Іменем України
19 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/15086/22
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Смішливої Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Пономарьової О.І..,
позивача: не прибув
представника позивача: не прибув
представника відповідача: Щур І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом адвоката Іщука Івана Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,
12 вересня 2022 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся з позовом адвоката Іщука Івана Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 467 від 12.08.2022 "Про застосування до працівника УПП у місті Києві ДПП дисциплінарного стягнення" відносно ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції по особовому складу № 1106 о/с від 29.08.2022, в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді командира взводу № 1 роти № 4 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції з 30.08.2022;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.08.2022 по дату ухвалення рішення У справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач працював на посаді командира взводу № 1 роти № 4 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції. Наказом № 467 від 12.08.2022 Департаменту патрульної поліції за вчинення дисциплінарного проступку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. В подальшому Наказом № 1106 о/с від 29.08.2022 Департаменту патрульної позивача звільнення зі служби в поліції.
Щодо наказу № 467 від 12.08.2022 представник позивача зазначив, що при проведенні службового розслідування, за наявності ознак кримінального правопорушення, в разі прийняття рішення про звільнення зі служби у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, обов'язково повинні бути встановлені інші порушення дисципліни, відмінні від тих, які інкримінуються в рамках кримінального провадження.
Сам по собі факт внесення відомостей до ЄРДР та повідомлення про підозру не свідчить про скоєння позивачем дисциплінарного проступку та порушення Присяги. Вважає, що доказом порушення службової дисципліни може бути лише вирок суду, який набрав законної сили.
Посилається на неповноту службового розслідування та неврахування позитивної характеристики позивача. Наказ № 467 від 12.08.2022 не містить даних про те, які саме дії вчинив позивач, що є порушенням норм Дисциплінарного статуту, в чому полягає порушення Правил етичної поведінки поліцейських.
Щодо протиправності наказу № 1106 о/с від 29.08.2022 зазначив, що він є похідним від наказу № 467 від 12.08.2022 та таким, що прийнятий внаслідок існування другого. Протиправність наказу № 467 від 12.08.2022 є підставою для скасування наказу № 1106 о/с від 29.08.2022 та поновлення позивача на посаді з 30.08.2022.
Просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, 28.10.2022 подав відзив, у якому зазначив, що на підставі наказу Департаменту патрульної поліції від 30.06.2022 № 858 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» проведено службове розслідування, призначене за фактом повідомлення командирові взводу № 1 роти № 4 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП лейтенанту поліції ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , згідно займаної посади, постійно здійснюючи функцію представника влади та виконуючи організаційно-розпорядчі функції, спільно з невстановленими службовими особами сервісного центру МВС України з метою одержання неправомірної вигоди розробив злочинну схему видачі «двійників» свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та номерних знаків, а також фактично здійснив видачу підроблених документів. Вказані дії є порушенням присяги, правил етичної поведінки поліцейського та норм Закону України «Про Національну поліцію». Враховуючи викладене, дисциплінарна комісія вважала, що застосування до ОСОБА_1 найбільш суворого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, є виправданою та необхідною мірою відповідальності, відповідає меті застосування для безумовного дотримання службової дисципліни.
Наказом № 467 від 12.08.2022 «Про застосування до працівника УПП у місті Києві ДПП дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку до командира взводу № 1 роти № 4 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. Наказом Департаменту патрульної поліції № 1106 о/с від 29.08.2022 відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 29.08.2022.
Вважав, що вказані накази є обґрунтованими, а тому просив у задоволенні позову відмовити.
У подальшому, 25.11.2022 представник відповідача подав додаткові пояснення, у яких зазначив, що під час копіювання матеріалів службового розслідування сталась помилка, а саме до суду була надана копія чорнового варіанту висновку службового розслідування, у якому був відсутній підпис члена комісії - ОСОБА_2 , який приймав участь у службовому розслідування, що зазначено в тексті висновка. Вказана помилка має механічний характер та не впливає жодним чином на кінцевий результат службового розслідування та не спростовує прийнятого рішення.
Представником позивача 09.11.2022 подано відповідь на відзив, яка за змістом збігається з позовом.
Процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та викликом сторін.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 на виконання Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" прийнято справу до провадження, продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено судове засідання у справі.
Позивач та представник позивача у судове засідання не прибули, 27.02.2025 через підсистему Електронний суд від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві.
Дослідивши паперові та електронні матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-77 КАС України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , проходив службу в поліції, з грудня 2021 року призначений на посаду командира взводу № 1 роти № 4 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, що підтверджено послужним списком та іншими матеріалами особової справи позивача (арк.спр. 70 - 75).
Наказом начальника Департамента патрульної поліції № 858 від 30.06.2022 призначено проведення службового розслідування за фактом повідомлення командирові взводу № 1 роти № 4 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП лейтенанту поліції ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, під час досудового розслідування № 62022100010000102, що здійснюється слідчим управлінням територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, утворено дисциплінарну комісію та відсторонено командира взводу № 1 роти № 4 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків (арк. спр. 55-57).
За результатами службового розслідування начальником Департаменту патрульної поліції полковником поліції ОСОБА_3 14.07.2022 затверджено висновок службового розслідування (арк. спр. 121-130).
Відповідно до зазначеного висновку службового розслідування від 14.07.2022 дисциплінарною комісією встановлено, що 30 червня 2022 року старшим слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві майором Державного бюро розслідувань Стеценком Д.В., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022100010000102 від 31.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, командиру взводу № 1 роти № 4 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП лейтенанту поліції ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вимаганні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третіх осіб, дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 3 статті 368 КК України.
Так, встановлено, що ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, протиправно з метою незаконного особистого збагачення з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою з службовими особами сервісного центру МВС України, зловживаючи службовим становищем висунув вимогу громадянину ОСОБА_4 про надання неправомірної вигоди у сумі 1800 доларів США за виготовлення двох «двійників» свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та номерних знаків та повідомив, що необхідно під час наступної зустрічі надати установчі дані на автомобіль та неправомірну вигоду у сумі 900 доларів США для здійснення подальшого виготовлення «двійника» свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та номерних знаків. ОСОБА_1 , згідно займаної посади, постійно здійснюючи функцію представника влади та виконуючи організаційно-розпорядчі функції, умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного особистого збагачення, з корисливих мотивів, використав надану йому владу та службове становище і пов'язані з цим можливості, за попередньою змовою групою осіб, вчинив вимагання та у подальшому одержання неправомірної про реєстрацію транспортного засобу та номерні знаки за наступних обставин.
21.02.2022 на виконання вказівки ОСОБА_1 , громадянин ОСОБА_4 передав неправомірну вигоду у сумі 900 доларів США та установчі дані на транспортний засіб. Після цього, на виконання попередніх домовленостей, ОСОБА_1 , зловживаючи службовим становищем, передав громадянину ОСОБА_4 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та два номерних знаки НОМЕР_3 та, під час зустрічі повідомив, що за інший автомобіль громадянину ОСОБА_4 необхідно буде 30.06.2022 надати іншу частину неправомірної вигоди у сумі 900 доларів США та установчі дані на транспортний засіб для подальшого виготовлення «двійника» свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та номерних знаків. 30.06.2022, ОСОБА_1 одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у сумі 900 доларів США за оформлення транспортного засобу поза встановлений законом порядку та установчі дані на транспортний засіб, після чого був відразу затриманий працівниками правоохоронних органів.
Такі дії ОСОБА_1 дисциплінарна комісія розцінила, як направлені на підрив авторитету Національної поліції України, є проявом грубого порушення Присяги працівника поліції, визначеної «Про Національну поліцію», та дискредитують звання поліцейського.
Висновок службового розслідування містить пропозицію: за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 3, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію»,абзацу 6 пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 Розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, підпунктів 2.21, 2.2.2 пункту 2.1 розділу ІІ посадової інструкції командира взводу, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції № 670 від 30 травня 2022 року, до командира взводу № 1 роти № 4 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції № 467 від 12.08.2022 "Про застосування до працівника УПП у місті Києві ДПП дисциплінарного стягнення" за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 3, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзацу 6 пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 Розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, підпунктів 2.21, 2.2.2 пункту 2.1 розділу ІІ посадової інструкції командира взводу, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції № 670 від 30 травня 2022 року, до командира взводу № 1 роти № 4 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (арк. спр. 95).
Наказом Департаменту патрульної поліції № 1106о/с від 29.08.2022 лейтенанта поліції ОСОБА_1 , командира взводу № 1 роти № 4 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Підстава: наказ Департаменту патрульної поліції від 12.08.2022 № 467 (арк. спр. 96).
Згідно копії розписки, наданої представником відповідача, ОСОБА_1 отримав у відділі кадрового УПП ДПП трудову книжку, військовий квиток, копію наказу про звільнення № 1106 о/с від 29.08.2022, у день звільнення (арк. спр. 97).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про Національну поліцію" визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Згідно із статтею 1 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII “Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом убезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно статті 3 Закону України "Про Національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Частиною 2 статті 18 Закону встановлено, що поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь.
Частиною 2 статті 19 Закону України "Про національну поліцію" встановлено підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до частин 1, 2, статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Пунктами 1, 6 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Згідно з частиною 1 статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком, відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частинами 1, 2, 4 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним в підпункті «з» (поліцейські) пункту 1 частини 1 статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної виголи (грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав) для себе чи інших осіб.
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про Національну поліцію" рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Відповідно частини 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Така присяга складена ОСОБА_1 17.05.2019 (арк. спр. 82).
Метою Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Згідно пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських поліцейський за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Згідно з абзацом 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.
Необхідно звернути увагу, що зі змісту присяги працівника поліції слідує, що його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення таких дій, які підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
За статтею 14 Дисциплінарного статуту, обставини дисциплінарного проступку підлягають з'ясуванню під час проведення службового розслідування і в разі підтвердження факту його вчинення на поліцейського повинно бути накладене дисциплінарне стягнення, у тому числі, шляхом його звільнення зі служби, що є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
З урахуванням положень частини 2 статті 5 Дисциплінарного статуту, притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності є самостійним юридичним наслідком, який настає у разі скоєння ним дисциплінарного проступку. Обставини, що передували притягненню особи до даного виду відповідальності, можуть потягнути за собою настання інших наслідків у вигляді адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, але, це не може слугувати підставою для звільнення працівника поліції саме від дисциплінарної відповідальності.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.02.2024 у справі № 420/13121/22.
Однією із загальних рис дисциплінарної відповідальності, якою вона відрізняється від інших видів юридичної відповідальності, є можливість її застосування без рішення суду на підставі вчинення дисциплінарного проступку.
Аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи свідчить про те, що перша застосовується за діяння, котре є суспільно небезпечним, охоплюється положеннями Кримінального кодексу України, та за яке передбачено найбільш суворий захід державного примусу. На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов'язань, які можуть бути передбачені службовими обов'язками суб'єкта проступку.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97).
Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 804/6242/17, від 22.10.2020 у справі № 826/3499/18, від 17.03.2020 у справі № 818/235/17, від 06.02.2020 у справі № 300/1406/19, від 22.01.2020 у справі № 160/1750/19, та в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 9901/918/18, від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, від 02.10.2018 у справі № 9901/454/18 (П/9901/454/18), від 13.06.2018 у справі № 800/395/17, від 22.01.2019 у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18) тощо.
Повертаючись до матеріалів справи та встановлених обставин, можна дійти висновку, що дисциплінарна комісія не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 , яке здійснюється в межах кримінального провадження, а лише перевірила викладені у матеріалах службового розслідування відомості на предмет дотримання вимог, що ставляться до посадових осіб органів Національної поліції та наявності в описаних позивача діях складу дисциплінарного проступку.
Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , хоч і прийнято на підставі відомостей згідно матеріалів кримінального провадження, розпочатого відносно нього, однак ґрунтується на самостійних правових підставах.
Тобто судом в межах розгляду дисциплінарної справи щодо позивача не досліджувалось питання наявності або відсутності вини в його діях щодо вчинення кримінального правопорушення, а надавалась правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.
Суд зазначає, що враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Подібна за змістом позиція висловлена Верховним судом у постанові від 20 травня 2019 року у справі № 815/2658/17.
Набрання законної сили судовим рішенням про притягнення особи до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення є окремою підставою для звільнення особи зі служби. В цьому випадку, звільнення відбулось за порушення службової дисципліни, вина позивача у скоєнні якого встановлюється у визначеному законом порядку.
Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 805/623/16.
Окрім вказаного, як встановлено матеріалами службового розслідування, підставою для накладення дисциплінарного стягнення стало не лише факт повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а й інші дії, зокрема щодо виготовлення «двійника» свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та номерних знаків, контактів з особою, спрямованих на отримання неправомірної вигоди, тощо, які дисциплінарна комісія розцінила, як направлені на підрив авторитету Національної поліції України, та є проявом грубого порушення Присяги працівника поліції, визначеної «Про Національну поліцію», та дискредитують звання поліцейського.
Щодо посилання представника позивача на те, що 20.10.2022 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру, згідно якої виключено підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, суд зазначає, що вказане не має значення для цієї справи, оскільки вказане повідомлення не невілює вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
При цьому суд враховує, що позивач на момент вчинення цих дій мав звання офіцера поліції, обіймав посаду командира взводу, тобто мав у своєму підпорядкуванні інших поліцейських, для яких повинен був бути прикладом.
Щодо наявності у позивача позитивних характеристик та відсутність попередніх стягнень суд зазначає, що вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Суд звертає увагу на усталену практику Верховного Суду, відповідно до якої обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 520/1578/2020, від 09 лютого 2022 року у справі № 160/12290/20, від 23 листопада 2023 року у справі № 420/14443/22).
З огляду на сукупність встановлених фактичних обставин, висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, виходячи із вимог національного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції відбулось на підставі та у спосіб передбачений чинним законодавством, та що позовні вимоги є необґрунтованими.
Стосовно посилань позивача про порушення відповідачем його права під час проведення службового розслідування, а також інших процедурних порушень, суд відноситься критично виходячи з того, що вказані порушення не можуть бути самостійною правовою підставою для звільнення відповідача від дисциплінарної відповідальності за наявності обставин, які вказують на скоєння дисциплінарного проступку.
Позивачем, у свою чергу, не спростовані встановлені відповідачем обставини допущення грубого порушення службової дисципліни, що свідчить про наявність підстав для притянення його до дисциплінарної відповідальності.
Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 467 від 12.08.2022 "Про застосування до працівника УПП у місті Києві ДПП дисциплінарного стягнення" стосовно ОСОБА_1 , то наказ Департаменту патрульної поліції по особовому складу № 1106 о/с від 29.08.2022 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції також є правомірним, оскільки винесений з метою реалізації дисциплінарного стягнення.
Вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з моменту фактичного звільнення є похідними від вимоги про скасування наказів та поновлення на роботі.
Оскільки суд дійшов висновку про правомірність звільнення позивача у задоволенні похідних вимог також необхідно відмовити.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову адвоката Іщука Івана Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, ідентифікаційний код 40108646) про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 20.03.2025.
Суддя Т.В. Смішлива