20 березня 2025 року № 320/44424/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А.Б., розглянувши у приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Броварське управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо нескладання та ненадання до Броварського управління Державної казначейської служби України Київської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 18284,30 грн, сплаченого згідно з квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від 31.08.2023, код квитанції 9316-1384-5277-1181;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та надати до Броварського управління Державної казначейської служби України Київської області подання про повернення ОСОБА_1 на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 18284,30 грн, сплаченого згідно з квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від 31.08.2023, код квитанції 9316-1384-5277-1181.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості придбаного нерухомого майна за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж. Відтак, кошти, сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню. Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повернути помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Проте, відповідач листом повідомив про відмову в задоволенні поданої заяви.
Ухвалою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що позивач не надав відповідачу необхідного пакету документів, зазначеного у підпункті «в» пункту 15-2 Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому Головне управлінням Пенсійного фонду України діяло відповідно до норм чинного законодавства.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору купівлі-продажу від 31.08.2023 позивачем було придбано квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 20-21).
Позивач сплатив збір на обов?язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості квартири, що становить 18284,3 грн, згідно квитанцією № 9316-1384-5277-1181 від 31.08.2023.
Для повернення помилково сплачених коштів позивач звернувся до відповідача з проханням повернути йому помилково сплачений збір на обов?язкове державне пенсійне страхування.
Листом відповідач відмовив у задоволені заяви позивача, зазначивши, що оскільки позивачем, у відповідності до пункту 15-2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, не було документально підтверджено придбання житла уперше. В цьому листі відповідач також зазначив, що позивачем до звернення подано не повний пакет документів, тому відсутні підстави для повернення коштів.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з абз.1 п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
За змістом абз.2 п.9 ст.1 цього Закону нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Абз.3 п.9 ст.1 вищевказаного Закону передбачає, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Аналогічні положення містяться у п.15-1 та абз.1 п.15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 (далі - Порядок №1740).
Відповідно до абз.2 п.15-3 Порядку №1740 документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Згідно з підп. «б» п.15-2 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 внесено зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - Постанова №866), зокрема, доповнено п.15-2 вказаного Порядку підпунктами «в» і «г» такого змісту:
«в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов».
Крім того, пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:
«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказана постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» набрала чинності 26.09.2020.
З системного аналізу наведених вище правових норм слідує, що з 26.09.2020 законодавцем конкретизовано та деталізовано законодавство, яке регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила коло осіб, які у розумінні Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.
Таким чином, починаючи з 26.09.2020 у рамках чинного законодавства держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абз. 4 п.5-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона може подати заяву до пенсійного органу про повернення помилково сплачених коштів з бюджету.
До такої заяви особа має додати пакет документів, визначений підпунктом «в» п. 15-2 Порядку № 1740 на підтвердження того, що житло придбавається вперше.
Тобто, законодавець, у випадку помилкової сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, покладає на особу подання певного пакету документів, встановленого Порядком №1740 для виникнення у пенсійного органу обов'язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про повернення помилково сплачених коштів, до якої було додано заяву щодо придбання (набуття) житла вперше, якою засвідчено, що ОСОБА_2 придбаває житло вперше, не має та не набував права власності на будь-яке житло (житловий будинок, квартиру, інші жилі приміщення тощо), в тому числі не приватизовував, не успадковував, не отримував у дар, не купував, зокрема, як частку в спільному майні подружжя, а також копію паспорта, договору купівлі-продажу, копію квитанції про сплату збору (а.с. 16-17, 24).
Також позивачем було долучено Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо позивача, якою підтверджено відсутність зареєстрованого права власності на будь-яке нерухоме майно-житло за ОСОБА_1 , крім вказаної вище квартири (а.с. 23).
Згідно з підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку Nє1740 документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Як вбачається з витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, №8034-870479-2017, місце проживання позивача було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 14).
До заяви позивачем було долучено копію довідки, виданої 12.09.2023 відділом приватизації державного житла Солом?янської районної у місті Києві державної адміністрації за № 347, відповідно до якої житло за адресою: АДРЕСА_2 , військова частина не перебуває в сфері управління Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та інформація про участь/неучасть у приватизації житла державного житлового фонду в зв'язку з цим відсутня за цією адресою (а.с. 25).
Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.1993 року № 305 «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків» та Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.08.2000 № 179, з метою використання житлових чеків за їх призначенням в установах Ощадбанку України відкриваються приватизаційні депозитні рахунки, на які зараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян. Облік операцій за депозитними рахунками в установах банку здійснюється за позабалансовими рахунками відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 (зі змінами).
Отже, розпорядником інформації про використання житлових чеків та про залишки житлового чеку на відповідному позабалансовому рахунку є також АТ «Ощадбанк», який надає інформацію про наявність/відсутність особи у списках на приватизацію, а тому відповідна довідка АТ «Ощадбанк» є житлового фонду.
Згідно наданої позивачем копії довідки, виданої 13.09.2023 ТВБВ №10026/088 АТ «Ощадбанк» за №702 (а.с. 26), ОСОБА_1 за адресою м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6 не приймав участі в приватизації Державного Житлового Фонду, житлові чеки на приватизацію житла не використовував.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивач не повинен був сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, а тому сума сплаченого збору підлягає поверненню.
Таким чином, позивач надав відповідачу докази помилковості сплати коштів при оформленні договору купівлі-продажу, та виконав вимоги підпункту «в» пункту 15-2 Порядку №1740, надавши пакет документів на підтвердження права на звільнення від сплати внеску на обов'язкове державне пенсійне страхування під час придбання житлової нерухомості вперше.
Проте відповідач протиправно відмовив позивачу, вказавши на відсутність підстав для повернення коштів.
Згідно п.18 Порядку №1740 Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст.45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до державного бюджету через єдиний рахунок, здійснюється Казначейством України за висновком податкових органів, поданим на дату формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка згідно з Податковим кодексом України.
Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» (надалі - «Наказ № 787») визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, зокрема, податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету.
Повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення платіжних інструкцій для здійснення внутрішніх операцій (ч.1 п.3 Наказу № 787).
Пунктом 5 Наказу № 787 передбачено, зокрема, що повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. Nє 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, згідно якого Пенсійний фонд України контролює справляння надходжень до бюджету збору на обов?язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, в тому числі за кодом 24140500 (збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна).
Отже, саме органи Пенсійного фонду України контролюють справляння надходжень до бюджету збору на обов?язкове державне пенсійне страхування з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна, яким, зокрема, є відповідач.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 819/1730/17, від 30.01.2018 у справі № 819/1498/17, від 31.01.2018 у справі № 819/1667/17.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
При цьому, суд враховує, що листом від 03.11.2023 позивачу було відмовлено у поверненні коштів, помилково сплачених до бюджету. А тому вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача задоволенню не підлягає.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права особи, яка звернулась за захистом своїх прав до адміністративного суду має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а також необхідність у повторному зверненні до суду.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, необхідно зважати на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 5, ч. 2 ст. 9 КАС України, є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у складанні та поданні до головного управління Державної казначейської служби України за місцем зарахування платежу до бюджету подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 18284,30 грн. та зобов'язання відповідача сформувати та подати до головного управління Державної казначейської служби України за місцем зарахування платежу до бюджету подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 18284,30 грн., сплаченого згідно з квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від 31.08.2023, код квитанції 9316-1384-5277-1181.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи вимоги ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору, сплачених позивачем при зверненні до суду.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Броварське управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити ді -задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у складанні та поданні до головного управління Державної казначейської служби України за місцем зарахування платежу до бюджету подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 18284,30 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, Код ЄДРПОУ 22933548) сформувати та подати до головного управління Державної казначейської служби України за місцем зарахування платежу до бюджету подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 18284,30 грн., сплаченого згідно з квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від 31.08.2023, код квитанції 9316-1384-5277-1181.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, Код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,6 грн.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Діска А.Б.