Іменем України
20 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/161/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Пухальської Ірини Станіславівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
27 січня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви адвоката Пухальської Ірини Станіславівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, яким просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром після проведеного у листопаді 2024 року перерахунку на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі № 640/3175/22;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві і отримує пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі № 640/3175/22 задоволено позов позивача до відповідача, зокрема визнано протиправною бездіяльність останнього, яка полягає у відмові прийняти, перерахувати та виплачувати позивачу пенсію відповідно до довідки, виданої Управлінням державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Луганській області (Управління Держспецзв'язку в Луганській області) за № 38/06/10-15 від 21.10.2021 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України № 2262-Х від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991 «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та зобов'язано перерахувати та виплачувати позивачу пенсію з 01.03.2019 відповідно до довідки, виданої Управлінням державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Луганській області (Управління Держспецзв язку в Луганській області) за № 38/06/10-15 від 21.10.2021 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання зазначеного вище рішення суду у листопаді 2024 року відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2019 у відповідності до довідки, виданої Управлінням державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Луганській області (Управління Держспецзв'язку в Луганській області) за № 38/06/10-15 від 21.10.2021 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення. За результатом проведеного перерахунку розмір пенсії позивача складає 35 258,00 грн., однак сума щомісячної виплати відповідачем обмежена максимальним розміром і становить 23 610,00 грн.
19 листопада 2024 року позивач через вебпортал Пенсійного фонду України подав заяву, в якій з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та актуальну судову практику Верховного Суду, просив здійснювати виплату пенсії без обмеження максимальним розміром.
У відповідь відповідач листом від 13.12.2024 вих. № 48749-49053/Д-02/8-2800/24 відмовив у задоволені зазначеної вище заяви аргументуючи тим, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 № 640/3175/22 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2019 з урахуванням раніше виплачених сум, але оскільки відповідно до вказаного рішення суду не покладено зобов'язань щодо виплати пенсії без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії виплачується відповідно до ст. 43 Закону № 2262. Щодо застосування норми закону, яка відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнана неконституційною, то відповідач у відповіді зазначає, що пенсія позивачу перерахована та виплачується відповідно до норм чинного законодавства
Позивач не погоджується з такими діями відповідача, вважає відмову останнього здійснювати виплату пенсії без обмеження максимальним розміром протиправною.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якої зазначено, що відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262- ХХI визначено: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
З 01 січня 2021 Законом України »Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-IХ прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено в розмірі 1769,00 грн, з 01 липня - 1854,00 грн, з 1 грудня - 1934,00 грн.
Проте, позивач доводить свою позицію рішенням Конституційного суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/1016, яким ч.7 ст. 43 Закону № 2262-ХХI визнає неконституційною. У ст. 152 Конституції України зазначається, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII встановлено обмеження до 31.12.2017. Тобто, рішення Конституційного суду не скасовує обмеження виплати пенсій на 2017 рік, а тому, дії органів Пенсійного фонду України є правомірними. Враховуючи також те, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, рішення Конституційного суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/1016 не змінює порядок нарахування пенсій до винесення даного рішення.
На підставі вищевикладеного просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , отримує пенсію за вислугу років, призначену за Законом № 2262-ХІІ, що підтверджується копіями паспорта громадянина України, картки платника податків, пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 11.04.2018.
Судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі № 640/3175/22 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368), яка полягає у відмові прийняти, перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію відповідно до довідки, виданої Управлінням державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Луганській області (Управління Держспецзв'язку в Луганській області) за № 38/06/10-15 від 21.10.2021 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України № 2262-Х від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991 «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368) у відповідності до довідки Управління державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Луганській області (Управління Держспецзв'язку в Луганській області) за № 38/06/10-15 від 21.10.2021, перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.03.2019 з основними і додатковими видам грошового забезпечення із врахуванням раніше виплачених сум, а саме: посадовий оклад - 9 300,00 грн; оклад за військовим званням полковник - 1 480,00 грн; процентна надбавка за вислугу років 50% - 5 390,00 грн; надбавка за виконання особливості проходження 45% - 7 276, 50 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 20% - 1 860,00 грн; надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі 20% - 1 860,00 грн; надбавка за кваліфікацію та кваліфікаційну роботу 7% - 651, 00 грн; премія 80% - 7 440, 00 грн;днів з моменту отримання ухвали суду.
На виконання вказаного рішення відповідачем у листопаді 2024 року було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Держспецзв'язку в Луганській області за № 38/06/10-15 від 21.10.2021 про розмір грошового забезпечення, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.12.2024 №48749-49053/Д-02/8-2600/24, а також наданим відповідачем перерахунком від 08.11.2024.
Також, у листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.12.2024 №48749-49053/Д-02/8-2600/24 зауважено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2024 у справі № 640/3175/22 на Головне управління не покладено зобов'язань щодо виплати пенсії без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії виплачується відповідно до ст. 43 Закону.
Позивач, не погоджуючись із обмеженням виплати пенсії максимальним розміром, звернувся до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ст.1-1 Закону № 2262-XII, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п.8 розділу II Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI викладено ч.5 ст.43 Закону №2262-ХІІ в наступній редакції: “Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII ч.5 ст.43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: “Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень».
У подальшому відповідно до підр.3 п.1 розд.I Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» від 12.04.2016 №1080-VIII ст.43 Закону №2262 після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв'язку з чим частина п'ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з п.2 резолютивної частини рішення №7-рп/2016 положення ч.7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний Суд України у пункті 2.1 рішення зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Таким чином, положення ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 20.12.2016.
Згідно Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2017, у ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 р. №2262-XII слова і цифри “у період з 01.01.2016 по 31.12.2016» замінено словами і цифрами “по 31.12.2017».
Проте Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, норми частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ не відновлені, хоча внесені зміни стосовно продовження періоду тимчасового обмеження максимального розміру пенсії.
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2019 року та у подальшому ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774 до ч.7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.10.2020 по справі №522/16881/17, від 09.02.2021 по справі №1640/2500/18 та від 17.05.2021 по справі № 343/870/17.
Крім цього, обмеження максимального розміру пенсії були введені в дію Законом України “Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон №3668-VI).
Згідно ст.2 Закону №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України “Про державну службу», “Про прокуратуру», “Про статус народного депутата України», “Про Національний банк України», “Про Кабінет Міністрів України», “Про дипломатичну службу», “Про службу в органах місцевого самоврядування», “Про судову експертизу», “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», “Про наукову і науково-технічну діяльність», “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», “Про пенсійне забезпечення», “Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митн
Проте застосування відповідачем положень ст.2 Закону №3668-VI фактично суперечить висновкам, що викладені в рішенні Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, згідно з якими обмеження пенсії максимальним розміром особам, які отримують пенсію за Законом №2262, не відповідає ст.17 Конституції України.
Вказаним рішенням Конституційного Суду України осіб, яким пенсія виплачується відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виключено з категорії пенсіонерів, до яких можуть застосовуватися обмеження максимального розміру пенсії, запроваджені Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи.
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 640/2500/18, від 10.09.2021 у справі № 300/633/19, від 24.09.2021 у справі № 370/2610/17, від 27.01.2022 по справі №240/7087/20.
Відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому слід зазначити, що у 2019-2025 роках будь-яких змін до ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не вносилося.
Отже, оскільки відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача її максимальним розміром, та такі дії є протиправними, для відновлення порушеного права необхідно зобов'язати відповідача здійснити з 01.03.2019 перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром після проведеного у листопаді 2024 року перерахунку на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі № 640/3175/22 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 01.03.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років та здійснювати виплату без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 пункту 13 Закону України "Про судовий збір", то питання щодо розподілу цих судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 21782461, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром після проведеного у листопаді 2024 року перерахунку на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі № 640/3175/22 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 01.03.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років та здійснювати виплату без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ірметова