19 березня 2025 року м. Київ № 320/15882/24
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Жукової Є.О., суддів Діски А.Б., Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Андрійчуку Я.Р., за участі позивача, представника Кабінету Міністрів України Шокуна О.В., представника ІНФОРМАЦІЯ_1 Халупка Є.С., здійснюючи розгляд у підготовчому засіданні адміністративної справи
за позовомОСОБА_1
до1. Військової частини НОМЕР_1 ; 2. ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 3. Військової частини НОМЕР_2 ; 4. Військової частини НОМЕР_3 ; 5. Кабінету Міністрів України
третя особа:Військова частина НОМЕР_4
провизнання протиправними дій, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України, Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо утримання з грошового забезпечення позивача військового збору (під час участі в бойових діях) та ПДФО (під час проходження військової служби в цій частині);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок і виплату позивачу незаконно утриманого військового збору та ПДФО;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_3 щодо утримання з грошового забезпечення позивача військового збору (в періоди отримання додаткової винагороди);
- визнати неправомірною бездіяльність командира Військової частини НОМЕР_2 щодо неподання до фінансової служби частини витягів з наказів про виплату додаткової винагороди, з метою застосування пільги зі сплати військового збору;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок і виплату позивачу незаконно утриманого військового збору;
- визнати неправомірною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо невнесення змін до відповідної постанови КМУ №1161 від 30.12.2015 щодо застосування пільги з військового збору для осіб, яких було зазначено в ЗУ № 2308-IX від 19 червня 2022 року, але Кабінет Міністрів вніс зміни у вказану постанову лише 17.03.2023 (постанова КМУ №244).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 позовну заяву повернуто позивачу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 року скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до протоколу передачу судової справи раніше визначеному складу суду від 12.07.2024 дану справу передано на розгляд судді Балаклицькому А.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Балаклицький А.І.) від 26.08.2024 відкрито провадження у справі №320/15882/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2024 справа №320/15882/24 розподілена судді Жуковій Є.О.
Відповідно до частини 1 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 31.10.2024 визначено склад колегії суддів: Жукова Є.О. - головуючий суддя, судді: Діска А.Б., Кочанова П.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 прийнято адміністративну справу №320/15882/24 до провадження. Суд ухвалив розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження колегією суддів: головуючого судді Жукової Є.О., суддів Діски А.Б., Кочанової П.В., призначено підготовче засідання у справі на 18 грудня 2024 року.
Протокольною ухвалою 18 грудня 2025 року залучено до участі у справі №320/15882/24 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_4 , підготовче судове засідання відкладено на 12 лютого 2025 року.
Поряд з вказаним, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 повернуто ОСОБА_1 заяву про зміну предмета позову без розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 частково задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування документів.
12 лютого 2025 року колегія суддів порадившись на місці ухвалила клопотання позивача задовольнити та відкласти судове засідання на 19 березня 2025 року на 10 годину 30 хвилину.
13 березня 2025 року через систему «Електронний суд» позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій заявник просить суд прийняти до розгляду до заявлених вимог додаткові позовні вимоги та розглядати, задовольнити наступні позовні вимоги:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо утримання з грошового забезпечення позивача військового збору (під час участі в бойових діях) та ПДФО (під час проходження військової служби в цій частині);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок і виплату позивачу незаконно утриманих сум військового збору та ПДФО;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 щодо утримання з грошового забезпечення військового збору (в періоди отримання додаткової винагороди);
- визнати неправомірною бездіяльність командира Військової частини НОМЕР_2 щодо неподання до фінансової служби частини витягів з наказів про виплату додаткової винагороди, з метою застосування пільги зі сплати військового збору;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок і виплату позивачу сум незаконно утриманого військового збору;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 25 листопада 2022 року до 29 лютого 2024 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати й виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 25 листопада 2022 року до 29 лютого 2024 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити усі належні при звільненні виплати з врахуванням індексації грошового забезпечення за період з 25 листопада 2022 року до 29 лютого 2024 року;
- визнати протиправною дії військової частини НОМЕР_2 щодо вирахування й утримання з грошового забезпечення (враховуючи додаткову винагороду) ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб за період з 25 листопада 2022 року до 29 лютого 2024 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити утримані з грошового забезпечення (враховуючи додаткову винагороду) позивача суми ПДФО за період з 25 листопада 2022 року до 29 лютого 2024 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити позивачу компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 2022, 2023, 2024 рік за 13 календарних діб та за 2024 (додаткова по УБД) за 14 календарних діб, - з врахуванням розміру додаткової щомісячної грошової допомоги у розмірі 30 тис. грн.;
- зобов'язати Відповідача НОМЕР_2 нарахувати та виплатити середній заробіток за 6 календарних місяців за час затримки належних виплат (розрахунку) починаючи з 29.02.2024;
- визнати неправомірною бездіяльність Кабінету міністрів України щодо невнесення змін до відповідної Постанови КМУ №1161 від 30.12.2015 застосування пільги з військового збору для осіб, яких було зазначено в ЗУ № 2308-IX від 19 червня 2022, - але Кабінет Міністрів вніс зміни у вказану Постанову лише 17.03.2023 (Постанова КМУ №244).
Розглядаючи подану заяву позивача про зміну предмета позову, суд зазначає наступне.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з пунктами 3, 6 частини третьої цієї статті учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, процесуальним законом позивачу як ініціатору судового процесу надано широке коло процесуальних прав, у тому числі змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.
Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Необхідно зауважити, що предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних відносин.
У постанові від 22 січня 2020 року у справі №826/19197/16 Верховний Суд підкреслив, що зміна предмета позову або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Суд зазначає, що порівняльний аналіз предмету та підстав позову, який подано позивачем первісно за позовною заявою у даній справі, та за заявою про зміну предмету позову, дозволяє дійти висновку, що позивачем фактично заявлено нові позовні вимоги та нові підстави позову.
Так, предметом та підставою позову, який подано позивачем первісно була бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо невнесення змін до постанови КМУ №1161 від 30.12.2015 щодо застосування пільги з військового збору для осіб, яких було зазначено в ЗУ № 2308-IX від 19 червня 2022 року та протиправність, на думку позивача, дій Військових частин щодо утриманого військового збору та ПДФО. Обґрунтовуючи такі вимоги позивач посилається на приписи Закону України №2308-IX від 19 червня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану».
Тобто, предметом позову є неправомірне, на думку позивача, утримання податків з грошового забезпечення позивача, як військовослужбовця.
У заяві про зміну предмету позову, позивач посилається на протиправну, на думку позивача, бездіяльність щодо виплати індексації грошового забезпечення та компенсації за невикористану основну щорічну відпустку. Отже, позивач фактично одночасно просить як про зміну підстав позову, так і про зміну предмету позову, що як випливає із зазначеного вище, є неприпустимим, оскільки такі вимоги виходять за межі правовідносин, які є спірними за первісним позовом та розглядаються у даній справі.
У даному випадку, за висновком суду, у поданій позивачем заяві про зміну предмета позову заявлено вимоги із власним окремим предметом оскарження (нові вимоги) та підставами оскарження, позивачем по суті заявлено новий позов в рамках даної справи, що не відповідає вимогам частини першої статті 47 КАС України.
У даному випадку право позивача на доступ до суду в межах заявлених нових позовних вимог може бути реалізоване у спосіб подання ним нової позовної заяви, а не зміною предмету та одночасно підстав первинного позову.
Відповідного частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Згідно з частиною першою статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, підстави заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (частина друга статті 167 КАС України).
Відтак, враховуючи положення частини першої статті 47, статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про зміну предмета позову підлягає поверненню.
Керуючись статтями 47, 166, 167, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
1. Повернути ОСОБА_1 заяву про зміну предмета позову без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Повний текст ухвали складено 20.03.2025.
Головуючий суддя Жукова Є.О.
Судді Діска А.Б.
Кочанова П.В.