19 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/8060/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №2762 від 20.11.2024 року Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області “Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, ОСОБА_1 ";
- зобов'язати Первозванівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (шляхом зміни цільового призначення), що перебуває у комунальній власності кадастровий номер 3522586600:02:000:0283 загальною площею 2,9142 га із земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення - “для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код КВЦПЗД- 11.02)» на землі сільськогосподарського призначення “для іншого сільськогосподарського призначення (код КВЦПЗД-01.13)», вид використання - для обслуговування господарських будівель і споруд, яка розташована на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, який був виготовлений на замовлення ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 27/100 та 1/500 частини комплексу будівель, що в загальній кількості складає одну цілу частину, які знаходяться в м. Кропивницький по вул. 40 років Перемоги (Бобринецький шлях) за номером 209, до складу яких входять: склад № 1 літ. “Ггг1», склад №3 літ. “Е», Овочесховище літ “С,У», АЗС літ. “Ф,Ф1,Ф2» сторожовий пост літ. “Д», трансформатор літ. “X», огорожа, прохідна літ. “А», що підтверджується свідоцтвом про право власності. Вище зазначений комплекс будівель розташований на земельній ділянці, загальною площею 2,9142 га., цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер земельної ділянки: 3522586600:02:000:0283, яка знаходиться в комунальній власності Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області. 23.04.2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою в якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом зміни цільового призначення земельної ділянки загальною площею 2,9142 га, у тому числі: під розташуванням комплексу приміщень - 2,9142 га кадастровий номер земельної ділянки 3522586600:02:000:0283 з “для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код КВЦПЗД-11.02) із категорії “землі промисловості, транспорту, зв'язку, електронних комунікацій, оборони та іншої промисловості» на “землі сільськогосподарського призначення для іншого сільськогосподарського призначення (код КВЦПЗД- 01.13) за рахунок земель комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району, Кіровоградської області. Вказує, що не отримавши відповіді, 27.05.2024 року ОСОБА_1 повідомив Первозванівську сільську раду про замовлення ним розроблення документації з землеустрою без надання згоди сільської ради та надав копію договору на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Після виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом зміни цільового призначення земельної ділянки загальною площею 2,9142 га, із категорії “землі промисловості, транспорту, зв'язку, електронних комунікацій, оборони та іншої промисловості» на “землі сільськогосподарського призначення для іншого сільськогосподарського призначення (код КВЦПЗД - 01.13) за рахунок земель комунальної власності, в листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою в якій просив затвердити розроблений ним проект. Прим цьому вказує, що лише 10 червня 2024 року ОСОБА_1 отримав рішення № 2525 від 31.05.2024 року Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, яким було вирішено - відмовити гр. ОСОБА_1 в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом зміни цільового призначення земельної ділянки в зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Представник позивача зазначає, що відповідне рішення було прийнято за межами строків визначених діючим законодавством, і на момент його винесення проект вже розроблявся. Рішенням № 2762 від 20.11.2024 Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, було вирішено - відмовити в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (шляхом зміни цільового призначення), що перебуває у комунальній власності у зв'язку з невідповідністю містобудівної документації. Позивач не погоджується із висновками та рішенням відповідача, у зв'язку із чим звернувся через свого представника до суду із даним позовом.
Ухвалою судді від 23 грудня 2024 відкрито провадження у справі та прийнято рішення здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.16-17).
Ухвалу про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету відповідача 23.12.2024 (а.с.18зв.).
Відповідач відзив на позовну заяву та витребуваних доказів не надав.
Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Водночас, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 24.02.2025 у відповідача витребувано докази. (а.с.21-22)
Представником відповідача надані пояснення, відповідно до яких вказує, що 23.04.2024 року надійшла заява від гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення загальною площею 2,9142 га з кадастрами номером 3522586600:02:000:0283 на землі сільськогосподарського призначення для іншого сільськогосподарського призначення код КВПЦЗД -01.13). З 2021 року Первозіванівська сільська рада згідно Закону України 1423-ІХ стала розпорядником вище вказаної земельної ділянки, з подальшим внесенням відомостей про право власність до державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 22 листопада 2022 року розроблена та затверджена НГО на земельну ділянку загальною площею 2,9142 га. На сьогоднішній день НГО з індексацією становить: 4983730.95 грн. 11.10.2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність приведення правовстановлюючих документів до чинного законодавства України, з подальшим заключенням договору оренди на земельну ділянку. З листом позивач ознайомився власноруч, про що свідчить відмітка та підпис про особисте ознайомлення. ОСОБА_1 не заключив договір оренди землі на вказану земельну ділянку, та продовжує проводити підприємницьку діяльність нелегально. При зміні цільового призначення, бюджет сільської ради буде недотримувати мінімум 149511,92 грн на рік.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до свідоцтва про право власності ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 27/100 та 1/500 частини комплексу будівель, які знаходяться в АДРЕСА_2 за номером 209, до складу яких входять: склад № 1 літ. “Ггг1», склад №3 літ. “Е», овочесховище літ “С,У», АЗС літ. “Ф,Ф1,Ф2» сторожовий пост літ. “Д», трансформатор літ. “X», прохідна літ. “А», огорожа. (а.с.6-7).
23.04.2024 року позивач звернувся до Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області з заявою в якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною її цільового призначення за адресою: АДРЕСА_1 , на території Первозванівської територіальної громади, Кропивницького району, Кіровоградської області, кадастровий номер 3522586600:02:000:0283, площею 2,9142 га, з “для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код КВЦПЗД-11.02) із категорії “землі промисловості, транспорту, зв'язку, електронних комунікацій, оборони та іншої промисловості» на “землі сільськогосподарського призначення для іншого сільськогосподарського призначення (код КВЦПЗД - 01.13), вид використання - для обслуговування господарських будівель і споруд» (а.с.8).
Позивач вказує, що у визначений чинним законодавством строк відповіді на заяву не отримав, тому здійснив замовлення проєкту землеустрою за принципом мовчазної згоди - уклав договір №119 від 27.05.2024 на виконання робіт по розробці проекту землеустрою, про що 27.05.2024 повідомив Первозванівську сільську раду про замовлення ним розроблення документації з землеустрою без надання дозволу сільської ради та надав копію договору на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки №119 (а.с.9).
Після виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою в якій просив затвердити розроблений ним проект землеустрою. (а.с.31)
Рішенням Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №2762 від 20.11.2024 відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (шляхом зміни цільового призначення), що перебуває у комунальній власності кадастровий номер 3522586600:02:000:0283 загальною площею 2,9142 га із земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення - “для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код КВЦПЗД- 11.02)» на землі сільськогосподарського призначення “для іншого сільськогосподарського призначення (код КВЦПЗД-01.13)», вид використання - для обслуговування господарських будівель і споруду яка розташована на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області у зв'язку з невідповідністю містобудівної документації (а.с.12).
Не погодившись з таким рішенням відповідача, представник в нтересах позивача звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд зазначає.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Дотримання встановленого порядку відведення у власність та користування земель державної або комунальної власності становить особливий суспільний інтерес, оскільки відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. У зв'язку з цим, важливим є суворе дотримання порядку відведення землі у власність фізичним або юридичним особам, а також забезпечити конкурентний спосіб розпорядження таким суспільним активом як земля, зокрема шляхом її продажу на торгах. Тільки такий підхід забезпечить раціональне використання землі, а також реалізацію принципу рівності перед законом та запобігання всім формам дискримінації.
Аналогічна позиція застосована Верховним Судом у постановах від 27 січня 2023 року у справі №120/19319/21-а та від 23 червня 2023 року у справі № 160/6214/21.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правове регулювання земельних відносин регулюється Конституцією України, нормами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (стаття 3 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.
За приписами статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Положеннями частин першої, другої статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України “Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У заяві зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до частини третьої статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об'єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Частиною 6 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Відповідно до ч.ч.15-16 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Приписами статті 50 Закону України "Про землеустрій" визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об'єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає: а) пояснювальну записку; б) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); в) розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); г) розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) кадастровий план земельної ділянки.
Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою визначено положеннями статті 186 Земельного кодексу України.
Відповідно до п.6 ч.3 ст.186 Земельного кодексу України проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в такому порядку: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини п'ятої вказаної статті передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується:
у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів;
в інших випадках - власником (розпорядником) земельної ділянки, а щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, що перебуває у користуванні, - землекористувачем.
Відповідно до частин сьомої-десятої статті 186 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.
Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.
Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб'єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.
У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Згідно з частинами першою, другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.20 Земельного кодексу України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.
При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.
Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу; земельних ділянок приватної власності - їх власниками.
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об'єктах природно-заповідного фонду, та земельних ділянок лісогосподарського призначення), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.
Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).
Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.
Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках, зокрема передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Частиною 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам для містобудівних потреб допускається за умови, що відповідні земельні ділянки розташовані в межах території, щодо якої затверджено принаймні один із таких видів містобудівної документації на місцевому рівні: комплексний план, складовою частиною якого є план зонування території; генеральний план населеного пункту, складовою якого є план зонування території; план зонування території як окремий вид містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель"; детальний план території.
Обмеження щодо передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам, визначені цією частиною, не поширюються на випадки, зокрема розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи.
Отже, Земельним кодексом України передбачено певний алгоритм та поетапність процесу передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність та користування громадян, а саме: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується та затверджується у відповідності до приписів статті 186 Земельного кодексу України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов'язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.
При цьому, згідно з абз.3 ч.3 ст.123 Земельного кодексу України у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об'єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Отже, вказаною нормою запроваджено принцип мовчазної згоди на етапі отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки у випадку бездіяльності суб'єкта владних повноважень, внаслідок якої протягом місяця не розглянута заява про надання дозволу на виготовлення проектної документації, заявник має право здійснити замовлення проекту відведення земельної ділянки.
Відповідач з метою вирішення заяви позивача від 23.04.2024 не приймав у встановлений законодавством строк та у передбаченій законом формі рішення про надання чи відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачеві. У зв'язку з неотриманням жодної відповіді протягом одного місяця від Первозванівської сільської ради, позивач листом від 27.05.2024 повідомив про те, що самостійно замовив розробку документації із землеустрою без надання такого дозволу.
При цьому, судом не приймаються доводи відповідача про те, що сільська рада повідомляла позивача про те, що розгляд заяви про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою буде проведено у найближчий час (а.с.29), оскільки належних й допустимих доказів направлення та вручення такого листа ОСОБА_1 , суду не надано, як і не надано доказів направлення позивачу рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом зміни цільового призначення земельної ділянки від 31.05.2024 №2525. Лише після отримання 05.06.2024 повідомлення від позивача про замовлення проєкту землеустрою, сільською радою позивачу вручено відповідь від 10.05.2024 та рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою від 31.05.2024 №2525. (а.с.33)
Отже, позивач, враховуючи той факт, що відповідачем протягом місячного терміну не прийнято жодного рішення по заяві позивача від 23.04.2024 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, він на підставі абз.3 ч.3 ст.123 ЗК України скористався своїм правом замовити розробку проекту землеустрою без надання дозволу на його розробку за мовчазною згодою, про що письмово й повідомив сільську раду листом від 27.05.2024 (отримано відповідачем 05.06.2024), долучивши до повідомлення договір про розроблення проекту землеустрою (а.с.9).
При цьому, чинне законодавство не ставить в залежність факт повідомлення про виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки від наявності підтвердження отримання такого повідомлення, оскільки законодавством встановлено лише обов'язок заявника повідомити відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу.
Статтею 123 частина 15 Земельного кодексу України передбачено, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Так, спірним рішенням Первозванівської сільської ради 20.11.2024 №2762 позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки. Водночас не наведено жодного обґрунтування та мотиву, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що проект землеустрою не відповідав вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Суд зауважує, що рішення суб'єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об'єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб'єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а за конкретними обставинами.
Суд зазначає, що законодавець, наділяючи відповідача розпорядчими функціями щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, зобов'язав орган місцевого самоврядування мотивувати таке рішення. Тобто, відповідача зобов'язано навести конкретні підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви його прийняття, а не обмежуватись загальними нормами чинного земельного законодавства.
У ході судового розгляду справи відповідач не довів законність підстави для відмови у затвердженні поданого позивачем проекту землеустрою, наведеної у рішенні Первозванівської сільської ради від 20.11.2024 №2762, тому суд доходить висновку, що вказане рішення як індивідуальний акт суб'єкта владних повноважень є протиправним та його слід скасувати.
Тому, з огляду на визнання протиправним спірного рішення, належним способом захисту порушеного права позивача на отримання обґрунтованого та мотивованого рішення за його заявою є зобов'язання відповідача повторно розглянути поданий проект землеустрою та прийняти рішення з урахуванням вимог земельного законодавства та висновків суду. При повторному розгляді цього питання відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, скасоване судом.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позову, суд стягує на користь позивача здійснені документально підтверджені судові витрати у розмірі 908,40 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративного позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (27652, Кіровоградська область, с. Перврзванівка, вул. Гагаріна, 1, ЄДРПОУ 04365098) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 20 листопада 2024 року № 2762 “Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ».
Зобов'язати Первозванівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2024 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 3522586600:02:000:0283 загальною площею 2,9142 із зміною цільового призначення та прийняти рішення з урахуванням вимог земельного законодавства та висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені судові витрати на оплату судового збору в сумі 908,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04365098).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА