19 березня 2025 року справа №320/23923/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабуд-БК» про стягнення податкового боргу,
у травні 2024 року Головне управління ДПС у м. Києві (податковий, контролюючий орган) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабуд-БК» (ТОВ «Мегабуд-БК», товариство, платник податків).
Просили суд стягнути з розрахункових рахунків відповідача у банку податковий борг у розмірі 4 719 120, 39 грн.
Відповідно до ухвали суду від 04.06.2024 (суддя Балаклицький А.І.) відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
У подальшому, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024, головуючим визначено суддю Скрипку І.М.
Ухвалою від 31.10.2024 адміністративну справу прийнято до провадження судді Скрипки І.М. за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість із податку на додану вартість і податку на прибуток, яка в добровільному порядку не погашена, а податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Звертали увагу на пропуск строку звернення із таким позовом до суду і строку стягнення податкового боргу.
У відповіді на відзив ГУ ДПС зазначили, що за загальним правилом з дня виникнення податкового боргу починається відлік строку тривалістю 1095 днів для звернення податкового органу до суду із вимогою, пов'язаною зі стягненням такого боргу; однак з березня 2020 року було прийнято низку законодавчих актів, які зупиняли перебіг зазначеного строку давності, у відповідності до яких відповідний строк зупинявся з 18.03.2020 по 01.08.2023. У зв'язку із цим стверджували дотримання податковим органом строку звернення до суду із цим позовом. Крім того, наголосили, що відповідно до інтегрованої картки платника податків відповідача на час звернення до суду - за ним обліковувалась заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість і податку на прибуток у сумі 4 719 120, 39 грн.; підкреслили невиконання товариством обов'язку зі сплати податків.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегабуд-БК» перебуває на обліку в органах доходів та зборів, є платником податків і зареєстроване в якості юридичної особи з 17.07.2017; код ЄДРПОУ: 41464974.
Із матеріалів справи слідує, що за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 4 719 120, 39 грн. із податку на додану вартість і податку на прибуток.
Судом установлено, що податковий борг відповідача з податку на додану вартість виник на підставі податкового повідомлення-рішення №00000160506 від 31.03.2020 на суму 1 776 758 грн. основного платежу і 444 190 грн. штрафних санкцій (а.с.16), а також пені, нарахованої на таке повідомлення-рішення у відповідності до статті 129 Податкового кодексу України на суму 69 717, 86 грн.
Загальна сума боргу з ПДВ становить 2 290 665, 86 грн.
Податковий борг відповідача з податку на прибуток виник на підставі податкового повідомлення-рішення №00000150506 від 31.03.2020 на суму 1 664 551 грн. основного платежу і 420 023 грн. штрафних санкцій (а.с.16), а також пені, нарахованої на таке повідомлення-рішення у відповідності до статті 129 Податкового кодексу України на суму 343 880, 53 грн.
Загальна сума боргу із податку на прибуток становить 2 428 454, 53 грн.
З'ясовано, що названі вище податкові повідомлення-рішення були вручені представнику товариства «Мегабуд-БК» 07.05.2020 (а.с.17).
Як видно з інформації про розмір та структуру податкового боргу і детального розрахунку податкового боргу, який підлягає стягненню, відомостей з інтегрованих карток товариства з податку на додану вартість та податку на прибуток, розрахунків пені (а.с.11-12, 18-32) загальна сума податкового боргу відповідача складає 4 719 120, 39 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку суми заборгованості у загальному розмірі 4 719 120, 39 грн. позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходив із такого.
За змістом статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За визначенням у підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Як визначено у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 15.1 статті 15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За положеннями пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За нормами пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Із матеріалів справи слідує, що контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 24.03.2023 № 0000069-1303-2615 рекомендованим повідомленням №0103332475375. Останнє було вручено представнику відповідача 04.04.2023.
Доказів оскарження податкової вимоги, перерахованих вище податкових повідомлень-рішень чи погашення податкового боргу відповідач суду не надав.
Стосовно строку звернення до суду із цим позовом про стягнення податкового боргу, суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як закріплено у частині другій цієї ж статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За положеннями частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
У той же час, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №533-IX, який набрав чинності 18.03.2020, до Податкового кодексу України внесено зміни; підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктами 52-1-52-5.
За положеннями пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (із змінами, внесеними Законом України від 13.05.2020 № 591-IX, що набрав чинності 29.05.2020 року) на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинений перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.
Дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України зупинялася на період дії воєнного, надзвичайного стану відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX (далі Закон №2120-IX), який набрав чинності 17.03.2022.
Законом №2120-IX запроваджувалася альтернативна норма щодо зупинення перебігу строків у пункті 102.9 статті 102 Податкового кодексу України, згідно якої на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У подальшому прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-IX (Закон №2260-IX), який набрав законної сили 27.05.2022 року та яким пункт 102.9 статті 102 Податкового кодексу України доповнено словами «крім випадків, передбачених цим Кодексом» та змінено редакцію підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, виклавши його наступним чином: для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім виключень, які не стосуються стягнення податкового боргу за рішенням суду.
Тобто, з набранням 27.05.2022 чинності Законом №2260-IX діяло загальне правило пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України про зупинення перебігу строків згідно Податкового кодексу України, з якого могли передбачатися виключення, та підпункту 69.9. пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який фактично повторював загальне правило та визначав відповідні конкретні виключення з нього, які не стосувалися перебігу строку звернення до суду контролюючим органом з позовом про стягнення податкового боргу.
01.08.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 року №3219-IX (Закон №3219-IX), яким пункт 102.9 статті 102 Податкового кодексу України виключено, а редакцію підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено так:
«Тимчасово, до 01.08.2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім виключень, які не стосуються стягнення податкового боргу за рішенням суду».
Відтак, з 02.08.2023 року остаточно скасовано зупинення строків звернення до суду з цим позовом, яке було запроваджено в зв'язку з дією правового режиму воєнного стану.
При цьому згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно, в період з 18.03.2020 (згідно Закону №533-IX від 17.03.2020 та наступними змінами Закону №591-IX) по 16.03.2022 строк звернення до суду з цим позовом було зупинено в зв'язку з дією карантину, згідно пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.
Закон №2120-IX з 17.03.2022 зупинив дію цих положень, які в подальшому 30.06.2023 року втратили юридичну силу в зв'язку з закінченням самого карантину, з цієї дати зупинення строку звернення до суду з цим позовом передбачалося пунктом 102.9 статті 102 та підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Отже, з 17.03.2022 до 01.08.2023 зупинення перебігу строку для звернення з цим позовом передбачалося в зв'язку з дією правового режиму воєнного стану. Але з 01.08.2023 року набрав чинність Закон №3219-IX, який скасував пункт 102.9 статті 102 Податкового кодексу України, а підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України змінив, фактично визначивши 01.08.2023 року останнім днем зупинення строку, в зв'язку з чим з 02.08.2023 року перебіг строку відновився.
Підсумовуючи наведене, суд констатує, що зупинення строку звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу діяло з 18.03.2020 року до 01.08.2023 року.
ГУ ДПС звернулося до суду із цим позовом 29.05.2024.
При цьому, податковий борг виник у позивача 18.05.2020.
Отже, оскільки строк, визначений Податковим кодексом України для стягнення податкової заборгованості з 18.03.2020 по 01.08.2023 зупинявся, то суд приходить до висновку, що у випадку, який розглядається, строк звернення до суду з цим позовом не пропущено. У зв'язку із чим доводи товариства про пропуск податковим органом строку звернення до суду і строку для стягнення податкового боргу є необґрунтованими та відхиляються.
За положеннями підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Згідно з вимогами пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги, що суму заборгованості у розмірі 4 719 120, 39 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
За змістом частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, який звільнений від сплати збору відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, питання про судові витрати не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) - задовольнити повністю.
Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабуд-БК» (код ЄДРПОУ: 41464974; місцезнаходження: 03179, м. Київ, проспект Перемоги (Берестейський), буд. 131, кв. 36) податковий борг у сумі 4 719 120, 39 (чотири мільйони сімсот дев'ятнадцять тисяч сто двадцять гривень 39 копійок) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.