14 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/8689/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 340/8689/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, шляхом стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нарахованого та невиплаченого розміру грошового забезпечення та інших додаткових одноразових видів грошового забезпечення із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на певний рік у розмірі 307143,42 (триста сім) тисяч (сто сорок три) гривні і (сорок дві) копійки.
Заява мотивована тим, що відповідачем видано довідку розрахунок, відповідно до якої сума до виплати становить 307 143,42 грн. Наразі рішення суду відповідачем виконано не було.
Ухвалою від 25 лютого 2025 року розгляд справи призначено на 14 березня 2025 року.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про зміну способу або порядку виконання рішення за відсутності осіб, які належним чином повідомлялись про дату, час і місце розгляду заяви, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч. 4 ст. 229 КАС України.
Вирішуючи питання про зміну способу або порядку виконання рішення, суд виходить з наступного.
Рішенням суду від 07 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково та вирішено:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не визначення в період з 29.01.2020 по 31.12.2020 року включно, капітану ОСОБА_1 розміру посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не визначення в період з 01.01.2021 по 31.12.2021 року включно капітану ОСОБА_1 розміру посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не визначення в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 року включно майору ОСОБА_1 розміру посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не визначення в період з 01.01.2023 по дату звернення до суду, майору ОСОБА_1 розміру посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 року перерахунок та виплату капітану ОСОБА_1 грошового забезпечення та інших додаткових одноразових видів грошового забезпечення (матеріальна допомога для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань) із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із урахуванням здійснених платежів;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 року перерахунок та виплату капітану ОСОБА_1 грошового забезпечення та інших додаткових одноразових видів грошового забезпечення (матеріальна допомога для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань) із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із урахуванням здійснених платежів;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 року перерахунок та виплату майору ОСОБА_1 грошового забезпечення та інших додаткових одноразових видів грошового забезпечення (матеріальна допомога для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань) із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із урахуванням здійснених платежів;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити за період з 01.01.2023 по 20.05.2023 перерахунок та виплату майору ОСОБА_1 грошового забезпечення та інших додаткових одноразових видів грошового забезпечення (матеріальна допомога для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань) із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із урахуванням здійснених платежів.
Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Згідно ч. 1, 3 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Суд звертає увагу заявника, що нова норма статті 378, доповненої абзацом другим згідно із Законом № 4094-IX від 21.11.2024, стосуються виключно соціальних спорів.
Спір по даній справі стосується недотримання відповідачем законодавства щодо грошового забезпечення військовослужбовців і не відноситься до категорії справ щодо захисту соціальних прав.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. При цьому, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Так, саме поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Водночас, суд дійшов висновку, що резолютивна частина рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у цій адміністративній справі є чіткою, зрозумілою за змістом, не припускає різного тлумачення, не вбачається недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, що свідчить про те, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що судове рішення, що набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним). Тобто воно не може бути скасоване (змінене) судом, що його прийняв. Основні і додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними. Отже, суд, який прийняв рішення, може внести до нього виправлення, які не торкаються суті відомостей, що викладені у рішенні.
Подаючи до суду заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, шляхом стягнення з боржника на користь стягувача коштів, заявник фактично просить суд змінити та розширити резолютивну частину свого рішення, змінити рішення суду по суті та спосіб захисту, що є неможливим, оскільки таке судове рішення є незмінним.
При цьому, невиконання відповідачем судового зобов'язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень в розумінні ч.3 ст.378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення у даній справі.
Керуючись ст. ст. 205, 248, 256, 293-295, 378 КАС України суд, -
В задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду ОСОБА_1 по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 15-денний строк з дня її проголошення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА