19 березня 2025 рокусправа № 380/18666/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Потабенко В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови про накладення штрафу,
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ( далі - ВПВР, відповідач) з такими вимогами:
- скасувати постанову від 20.08.2024 ВП №74037235 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Ухвалою від 09.09.2024 суддя залишила позовну заяву без руху.
16.09.2024 від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 68809).
Ухвалою від 23.09.2025 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що на адресу ГУ ПФУ у Львівській області 22.08.24 надійшла постанова ВПВР від 20.08.2024 ВП№74037235 про накладання штрафу у розмірі 5100,00 грн. Позивач зазначає, що згадана постанова є протиправною, оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 у справі №380/9547/24 виконано. Відтак, просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 15.04.2024, отримано відповідачем 24.09.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Суд встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №380/3355/23 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 з 01.07.2021 доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) провести з 01.07.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Львівським окружним адміністративним судом видано 29.05.2023 виконавчий лист 380/3355/23 про зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) провести з 01.07.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
07.02.2024 державним виконавцем, керуючись ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 74037235, яку скеровано сторонам до відома та виконання, винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.
07.03.2024 листом № 1300-5308-8/38236 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило державного виконавця ВПВР Павлів Д.Й. про таке. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 у справі № 380/3355/23 виконано. Проведено перерахунок пенсії з 01.07.2021 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. З 01.06.2023 загальний розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 у з врахуванням щомісячної доплати до 2000,00 грн. відповідно до постанови КМ України № 713 від 14.07.2021 становить 20525,63 грн. Доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.07.2021 по 31.05.2023 становить 46000,00 грн. Щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 у справі № 380/3355/23 в частині здійснення виплати доплати за період з 01.07.2021 по 31.05.2023 в сумі 46000,00 грн. було повідомлено таке. Відповідно до ст. 8 Закону України від 09.04.92 №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановленим законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно ст. 23, п. п. 20, 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюється лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Таким чином, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Станом на сьогодні в Головному управлінні проведено виплату заборгованості, яка виникла внаслідок виконання судових рішень, які набрали законної сили до 19.09.2020.
20.08.2024 державним виконавцем, керуючись ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №380/3355/23, оскільки перерахунок та виплата щомісячної доплати до пенсії, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», у розмірі 2000,00 грн. здійснювалась до 31.01.2024 і при проведенні наступного перерахунку пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду № 380/3355/23 від 29.05.2023 ГУ ПФУ у Львівській області безпідставно припинило нарахування та виплату доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. У перерахунку пенсії від 02.01.2024 присутня зазначена виплата, однак у перерахунку від 18.01.2024 - відсутня.
Сума накладеного на ГУ ПФУ у Львівській області штрафу складає 5100,00 грн.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з вказаною постановою, оскільки така, на його думку, винесена з порушенням норм чинного законодавства, не у спосіб та не в порядку, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження», а тому звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні справи суд керується таким.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Згідно зі ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами ст. 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктами 1, 16, 22 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII передбачено, що державний виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону №1404-VІІІ виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Системний аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до ст.75 Закону №1404-VIII.
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення. Водночас поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Суд встановив, що підставою для прийняття спірної постанови про накладення штрафу (5100,00 грн.) є встановлення державним виконавцем факту невиконання виконавчого документу без поважних причин.
Так згідно з постановою про накладення штрафу ВП №74037235 від 20.08.2024, боржника (ГУ ПФУ у Львівській області) було зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність.
У відповідності до ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України.
Згідно з п. п. 20 та 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
Також, суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 №3рп/2012 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) повноваження держави встановлювати зміст та обсяг соціальних виплат залежно від її соціально економічних можливостей, змінювати порядок і розмір існуючих соціальних виплат та соціальної допомоги, які фінансуються за рахунок коштів з Державного бюджету України, а також щодо обов'язковості для застосування судами України нормативно-правових актів Уряду з питань соціального захисту громадян, виданих на виконання вимог Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду на цю мету.
Використання коштів бюджету Пенсійного фонду України регламентується ст. 73 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Видатки Пенсійного фонду України відповідно до основних джерел наповнення та джерел спрямування коштів бюджету даного цільового державного фонду здійснюється за наступними напрямками: видатки за рахунок надходжень та видатки за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з ч. 2 ст. 73 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заборонено використовувати кошти Пенсійного фонду на цілі не передбачені цим Законом.
Стаття 95 Конституції України визначає, що виключно законом про Державний бюджет України визначається будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про державний бюджет.
Відтак, виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, може бути здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України та не залежить від ГУ ПФУ у Львівській області.
Отже, ГУ ПФУ у Львівській області здійснило всіх можливих заходів щодо виконання вищевказаного рішення суду.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що погоджується з твердженням ГУ ПФУ у Львівській області щодо того, що на виконання рішення суду № 380/3355/23 ГУ ПФУ у Львівській області здійснено перерахунок пенсії стягувачу, ОСОБА_1 , з 01.02.2024 на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення від 05.05.2023 №11/18448 та 05.05.2023 № 11/18449, що містять складові грошового забезпечення, чинні станом на 01.01.2020 та 01.01.2021 відповідно. При здійсненні даного перерахунку пенсії ГУ ПФУ у Львівській області застосовано норми права, чинні на момент здійснення такого перерахунку, зокрема, абз. 3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Однак, оскільки, у рішенні суду у справі №380/3355/23 не визначено кінцевої дати періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії стягувачу, боржником проведено такий перерахунок до зміни умов пенсійного забезпечення останнього. Так, з 01.02.2024 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 у справі №380/14006/23 стягувачу проведено перерахунок пенсії на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення від 05.05.2023 №11/18448 та 05.05.2023 № 11/18449, що містять складові грошового забезпечення, чинні станом на 01.01.2020 та 01.01.2021.
Тобто, фактично, державний виконавець, приймаючи постанову про накладення штрафу від 20.08.2024 в межах виконавчого провадження ВП №74037235, відкритого з примусового виконання виконавчого листа №380/3355/23 від 29.05.2023, здійснив оцінку перерахунку пенсії на виконання рішення суду в іншій справі - №380/14006/23. Пру цьому, не врахував фактичного виконання рішення суду №380/3355/23 від 29.05.2023.
Тобто, діяв в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи вищенаведене, суд висновує, про те, що постанова головного державного виконавця ВПВР від 20.08.2024 ВП № 74037235 про накладення штрафу на ГУ ПФУ у розмірі 5 100,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, адже прийнята необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відтак, з урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд дійшов висновку про повне задоволення позову.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
А згідно з ч. 1 ст. 90 цього ж Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, судовий збір сплачений позивачем слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 287, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20.08.2024 ВП № 74037235 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань до Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції управління забезпечення примусового виконання рішень(код ЄДРПОУ 43316386, 79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1) судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень рівно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 19.03.2025
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна