання відповідачем судового рішення за його позовом. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 15.01.2024 суд відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, встановив строки для подання сторонами заяв по суті.
29.01.2025 до суду надійшов відзив на позов, яким відповідач проти позову заперечив. Відповідач стверджує, що ніяку інформацію про ОСОБА_1 він не приховував, а надав відповідь на запит позивача з зазначенням інформації, якою він володів на час звернення останнього. Так, оскільки виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва № 490/2472/21 здійснюється відповідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845, виключно органами Казначейства, відтак вони є розпорядниками інформації про дату виконання рішення суду. Крім того, відповідач звертає увагу суду, що під приховування інформації в термінах Закону України «Про доступ до публічної інформації» - вилучення інформації, яка очевидно ідентифікує особу. Департамент жодного разу не відмовив та не приховав інформацію щодо позивача. Відповідач вважає вимоги позивача незаконними. Просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 06.10.2021 по справі № 490/2472/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради вирішено стягнути з Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн.
01.12.2024 позивач звернувся до відповідача з запитом про надання інформації, в тому числі, щодо дати виконання рішення по справі № 490/2472/21, а у разі невиконання - про причини його невиконання (п. 4 названого запиту на інформацію).
02.12.2024 відповідач надав відповідь № М-12/09.08-05/227, в якій надав позивачу такі відомості щодо виконання рішення Центрального суду м. Миколаєва від 16.06.2021 по справі № 490/2472/21: « 06.03.2024 р. за вх. № 804/09.01-05/24 до Департаменту надійшов запит від Управління Державної Казначейської Служби України у м. Миколаєві Миколаївської області про здійснення безспірного списання, до якого додано було копію виконавчого листа Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.02.2024 справа № 490/2472/21 та копія Вашої заяви від 12.02.2024, щодо виконання вказаного рішення суду. В свою чергу Департамент керуючись Порядком виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів, або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (зі змінами) надав відповідь, якою повідомив код програмної класифікації видатків та кредитування бюджету та код економічної класифікації видатків бюджету та рахунок з якого можливе проведення безспірного стягнення по виконавчому листу № 490/2472/21 від 09.02.2024».
04.12.2024 № 13-12-10/8041 Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області повідомило позивача, що відшкодування моральної шкоди у сумі 2000,00 грн, відповідно до виконавчого листа Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.02.2024 по справі № 490/2472/21, стягнуто з Департаменту праці та соціального захисту населення на мою користь 21.11.2024.
Позивач пов'язує порушення своїх прав з неповідомленням відповідачем факту виконання рішення суду по справі № 490/2472/21 в листі від 02.12.2024, що стало підставою для звернення до суду.
Вирішуючи спір, суд враховую такі норми законодавства України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про інформацію" передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України "Про інформацію" ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI (зі змінами та доповненнями).
Статтею 1 вказаного Закону надано визначення публічної інформації, згідно якого публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до статті 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації" метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Тобто, положення вказаного закону регулюють, зокрема, правовідносини з приводу забезпечення отримання громадянами або іншими особами інформації, що створюється та виникає в процесі функціонування суб'єктів владних повноважень та виконання покладених на них завдань.
Статтею 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, згідно якої, право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема:
- обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;
- визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;
- юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Також, доступ до публічної інформації, відповідно до статті 4 цього Закону, здійснюється на принципах, зокрема, прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом.
Статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Частиною 4 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Згідно з положеннями статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом, серед іншого, надання інформації за запитами на інформацію.
Статтею 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, обов'язок розпорядника інформації щодо надання відповіді на отриманий запит - має імперативний характер, незалежно від того, до яких висновків дійде суб'єкт владних повноважень чи інший розпорядник публічної інформації.
При цьому, стаття 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Разом з тим, вирішуючи дану справу та оцінюючи оскаржувану бездіяльність відповідача, суд виходить з того, що матеріалами справи підтверджено, що 01.12.2024 позивач звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації.
У визначений законом строк відповідач надав відповідь щодо запитуваної інформації.
Позивач, не заперечуючи цей факт, стверджує, що при наданні відповіді позивач приховав інформацію щодо дати виконання рішення у справі № 490/2472/21. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає що не є розпорядником інформації про цю дату.
Оцінюючи доводи сторін в цій частині, суд враховує наступне.
Рішенням по справі № 490/2472/21 стягнуто з Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на користь позивача моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення врегульовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим Постановою кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 (далі -Порядок № 845).
За приписами п. 3. Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до п. 4 Порядку № 845 до повноважень органу казначейства віднесено, зокрема, забезпечення у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання; вжиття заходів до виконання виконавчих документів.
Також, саме до компетенції органу Казначейства входить розгляд письмових звернень (вимог) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.
Як вбачається з позовної заяви, позивач довідався про виконання рішення суду по справі № 490/2472/21 з письмової відповіді Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (органу казначейства), що повністю узгоджується з наданими останньому Порядком № 845 повноваженнями.
Отже, саме Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області є належним розпорядником інформації щодо стану виконання рішення суду по справі, в якій Департамент праці та соціального захисту населення є боржником.
Водночас, з аналізу відповіді відповідача від 02.12.2024 вбачається, що останнім надана позивачу вичерпна інформація щодо передбаченої Порядком № 845 процедури виконання рішення суду і повідомлено, що особою, яка здійснює таке виконання, а, отже, і володіє інформацією щодо стану такого виконання, є управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області. Також, відповідь містить посилання на п. 4 Порядку № 845, за яким обов'язок щодо розгляду письмових звернень (вимог) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, покладено на орган Казначейства.
З огляду на викладене, за обставин справи судом не встановлено наявності в діях відповідача ознак протиправності.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи, що позивачем не доведено протиправність дій чи бездіяльності відповідача, натомість суб'єкт владних повноважень надав докази відповідності своїх дій вимогам ст. 2 КАС України, суд не знаходить підстав для задоволення позову.
В зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департамента праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Мала Морська, 19,м. Миколаїв,54001 ЄДРПОУ 03194499) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко