Іменем України
19 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/15407/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфасп» про стягнення коштів,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфасп», в якому просять суд стягнути з розрахункових рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "УКРФАСП" (код ЄДРПОУ 41705783) податковий борг у розмірі 1 527 609,00 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 1 527 609,00 грн, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (14010100) у розмірі 1 526 419,00 грн. та з податку на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства (11021000) у розмірі 1 190,00 грн.
Ухвалою суду від 27.01.2025 справу прийнято до провадження.
Ухвалою суду від 22.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Станом на час вирішення справи, відповідачем відзиву подано не було, так само, як і заяви про визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення ч.9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе справу розглянути в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалів доказів.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
На податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділі Державної податкової служби України перебуває товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфасп», за яким обліковується заборгованість зі сплати податків та зборів контроль за справлянням яким покладено на контролюючі органи на загальну суму 1 527 609,00 грн, що виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (14010100) у розмірі 1 526 419,00 грн. та з податку на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства (11021000) у розмірі 1 190,00 грн.
За наслідками проведених у відповідності до розділу 8 ПК України контрольно-перевірочних заходів, відповідачу винесено податкові повідомлення - рішення по земельному податку з юридичних осіб:
- (форма «Р») № 0592800409 від 09.06.2020 сума - 4 592,20 грн;
(форма «Р») № 0592800409 від 09.06.2020 сума - 1514 102,00 грн;
- (форма «Н») № 0590900409 від 09.06.2020 сума - 5 684,80 грн;
- (форма «ПС») № 186830416 від 11.03.2021 сума - 2 040,00 грн;
- (форма «ПС») № 011261410 від 09.10.2019 сума - 170,00 грн;
- (форма «ПС») № 0021320410 від 13.01.2020 сума - 1020,00 грн.
Позивачем було виставлено податкову вимогу відповідачеві від 04.11.2020 року № 24105-13.
Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги та податкових повідомлень рішень матеріали справи не містять.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п. 15.1 ст. 15, п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Крім того, відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 59.1, п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Позивачем, з метою погашення податкового боргу, направлялася боржнику податкова вимога від 04.11.2020 року № 24105-13.
Відповідно до п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Станом на час звернення позивача до суду з цим позовом податковий борг відповідачем не сплачений.
Згідно із положеннями ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, оскільки податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені, податковий борг за цими податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженим, податкова вимога не оскаржена, заборгованість є узгодженою, але не сплаченою в добровільному порядку, сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Такі витрати позивачем у справі не понесені.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфасп» про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальності «Укрфасп» (код ЄДРПОУ: 41705783, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Євгена Маланюка, буд. 114-А) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (14010100) у розмірі 1 526 419 (один мільйон п'ятсот двадцять шість тисяч чотириста дев'ятнадцять) гривень 00 копійок та з податку на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства (11021000) у розмірі 1 190 (одна тисяча сто дев'яносто) гривень 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Є.О. Кисельова