про відмову в забезпеченні позову
20 березня 2025 року 320/12905/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М.Я. розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про забезпечення позову в адміністративній справі ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання протиправними та скасування розпорядження, встановив:
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Подільської районної у місті Києві державної адміністрації в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною і скасувати Розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації № 816 «Про навчання учнів 1-11 класів загальноосвітнього навчального закладу I-III ступенів «Спеціалізована школа № 114 з поглибленим вивченням англійської мови» Подільського району м. Києва» від 16.09.2024 року. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
18.03.2025 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом (орфографія, пунктуація та стилістика автора збережені):
- зупининення дії Розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації № 816 «Про навчання учнів 1-11 класів загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів «Спеціалізована школа № 114 з поглибленим вивченням англійської мови» Подільського району м.Києва» від 16.09.2024 року до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили.
Вказану заяву про вжиття заходів забезпечення позову від 17.03.2025 зареєстровано в КП "Діловодство спеціалізованого суду" 18.03.2025 та передано судді Вісьтак М.Я. для розгляду.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову від 17.03.2025 та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1-3 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи про виклик у судове засідання, отже розгляд такої заяви здійснюється судом без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 78022699).
Заявником у позовній заяві зазначено, що школа № 114 м. Києва, у якій наразі навчається син заявника ОСОБА_2 з жовтня 1954 року здійснювала освітню діяльність у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 87/89, станом на 2010 рік у школі навчалось понад 600 дітей.
Відповідно до Розпорядження виконавчого органу Подільської районної у м. Києві ради від 19.08.2010 року № 749 «Про навчання учнів 1-11 класів спеціалізованої школи №114 в зв'язку з аварійним станом окремих несучих конструкцій будівлі» контингент учнів переведено на навчання в приміщення трьох шкіл Подільського району: № № 118,123, 243.
З вересня 2010 року у приміщенні школи № 243 за адресою: м. Київ, вул. Новомостицька, 10, у частині приміщень лівого крила третього поверху будівлі були розміщені педагогічний склад та учні 5-11 класів 3Н3 № 114.
16.09.2024 Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією винесено Розпорядження № 816 відповідно до якого начальнику управління освіти необхідно вжити заходів щодо переведення здобувачів освіти, педагогічного колективу ЗН3 № 114 до приміщення ЗН3 № 118 за адресою: м. Київ, вул. Тульчинська, буд. 5.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову від 17.03.2025 заявником вказано, що підставами для вжиття заходу забезпечення позову, а саме зупинення дії оскаржуваного в судовому порядку Розпорядження № 816 від 16.09.2024 року є очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, здоров'ю та життю дітей до ухвалення судового рішення.
Зокрема, заявником вказано, що виконання Розпорядження № 816 може спричинити незворотні наслідки, зокрема шкоду фізичному та психічному здоров'ю учнів через незадовільні умови приміщень ЗН3 № 118, що обґрунтовує на думку заявника необхідність його зупинення до ухвалення остаточного рішення судом.
Крім цього, у заяві про вжиття заходів забезпечення позову зазначено, що невжиття таких заходів зумовить неможливість відновлення прав після набрання рішенням суду законної сили. Заявник стверджує, що учні ЗНЗ № 114 будуть примусово переведені до непридатного приміщення, що може мати незворотні наслідки для їх здоров'я, освітнього процесу та психологічного стану, а тому відновлення їхніх прав у майбутньому потребуватиме значних ресурсів та часу.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов висновку, що застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить представник позивача, без з'ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред'явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.
Обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є співмірним з заявленими позовними вимогами, позаяк надання правової оцінки оскаржуваному розпорядженню Подільської районної в місті Києві державної адміністрації № 816 «Про навчання учнів 1-11 класів загальноосвітнього навчального закладу I-III ступенів «Спеціалізована школа № 114 з поглибленим вивченням англійської мови» Подільського району м. Києва» від 16.09.2024 можливе виключно під час розгляду справи по суті.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих представником позивача на підтвердження своїх вимог, перевіряє чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Крім того, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі №826/13306/18.
Суд звертає увагу що самим заявником у заяві про забезпечення позову вказано, що Розпорядження не містить строки виконання/реалізації, що підтверджується листом Подільської районної в місті Києві державної адміністрації за вих. № 06-9838 від 18.11.2024, у якому зазначено, що переведення здобуваів освіти буде відбуватись після закінчення 2024/2025 навчального року та перед початком 2025/2026». Відповідно, твердження позивача, що вказане переміщення учнів, а також педагогічного складу ЗНЗ № 114 до будівлі ЗНЗ № 118 заплановано реалізувати в період з 01.06.2025 по 30.08.2025 року є лише припущеннями, скерованими на майбутнє.
Таким чином, твердження заявника, визначені у заяві як обґрунтування необхідності вжиття забезпечувальних заходів, сформульовані як можливість, яка ґрунтується тільки на припущеннях. Однак, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.
При цьому, суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви та докази, що захист прав, свобод та інтересів позивача буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Як зазначено вище, позивач з-поміж підстав забезпечення позову вказує також на те, що невжиття таких заходів зумовить неможливість відновлення його прав після набрання рішенням суду законної сили, а також може мати незворотні наслідки для здоров'я учнів, освітнього процесу та їх психологічного стану, а тому, на його думку, відновлення їхніх прав у майбутньому потребуватиме значних ресурсів та часу.
Однак, суд звертає увагу, що позивачем не конкретизовано, які саме незворотні наслідки настануть для здоров'я учнів, освітнього процесу та їх психологічного стану.
Суд звертає увагу, що сам факт прийняття суб'єктом владних повноважень (відповідачем) рішення чи вчинення дій (бездіяльності), які на думку позивача порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії (бездіяльність) є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
На момент розгляду заяви позивача у суду відсутні правові підстави для встановлення очевидних ознак протиправності розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації № 816 «Про навчання учнів 1-11 класів загальноосвітнього навчального закладу I-III ступенів «Спеціалізована школа № 114 з поглибленим вивченням англійської мови» Подільського району м. Києва» від 16.09.2024.
Щодо тверджень позивача у необхідності вжиття забезпечувального заходу у зв'язку з невідповідністю приміщень ЗНЗ № 118 суд вказує наступне.
Пунктом 5 розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації № 816 від 16.09.2024 визначено, що відповідно до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.11.2024 № 1007 «Про створення робочої групи» плануються виїзди членами робочої групи до 33СО № 243, 114, 118,123. На момент винесення Розпорядження № 816 від 16.09.2024 узгоджуються графіки виїздів.
Відповідно додані позивачем до заяви про забезпечення позову Акти огляду об?єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття, а саме підвальних приміщень № 1 та № 2 Спеціалізовано школи № 118 «Всесвіт» датовані до винесення розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації № 816 від 16.09.2024. Відтак, виїзди робочої групи до вказаних приміщень відповідно до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.11.2024 № 1007 ще не здійснювались.
При цьому, суд зазначає, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви та докази, що захист прав, свобод та інтересів позивача буде неможливим без вжиття відповідних забезпечувальних заходів.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких вони поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до ст.150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Таким чином, під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів позивача до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про забезпечення позову в адміністративній справі ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання протиправними та скасування розпорядження- відмовити.
Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Вісьтак М.Я.